Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Елегант" на рішення від 11.07.2012 р. господарського суду Кіровоградської області та постанову від 12.09.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №5013/469/12(5013/1689/11) господарського суду Кіровоградської областіза позовомкомунального підприємства "Елегант", м. Кіровоград до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс", м. Новоукраїнка Кіровоградської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Кіровоградська міська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння представники сторін у судове засідання не з'явилися.

У вересні 2011 року комунальне підприємство "Елегант" (далі -позивач) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (далі -відповідач) про витребування із незаконного володіння відповідача 13/200 частин нерухомого комплексу будівель по вул. Мурманській, 3 в м. Кіровограді та зобов'язання останнього повернути спірне майно позивачу.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2011 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 р. у справі № 5013/1689/11, в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2012 р. вказані судові рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2012 р. у справі №5013/469/12(5013/1689/11) (суддя Шевчук О.Б.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивовано тим, що на момент придбання спірного майна відповідачем право власності на це майно за судовим рішенням було визнано за його продавцем - гр. Четверіковим Ю.М. Крім того, перше відчуження майна на користь Четверікова Ю.М. відбулося за волею його власника - Кіровоградської міської ради, що виключає можливість витребування майна у добросовісного набувача на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 р. (судді: Парусніков Ю.Б. -головуючий, Євстигнеєв О.С., Джихур О.В.) вказане рішення залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст.ст. 43, 111-28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 78 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) передбачено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з п.п. 1.1, 5.1 Статуту позивача він заснований на комунальній власності територіальної громади м. Кіровограда та є правонаступником державного торговельного підприємства "Елегант". Майно підприємства складають закріплені за ним фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у його самостійному балансі і належить йому на праві повного господарського відання.

Розпорядженням Голови Кіровоградської ОДА від 11.12.1997 р. дозволено державному торговельному підприємству "Елегант" (вул. Мурманська, 3) взяти на свій баланс будівлі і споруди, в яких вони розташовані.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12.12.2001 р. №1668 оформлено право власності на цілий комплекс будівель комунального підприємства "Елегант" по вул. Мурманській, 3 за територіальною громадою м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради. На підставі цього рішення будо видано відповідне свідоцтво про право власності на вказане майно від 21.12.2001 р. № 736.

Отже, майно позивача є комунальною власністю та закріплюється за ним на праві повного господарського відання, щодо захисту якого застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності (ст. 136 ГК України).

Рішенням Кіровоградської міської ради від 23.12.2003 р. № 623 дозволено Державній податковій інспекції у м. Кіровограді провести продаж приміщень їдальні (літ. Е) та гаражів (літ. Г, Д) по вул. Мурманській, 3 комунального підприємства "Елегант" в рахунок погашення податкового боргу останнього.

За результатами проведених торгів між організатором торгів ПМВТБП "Агросервіс-Інтекс", позивачем та переможцем торгів - гр. Четверіковим Ю.М. був укладений договір від 09.03.2004 р. № 24 купівлі-продажу майна позивача, яке перебувало у податковій заставі, а саме: приміщення їдальні загальною площею 597,7 кв.м. (літ.ЕЕ1), приміщення гаражу загальною площею 302,1 кв.м. (літ.Г), приміщення гаражу загальною площею 202,6 кв.м. (літ.Д), 1/2 частини огорожі (літ.NN1) по вул. Мурманській, 3 у м. Кіровограді.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 07.04.2004 р. визнано дійсним вказаний договір купівлі-продажу та визнано за гр. Четверіковим Ю.М. право власності на придбане майно з тих підстав, що договір від 09.03.2004 р. № 24 був фактично виконаний сторонами, проте не посвідчений нотаріально.

У подальшому гр. Четверіков Ю.М. за договором купівлі-продажу від 27.09.2006 р. продав спірне майно відповідачу.

Однак рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 16.03.2011 р. у справі № 22-ц-516 рішення місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 07.04.2004 р. скасовано, відмовлено гр. Четверікову Ю.М. у позові про визнання дійсним договору від 09.03.2004 р. № 24 та визнання права власності на спірне майно.

Отже, факт скасування рішення місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 07.04.2004 р. свідчить про те, що договір від 09.03.2004 р. № 24 є нікчемним в силу ч. 1 ст. 210 та ч. 1 ст. 220 ЦК України, тобто таким, що не породжує будь-яких прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Як встановлено судами, ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" є особою, яка не знала і не могла знати про те, що особа, у якої річ придбано -гр. Четверіков Ю.М., не мала права її відчужувати, тобто є добросовісним набувачем у розумінні ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з частиною 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

При цьому в такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором (яким у даній справі є договір купівлі-продажу від 27.09.2006 р.) права відчужувати це майно.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.10.2011 р. у справі № 5002-8/5447-2010, яка в силу ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи, що у даному випадку спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею внаслідок постановлення рішення місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 07.04.2004 р., яке в подальшому було скасовано, набувачі цього майна за договорами від 09.03.2004 р. № 24 та від 27.09.2006 р. не набули права власності на нього. Тому позивач, як власник спірного майна, на підставі вимог закону має право витребувати його від набувача - відповідача, який без відповідної правової підстави володіє ним.

Більше того, рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25.07.2012 р. у справі № 22-ц/1190/1819/12 було визнано недійсним укладений між гр. Четверіковим Ю.М. та відповідачем договір від 27.09.2006 р. купівлі-продажу спірного майна

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про застосування повноважень, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України, та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 78, 136 Господарського кодексу України, ст.ст. 210, 220, 330, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу комунального підприємства "Елегант" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 р. у справі № 5013/469/12(5013/1689/11) скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов комунального підприємства "Елегант" задовольнити. Витребувати з володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" та зобов'язати його передати комунальному підприємству "Елегант" майно -13/200 часток комплексу будівель по вул. Мурманській, 3 у місті Кіровоград, а саме: приміщення їдальні загальною площею 597,7 кв.м. (літ.ЕЕ1), приміщення гаражу загальною площею 302,1 кв.м. (літ.Г), приміщення гаражу загальною площею 202,6 кв.м. (літ.Д), 1/2 частини огорожі (літ.NN1).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (27100, Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Леніна, 62; ідентифікаційний код 30545013) на користь комунального підприємства "Елегант" (25006, м. Кіровоград, вул. Кірова, 73, к.10; ідентифікаційний код 01552799) 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та 3 600 (три тисячі шістсот) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.