Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином ) відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року у справі № 16/5025/350/12 господарського суду Хмельницької областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг"до-Новоушицької районної державної адміністрації; - Капустянської сільської ради Новоушицького району про визнання недійсною угоди про соціальне партнерство від 07.02.2008 року

26.03.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсною угоди про соціальне партнерство від 07.02.2008 року, укладеної позивачем з Новоушицькою районною державною адміністрацією та Капустянською сільською радою Новоушицького району, як укладеної всупереч вимогам частини 2 статті 19 Конституції України, пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 210, частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, статей 13, 15, 20 Закону України "Про оренду землі". Позивач вважає, що спірний правочин обумовлює здійснення ним кількох різновидів плати за землю всупереч приписам законодавства щодо визначення правовідносин в межах договору про оренду землі.

Відповідач - Новоушицька районна державна адміністрація - заперечив позовні вимоги, вказавши, що відповідачі діяли у межах статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", пункту 5 частини 1 статті 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2012 року (суддя Магера В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року (судді: Гулова А.Г. -головуючий, Маціщук А.В., Петухов М.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін за його відповідністю нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення судів у справі, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: господарські суди не взяли до уваги та не застосували до спірних правовідносин положення статей 1, 3, 202, 215, 638, 1130- 1133 Цивільного кодексу України щодо додержання істотних умов правочину.

Відповідачі не надали відзив на касаційну скаргу, сторони не скористалися правом на участь представників в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 07.02.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг", Новоушицькою райдержадміністрацією та Капустянською сільською радою Новоушицького району укладено угоду про соціальне партнерство, предметом якої є розвиток інфраструктури та об'єктів соціальної сфери пунктів сільської ради; пунктами угоди передбачено, що її сторони зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль спільно діяти в сфері розвитку населених пунктів Капустянської сільської ради для досягнення покращення добробуту та інфраструктури.

Товариство, яке здійснює реалізацію на території Капустянської сільської ради власного проекту товарного виробництва сільськогосподарської продукції, використовуючи 1500 га земель (оренда земельних часток (паїв) договору, які складено з громадянами, невитребувані паї, землі державної та комунальної власності) зобов'язується здійснювати інвестування у сферу соціального розвитку населених пунктів Капустянської сільської ради; Товариство зобов'язується інвестувати кошти в сумі 22500 грн. з розрахунку 15 грн. за 1 га орендованих земель. Гроші направляються на рахунок сільської ради до 01.10. поточного року.

За пунктами 2.3 угоди передбачено, що сільська рада: визначає об'єкти, на які будуть спрямовані кошти, отримані за даною угодою, розробляє Положення про порядок використання коштів з подальшим затвердженням на сесії сільської ради.

В силу пунктів 3.1, 3.2 угоди, у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за цією угодою сторони несуть відповідальність, передбачену цією Угодою та чинним законодавством України. Сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань, якщо доведуть, що це сталося не з їх вини, а внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, які виникли після набрання чинності цієї угоди та перешкоджали виконанню її умов, що неможливо було проконтролювати або усунути сторонами.

Пунктами 5.1-5.4 угоди передбачено, що угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до 01.01.2012р. або повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Угода може бути розірвана достроково лише за згодою сторін або в судовому порядку. Зміни чи доповнення до цієї угоди вносяться тільки за згодою сторін у письмовій формі, що оформляється додатковою угодою. Сторони не мають права передавати свої права за цією угодою третій стороні без згоди іншої сторони.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди зазначили, що зазначений правочин укладено органами виконавчої влади та місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень; угода про соціальне партнерство укладена відповідно до встановлених законодавством вимог та порядку; спосіб визначення розрахунків за спірним договором, виходячи з площі орендованих позивачем земель, не змінює предмет спірного договору.

Судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звернутись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів; водночас згідно з статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним та настання відповідних наслідків: відповідність змісту вимогам закону, додержання встановленої форми, правоздатність сторін, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Також розгляд справи повинен відбуватись з додержанням принципів диспозитивності та змагальності учасників судового процесу, передбачених статтею 129 Конституції України та статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до підстав та предмету позову.

За змістом позовних вимог позивач просить визнати спірний правочин недійсним, як удаваний правочин, що за своїм змістом має ознаки договору оренди та підлягає державній реєстрації.

Згідно зі статтею 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили; якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони в дійсності вчинили.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; тобто, змістом правочину, що регулює правовідносини з оренди землі, мають бути взаємні права та обов'язки сторін щодо умов користування земельною ділянкою, підстав виникнення, зміни чи припинення такого права.

Судами досліджено зміст спірного договору та встановлено, що його умови не регулюють питання виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків сторін договору щодо володіння та користування земельними ділянками; відповідачі не є сторонами орендних правовідносин, об'єктами яких виступають земельні ділянки, належні фізичним особам; вказівка на спосіб розрахунку грошового зобов'язання позивача в залежності від площі орендованих ним земельних ділянок не змінює правової природи укладеного договору.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 -5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; вірно застосували норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки належно встановлених судами обставин справи, а також стосуються тих підстав недійсності правочину, які позивачем у позові не наводились та, відповідно, судами не розглядались; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 частини 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року у справі № 16/5025/350/12 Господарського суду Хмельницької області та рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2012 року залишити без змін.