головуючого судді: Панової І.Ю., суддів: Погребняка В.Я., Хандуріна М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року у справі № 5015/2823/12 господарського суду Львівської області за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Обабіч" про банкрутство, за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" -Шкурат О.М., дов. № 2420 від 01.03.2011 року; від ОСОБА_5 -ОСОБА_6, дов. № 2051 від 01.08.2012 року; ліквідатор Куліченко М.В.,

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.07.2012 року у справі № 5015/2823/12 (суддя - Чорній Л.З.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Обабіч" (далі -ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Обабіч") з урахуванням особливостей, передбачених ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), відкрито процедуру санації, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим санацією призначено керівника підприємства - директора Шумова О.В. та зобов'язано його надати докази публікації оголошення про порушення справи про банкрутство боржника та відкриття процедури санації в офіційному друкованому органі; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича та зобов'язано його надати звіт про виконану роботу та реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року у справі № 5015/2823/12 (головуючий суддя -Желік М.Б., суддя - Марко Р.І., суддя -Малех І.Б.) припинено провадження з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі -ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик") на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.07.2012 року у справі № 5015/2823/12.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року у справі № 5015/2823/12 про припинення провадження з розгляду апеляційної скарги ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.07.2012 року у справі № 5015/2823/12. Справу № 5015/2823/12 передати в Львівський апеляційний господарський суд для здійснення апеляційного провадження.

В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 17, 53 Закону про банкрутство, ст. ст. 4-1, 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України (1798-12) .

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України (1798-12) та іншими законодавчими актами України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява про порушення справи про банкрутство ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Обабіч" була подана в порядку ст. 53 Закону про банкрутство.

Відповідно до ст. 53 Закону про банкрутство керівник боржника має право подати згідно з вимогами статті 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов:

- за наявності рішення органу, до повноваження якого віднесено право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника;

- за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санації керівника боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 53 вказаного Закону для проведення санації боржника його керівником керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство для проведення санації з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.

Припиняючи провадження з розгляду апеляційної скарги ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", суд апеляційної інстанції виходив з того, що ст. 53 Закону про банкрутство, яка передбачає спеціальний порядок провадження санації боржника його керівником, не передбачає можливості оскарження ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, призначення керуючого санацією товариства та розпорядника майна боржника. Зважаючи на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на стадії прийняття апеляційної скарги слід було відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України (1798-12) . Але, оскільки апеляційним господарським судом було помилково порушено провадження у даній справі, то суд апеляційної інстанції припинив таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 53 Закону про банкрутство, господарський суд, порушуючи провадження у справі в порядку даної статті, одночасно відкриває процедуру санації, вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією - керівника боржника.

Апеляційний господарський суд, припиняючи провадження з розгляду апеляційної скарги, послався на те, що у мотивувальній частині поданої апеляційної скарги ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" не наводить підстав для скасування оскаржуваної ухвали в іншій частині, ніж порушення провадження у справі, а у прохальній частині поданої апеляційної скарги скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу лише в частині порушення провадження у справі.

Проте, вказані висновки суду апеляційної інстанції спростовуються матеріалами справи, зокрема текстом поданої апеляційної скарги ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", з якої вбачається, що скаржник оскаржував ухвалу господарського суду Львівської області від 12.07.2012 року у справі № 5015/2823/12 в цілому, зокрема і в частині введення процедури санації, призначення керуючого санацією.

Стаття 53 Закону про банкрутство передбачає звернення боржника з заявою про порушення справи про банкрутство на загальних підставах, встановлених ст. 7 Закону про банкрутство, з обов'язковим виконанням також додаткових вимог, встановлених ст. 53 Закону про банкрутство, оскільки у цьому випадку процедура розпорядження майном боржника окремо не проводиться, а одночасно з порушенням справи про банкрутство відкривається процедура санації.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 53 Закону про банкрутство, господарський суд тільки у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею ч. 3. ст. 53 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" зазначав, що у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав як для порушення провадження у справі про банкрутство так і для введення процедури санації боржника ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Обабіч", оскільки ні заява боржника, ні додані до неї документи не відповідають вимогам ст.ст. 7, 53 Закону про банкрутство.

Ст. 7 Закону про банкрутство, зокрема вимагає надання боржником документів, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідно до ст. 11 Закону про банкрутство за загальною процедурою банкрутства ознаки неплатоспроможності боржника з'ясовуються судом у підготовчому засіданні.

Оскільки у справі про банкрутство, порушеній за статтею 53 Закону про банкрутство, відсутнє підготовче засідання, то ознаки неплатоспроможності боржника з'ясовуються судом на стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

Відмінність процедури банкрутства за ст. 53 Закону про банкрутство полягає в тому, що в цьому випадку процедура банкрутства спрямована на санацію боржника, тоді як при загальній процедурі банкрутства за наслідками стадії розпорядження майном можлива або санація, або ліквідація боржника.

Але в будь-якому випадку у боржника повинні бути ознаки неплатоспроможності або її загрози.

В апеляційній скарзі, скаржник вказував на те, що керівник боржника при зверненні до суду не навів обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, крім того, ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" зазначав, що суду не надано плану санації боржника, погодженого з кредиторами, загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, а також письмової згоди цих кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника -директора Шумова О.В. Також скаржник вказував на те, що план санації не містить жодних конкретних заходів по погашенню заборгованості.

Таким чином, ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" оскаржував ухвалу господарського суду Львівської області від 12.07.2012 року у справі № 5015/2823/12 в тому числі і в частині введення процедури санації, призначення керуючого санацією.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, провадження у справах про банкрутство складається з ряду судових актів, які за своєю правовою природою є судовими рішеннями на окремих етапах процедури банкрутства. Введення процедури санації та призначення керуючого санацією згідно з ст. 4 Закону про банкрутство є введенням окремої судової процедури, а тому акт, згідно якого вводиться така процедура має природу судового рішення.

У зв'язку з цим ухвала суду про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 53 Закону про банкрутство має ознаки судового рішення в частині введення процедури санації, призначення керуючого санацією, розпорядника майном боржника.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону про банкрутство ухвала про проведення санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у встановленому порядку.

Таким чином, апеляційний господарський суд помилково припинив провадження з розгляду апеляційної скарги ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.07.2012 року у справі № 5015/2823/12.

Крім того, в мотивувальній частині ухвали від 12.09.2012 року (а.с. 138, абз.2) суд апеляційної інстанції, вказав на те, що Закон про банкрутство (2343-12) , як спеціальний закон, виключно яким може бути передбачена можливість оскарження процесуального документа суду, прийнятого в межах провадження у справі про банкрутство, не передбачає можливості оскарження ухвали господарського суду про зняття арешту з майна та рахунків боржника. Проте, в даному випадку оскаржувалась ухвала суду першої інстанції про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 53 Закону про банкрутство, введення процедури санації, призначення керуючого санацією, розпорядника майном боржника, а не ухвала господарського суду про зняття арешту з майна та рахунків боржника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року у справі № 5015/2823/12 підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час здійснення апеляційного провадження суду апеляційної інстанції необхідно перевірити підставність порушення провадження у справі в порядку ст. 53 Закону про банкрутство, введення процедури санації та призначення керуючого санацією, розпорядника майном боржника.