головуючого судді Поліщука В.Ю. (доповідач), суддів: Заріцької А.О., Міщенка П.К.,за участю представників:від ПАТ "Універсал Банк": Тітаренко О.О. -представник (довіреність від 26.03.2012 року); від Кооперативу "Союз": не з'явились; Від ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод": не з'явились; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2012 року, та рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 травня 2012 року, у справі № 4/13/5022-139/2012 (3/25/5022-291/2011), за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (м. Київ), до Кооперативу "Союз" (м. Тернопіль),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод" (м. Тернопіль), про стягнення заборгованості у сумі 2 185 238,29 доларів США (що за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року становить 17 449 127 грн. 74 коп.) та пені у сумі 80 471 грн. 43 коп., -

У березні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі за текстом -ПАТ "Універсал Банк") звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Кооперативу "Союз" про стягнення боргу за Кредитним договором № 12/18-Кл-07 від 21.08.2007 року в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007 року (з подальшими змінами і доповненнями), враховуючи уточнення позовних вимог, у розмірі 2 008 926,71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.05.2011 року становить 16 007 931 грн. 60 коп., з яких: 1 546 599,13 доларів США (12 323 920 грн. 51 коп.) -заборгованість за кредитом; 462 327,58 долари США (3 684 011 грн. 09 коп.) -проценти за користування кредитом; 132 030,55 доларів США (1 052 072 грн. 23 коп.) -пеня за порушення виконання зобов'язань.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2011 року у справі № 3/25/5022-291/2011 (суддя -Турецький І.М.) позов задоволено; присуджено до стягнення з Кооперативу "Союз" на користь ПАТ "Універсал Банк" борг у розмірі 2 008 926,71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.05.2011 року становить 16 007 931 грн. 60 коп., з яких: 1 546 599,13 доларів США (12 323 920 грн. 51 коп.) -заборгованість за кредитом; 462 327,58 долари США (3 684 011 грн. 09 коп.) -проценти за користування кредитом; 132 030,55 доларів США (1 052 072 грн. 23 коп.) -пеня за порушення виконання зобов'язань. Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються належними доказами, а відтак підлягають до задоволення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 року у справі № 3/25/5022-291/2011 (головуючий суддя -Гнатюк Г.М., судді: Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) апеляційну скаргу Кооперативу "Союз" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2011 року -без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема, відповідністю рішення місцевого господарського суду нормам матеріального та процесуального права та відсутністю в апеляційній скарзі належних доводів, які б свідчили про незаконність спірного судового рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2012 року у справі № 3/25/5022-291/2011 касаційну скаргу Кооперативу "Союз" задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 року та рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2011 року скасовано, справу передано до Господарського суду Тернопільської області на новий розгляд. Направляючи справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, господарський суд касаційної інстанції послався на порушення господарськими судами попередніх інстанції ст. 43 ГПК України та вимог п. 4) ч. 1 ст. 84 ГПК України щодо неможливості альтернативного викладення резолютивної частини рішення.

Під час нового розгляду, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.02.2012 року прийнято матеріали справи № 3/25/5022-291/2011 до провадження з присвоєнням № 4/13/5022-139/2012 (3/25/5022-291/2011).

19.04.2012 року відповідач надав до місцевого господарського суду Відзив від 18.04.2012 року (вих. № 46) на позовну заяву, у якому визнав борг перед позивачем в сумі 10 574 633 грн. 11 коп., з яких: 7 635 318 грн. 00 коп. -борг по кредиту станом на 17.09.2009 року, 1 034 247 грн. 62 коп. -заборгованість по процентах станом на 17.09.2009 року та 1 905 067 грн. 49 коп. -заборгованість по процентах станом на 06.05.2011 року, посилаючись при цьому на те, що у справі № 2/20-269 господарський суд вийшов за межі позовних вимог та розглянув докази відносно фактичного боргу боржника (позичальника) перед банком по Генеральному та Кредитному договорах, у зв'язку з чим в резолютивній частині рішення № 2/20-269 від 21.05.2010 року встановив борг кооперативу "Союз" перед банком у сумі 7 856 912 грн. 58 коп., а не боргу ВАТ "Темза" перед банком. А також звернув увагу, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року у справі № 2/20-269 набрало законної сили, і цим рішенням встановлено борг, на який погодились сторони у Генеральному договорі. Крім того, відповідач, посилаючись на ст. 267 ЦК України, просив застосувати у цій справі позовну давність та відмовити позивачеві у вимозі про стягнення пені, оскільки сплив строку позовної давності (17.03.2010 року) є підставою для відмови в позові.

28.04.2012 року до місцевого господарського суду від представника позивача надійшло Уточнення від 27.04.2012 року (вих. № 2351-юд) до позовної заяви, у якому останній просив стягнути з відповідача борг по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом у сумі 2 185 238,29 доларів США (що за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року становить 17 449 127 грн. 74 коп.), з яких: 1 546 599,13 дол. США (за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року становить 12 349 594 грн. 05 коп.) - заборгованість за кредитом; 638 639,16 дол. США (за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року становить 5 099 533 грн. 69 коп.) - проценти за користування кредитом; а також пеню у сумі 80 471 грн. 43 коп., що є еквівалентом 10 084,14 дол. США за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року.

У судовому засіданні місцевого господарського суду 11.05.2012 року представник відповідача надав Пояснення від 10.05.2012 року (вих. № 56), згідно якого просив застосувати позовну давність щодо вимог про стягнення пені, відповідно до ст. 267 ЦК України.

Крім того, 11.05.2012 року відповідач надав Пояснення від 11.05.2012 року (вих. № 57) по справі, у якому послався на те, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року у справі № 2/20-269 встановлено суму кредиту в розмірі 7 635 318 грн. 00 коп. та заборгованість по процентах за кредитом з 27.08.2008 року по 17.09.2009 року (15,25%) - 1 034 247, 62 грн., а заборгованість за кредитом з 18.09.2009 року по 10.04.2012 року (935 днів) із розрахунку 15,25 % річних - 2 982 734,15 грн. (7 635 318грн х 15,25 % /365 дн. х 935 дн.). Всього заборгованість по відсотках - 4 016 981 грн. 77 коп., а тому загальна заборгованість по основному боргу та процентах станом на 10.04.2012 року становить 11 652 299 грн. 77 коп. Керуючись ст. 267 ЦК України, просив застосувати позовну давність та відмовити позивачеві у вимозі про стягнення пені, так як сплив строку позовної давності (17.03.2010 року) є підставою для відмови в позові.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.05.2012 року у справі № 4/13/5022-139/2012 (3/25/5022-291/2011) (суддя -Бурда Н.М.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Кооперативу "Союз" на користь ПАТ "Універсал Банк" 7 635 318 грн. 00 коп. -боргу по кредиту, 3 160 903 грн. 69 коп. -процентів за користування кредитом, 68 732 грн. 03 коп. -пені, 25 500 грн. 00 коп. - в якості відшкодування сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. -в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивоване, зокрема, посиланням на ст. ст. 526, 530, 1050 ЦК України. Крім того, місцевий господарський суд у прийнятому рішенні послався на встановлення судовим рішенням у справі № 2/20-269 суми кредиту в розмірі 7 635 318 грн. 00 коп.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року у справі № 4/13/5022-139/2012 (3/25/5022-291/2011) (головуючий суддя -Марко Р.І., судді: Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.05.2012 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" -без задоволення. Апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову як із законним та обґрунтованим.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанції рішенням та постановою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року (первісно подану касаційну скаргу було повернуто на підставі п. 3) ч. 1 ст. 111-3 ГПК України), ПАТ "Універсал Банк" повторно звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.05.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2011 року та прийняти нове судове рішення, яким стягнути з Кооперативу "Союз" на користь ПАТ "Універсал Банк": - суму боргу по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Кредитним договором № 12/18-Кл-07 від 21.08.2007 року в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007 року з подальшими змінами та доповненнями у розмірі 2 185 238,29 доларів США (що за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року становить 17 449 127 грн. 74 коп.), з яких: 1 546 599,13 доларів США (що за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року становить 12 349 594 грн. 05 коп.) -заборгованість за кредитом, 638 639,16 доларів США (що за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року становить 5 099 533 грн. 69 коп.) -проценти за користування кредитом; - заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по Кредитному договору № 12/18-Кл-07 від 21.08.2007 року в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007 року з подальшими змінами та доповненнями у розмірі 80 471 грн. 43 коп., що є еквівалентом 10 084,14 доларів США за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року. В обґрунтування касаційної скарги, ПАТ "Універсал Банк" посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 11, 509, 530, 598, 615, 627, 629 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2012 року, згідно зі ст. 111-4 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

05.12.2012 року від Кооперативу "Союз" надійшов Відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач проти касаційної скарги заперечує, вважає прийняті місцевим та апеляційним господарськими судами рішення та постанову законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ПАТ "Універсал Банк" касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.05.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2011 року та прийняти нове судове рішення, яким стягнути з Кооперативу "Союз" на користь ПАТ "Універсал Банк": - суму боргу по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Кредитним договором № 12/18-Кл-07 від 21.08.2007 року в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007 року з подальшими змінами та доповненнями у розмірі 2 185 238,29 доларів США (що за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року становить 17 449 127 грн. 74 коп.), з яких: 1 546 599,13 доларів США (що за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року становить 12 349 594 грн. 05 коп.) -заборгованість за кредитом, 638 639,16 доларів США (що за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року становить 5 099 533 грн. 69 коп.) -проценти за користування кредитом; - заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по Кредитному договору № 12/18-Кл-07 від 21.08.2007 року в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007 року з подальшими змінами та доповненнями у розмірі 80 471 грн. 43 коп., що є еквівалентом 10 084,14 доларів США за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року.

Відповідач та третя особа уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

15.08.2007 між ВАТ "Банк Універсальний" (правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк") та Кооперативом "Союз" (Позичальником) було укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 (далі за текстом -Генеральний договір), за умов якого, позивач (за текстом Генерального договору -Банк) зобов'язався надавати Кооперативу "Союз" (за текстом Генерального договору -позичальник) послуги по здійсненню кредитних операцій, а саме: видача кредитів; відкриття кредитних ліній; надання гарантій; контргарантій; врахування та авалювання векселів; ліміт суми всіх діючих кредитних договорів, укладених в межах цього Договору складає еквівалент 7 827 500 грн. 00 коп.; валюта -гривня, євро, долар США. Сума кредиту за окремим Кредитним договором визначається позичальником самостійно в межах Договору.

Сторонами Генерального договору було укладено ряд договорів до Генерального договору, а саме: 15.02.2008 року було укладено Додаткову угоду № 1; 27.06.2008 року -Додаткову угоду № 2; 21.08.2007 року укладено Кредитний договір № 12/18-Кл-07 (з відкриттям кредитної лінії) в межах Генерального договору (далі за текстом -Кредитний договір), за умов якого Банк зобов'язався здійснювати фінансування господарської діяльності Позичальника шляхом кредитування.

Згідно з п. п. 3.1.-3.3 Кредитного договору, цей договір є невід'ємною частиною Генерального договору та вступає в дію з моменту перерахування банком суми кредиту, чи будь-якої його частини. Дія Кредитного договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України та умовами Генерального договору.

На виконання умов Кредитного договору, в межах Генерального договору, ВАТ "Банк Універсальний" (правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" відповідно до нової редакції Статуту, затвердженої Загальними зборами акціонерів ВАТ "Універсал Банк" протоколом № 2-2009 від 22.06.2009 року) в особі Тернопільської філії ВАТ "Банк Універсальний" надало Кооперативу "Союз" кредит у розмірі 1 546 599,13 доларів США, що підтверджується копіями документів наявних в матеріалах справи, який позичальник зобов'язався повернути Банку до 13.08.2010 року.

20.02.2009 року ПАТ "Універсал Банк" направило на адресу Кооперативу "Союз" Вимогу від 19.02.2009 року (вих. № 113) про усунення порушень та виконання кредитних зобов'язань перед Банком щодо сплати заборгованості за кредитом у розмірі 1 546 599,13 доларів США та 80 955,47 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом, що підтверджується реєстром на відправлення поштової кореспонденції за № 223856-223863.

Вимога залишена Кооперативом "Союз" без відповіді та задоволення.

Звертаючись з позовом у цій справі (враховуючи уточнення до позовної заяви) про стягнення боргу по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом в сумі 2 185 238,29 доларів США (курс НБУ станом на 10.04.2012 року становить 17 449 127 грн. 74 коп.), з яких: 1 546 599,13 дол. США (курс НБУ станом на 10.04.2012 року становить 12 349 594 грн. 05 коп.) - заборгованість за кредитом; 638 639,16 дол. США (курс НБУ станом на 10.04.2012 року становить 5 099 533 грн. 69 коп.) - проценти за користування кредитом; а також пеню в сумі 80 471 грн. 43 коп., що є еквівалентом 10 084 грн. 14 коп. дол. США за курсом НБУ станом на 10.04.2012 року, позивач (як на підставу заявлених ним вимог), посилається на невиконання Кооперативом "СОЮЗ" зобов'язань по Кредитному договору № 12/18-Кл-07 від 21.08.2007 року (з відкриттям кредитної лінії) в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007 року щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року у справі № 2/20-269 за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ВАТ "Темза" та Кооперативу "Союз", про звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно умов Договорів іпотеки від 17.08.2007 року, від 17.08.2007 року та від 31.10.2008 року, внаслідок невиконання Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007 року та Кредитного договору № 12/18-Кл-07 від 21.08.2007 року, встановлено, що борг Кооперативу "Союз" перед ПАТ "Універсал банк" по договорах на здійснення кредитних операцій складає 8 756 912 грн. 58 коп. (7 635 318 грн. 00 коп. -боргу за кредитом, 1 034 247 грн. 62 коп. -15, 25 % річних за користування кредитом за період з 27.08.2008 року по 17.09.2009 року та 87 346 грн. 96 коп. - пені); вирішено провести звернення стягнення на предмет іпотеки по Договору іпотеки від 31.10.2008 року на земельну ділянку площею 0,9953 га, кадастровий номер 6110100000:02:0110038 та будівлі і споруди, загальною площею 5 075,90 м2, яка є власністю ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод", вилучені від продажу кошти вирішено перерахувати ПАТ "Універсал Банк" в сумі 8 756 912 грн. 58 коп.; в зверненні стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки від 17.08.2007 року на земельну ділянку для житлово, житлово-будівельних, гаражно і дачно-будівельних кооперативів, площею 1,5000 га, кадастровий номер 6110100000:02:011:0019 відмовлено; визнано недійсним Договір іпотеки від 17.08.2007 року на передачу в іпотеку 13 квартир, розташованих в м. Тернополі по вул. Нечая, 25; визнано недійсною Додаткову угоду № 1 від 15.02.2008 року до Кредитного договору № 12/18-КЛ-07 від 21.08.2007 року; присуджено до стягнення з ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" на користь ПАТ "Універсал Банк" 25 500 грн. 00 коп. -в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. -в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; присуджено до стягнення з ПАТ "Універсал Банк" на користь ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" 85 грн. 00 коп. -в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. -в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При цьому, господарськими судами попередніх інстанцій також вказано, що приймаючи судове рішення у справі № 2/20-269 місцевий господарський суд дослідив, що в Генеральному договорі на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007 року, банк і позичальник узгодили, що перший надає останньому кредит, ліміт якого не повинен перевищувати 7 827 500 грн. 00 коп., тому і сума боргу також не може перевищувати 7 827 500 грн. 00 коп., незважаючи на те, в якій валюті буде відкрита кредитна лінія та дійшов висновку, що банк і позичальник погодили, що ризик зміни обставин несе банк і в разі знецінення гривні, ризик який пов'язаний із знеціненням національної валюти несе банк навіть в тому разі, коли кредитна лінія відкрита з врахуванням вартості долара на час укладання договору -5, 05 грн. за 1 дол. США (7 827 500 грн. 00 коп. = 1 550 000 дол. США), що відповідає ст. 345 ГК України та ст. 533 ЦК України, які визначають, що "кредитні операції полягають в розміщенні банком від свого імені та на власний ризик залучених коштів". Поряд з цим, господарський суд виходив із того, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь - які умови договору, що не суперечить законодавству (п. 4 ст. 179 ГК України, ст. 6 та ст. 627 ЦК України), а також із того, що основний господарський договір сторони повинні укладати на умовах, передбачених попереднім договором (ст. 182 ГК України та ст. 635 ЦК України). Рішенням Господарського суду Тернопільської області № 2/20-269 від 21.05.2010 року встановлено також обов'язок позичальника сплачувати банку проценти за користування кредитом за період з 27.08.2008 року по 17.09.2009 року у розмірі 15, 25 % річних на суму 1 034 247 грн. 62 коп.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позову частково та присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 10 864 953 грн. 72 коп., в тому числі: 7 635 318 грн. 00 коп. -боргу по кредиту, 3 160 903 грн. 69 коп. -процентів за користування кредитом та, у зв'язку з відсутністю підстав для застосування позовної давності, 68 732 грн. 03 коп. - пені; в іншій частині позову відмовлено, за вказаних вище підстав.

Колегія суддів касаційної інстанції, здійснюючи касаційний перегляд справи, з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає за необхідне вказати наступне.

Господарські суди попередній інстанцій, при прийнятті судових рішень у цій справі відзначили дослідження Господарським судом Тернопільської області умов Генерального договору та підстав, за яких цей господарський суд дійшов тих чи інших висновків, зокрема, щодо розміру боргу Кооперативу "Союз" перед ПАТ "Універсал Банк".

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що ст. 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір (постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року (v0018600-11) ).

Таким чином, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у цій справі мали би бути взяті до уваги як преюдиціальні лише встановлені факти, а не їх правова оцінка. Однак, господарські суди попередніх інстанцій наведене залишено поза увагою, так само, як і те, що позовні вимоги у цій справі визначені в іноземній валюті (долари США) з гривневим еквівалентом, що призвело до помилкових висновків щодо розміру основної заборгованості, заявленої до стягнення у цій справі.

Крім того, враховуючи, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено, що, на виконання умов Кредитного договору, в межах Генерального договору, позивачем було надано Кооперативу "Союз" кредит у розмірі 1 546 599,13 доларів США, який позичальник (відповідач у цій справі) зобов'язався повернути Банку до 13.08.2010 року, та який позичальником банку не повернуто, враховуючи умови п. 2.2. Кредитного договору (який залишено поза увагою господарських судів попередніх інстанцій), та вимогу позивача про повернення цих грошових коштів в іноземній валюті, місцевий та апеляційний господарські суди мали розглядати саме цю вимогу та, у разі прийняття рішення про задоволення заявлених вимог повністю або частково, вказати про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19.02.1993 року (15-93) ) або, за відповідним клопотанням позивача, у гривні або іноземній валюті та її гривневому еквіваленті.

Верховний Суд України в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) від 07.10.2010 року вказав, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором чи договором банківського вкладу в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Проте, слід переконатись, що у банку наявна генеральна ліцензія та письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій, отримані у встановленому порядку. З огляду на те, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то, разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором чи проценти на банківський вклад (ст. ст. 1054, 1061 ЦК України) в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Про те, що позов заявлено саме в іноземній валюті свідчить, зокрема, сплата позивачем державного мита в іноземній валюті, згідно зі ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (який був чинний на момент звернення ПАТ "Універсал Банк" з позовом у цій справі), якою встановлено, що за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у ч. 3 цієї статті.

Поряд з цим, поза увагою господарських судів попередніх інстанцій залишились приписи ст. 1046 ГПК України (згідно з якою за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості) та співвідношення приписів цієї статті до визначення заборгованості у справі № 2/20-269 Господарського суду Тернопільської області.

Крім того, господарські суди попередніх інстанцій вказали на визнання рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 2/20-269 недійсною Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору, однак не встановили, яким чином впливає (чи не впливає) визнання вказаної Додаткової угоди недійсною на розмір заявленої до стягнення заборгованості.

Направляючи справу на новий розгляд, господарським судом касаційної інстанції було надано вказівку щодо підтвердження розміру заявлених позивачем до стягнення сум у гривневому еквіваленті відповідною довідкою щодо встановленого НБУ офіційного курсу долара США станом на визначену позивачем дату (з урахуванням поданих позивачем під час розгляду справи місцевим господарським судом уточнень), перевірки наданого позивачем розрахунку пені з встановленням розмірів заборгованості та періодів прострочення її (заборгованості) сплати та з урахуванням офіційного курсу, встановленого НБУ, згідно з умовами укладених сторонами Договорів. Крім того, господарським судам попередніх інстанцій необхідно було з'ясувати валюту (долар США, гривня чи долар США та його гривневий еквівалент) щодо присуджених до стягнення сум, оскільки позивач визначає їх у іноземній валюті (долар США) та гривневому еквіваленті, без зазначення того, у якій саме валюті ці грошові кошти мають бути стягнуті, сплачуючи при цьому державне мито в іноземній валюті.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року (v0018600-11) , ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (п. 4) ч. 1 ст. 55 ГПК України). При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. За змістом згаданого припису п. 4 ч. 1) ст. 55 ГПК України, у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях).

Згідно зі ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій, під час повторного розгляду справи, в порушення ст. 111-12 ГПК України, наданих касаційною інстанцією вказівок не виконали, у зв'язку з чим колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про скасування прийнятих господарськими судами попередніх інстанцій судових рішень, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.