на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 р. по справі № 5020-388/2011 за позовом Севастопольського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до Приватного підприємства "Красотель девелопмент", Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт", треті особи : Регіональне відділення Фонду державного майна Автономної республіки Крим та м. Севастополі, Севастопольська міська Рада про визнання недійсними договору та додаткових угод, -

Позивач -Севастопольський транспортний прокурор звернувся в березні 2011 р. з позовом до суду в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до ПП "Красотель девелопмент", ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" про визнання недійсними договору №710/237а про спільну дольову участь у будівництві від 05.10.2007 р. та додаткових угод № 1, №2 до нього недійсними, посилаючись на те, що ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності при укладені спірного договору без погодження його з органом управління - Міністерством транспорту та зв'язку України.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 20.03.2012 р. залучено до участі у справі № 5020-388/2011 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Севастопольську міську Раду.

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 11.04.2012 р. по справі № 5020-388/2011 /суддя Янюк О.С./ позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано недійсними договір про спільну дольову участь у будівництві від 05.10.2007 №710/237а, додаткову угоду № 1 та додаткову угоду № 2, укладені між ДП "Севастопольський морський торговельний порт" та ПП "Красотель Девелопмент", стягнуто солідарно з ДП "Севастопольський морський торговельний порт" та ПП "Красотель Девелопмент" у доход державного бюджету державне мито у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 р. по справі № 5020-388/2011 /судді : Сікорськая Н.І., Градова О.Г., Євдокімов І.В./ рішення господарського суду м.Севастополя від 11.04.2012 р. скасовано частково, прийнято нове рішення: позов задоволено частково, визнано недійсними п.п. 2.3,2.4,5.3,7.2 договору про спільну дольову участь у будівництві від 05.10.2007 року № 710/237а, який укладений між ДП "Севастопольський морський торговельний порт" та ПП "Красотель Девелопмент", в решті позову відмовлено, в іншій частині рішення господарського суду м.Севастополя від 11.04.2012 р. залишено без змін.

В касаційній скарзі перший заступник прокурора м. Севастополя просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 р. скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду м.Севастополя від 11.04.2012 р. залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу ПП "Красотель Девелопмент" просить залишити скаргу без задоволення, оскаржувану постанову апеляційної інстанції від 01.08.2012 р. без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам Закону та фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом, 05.10.2007 р. між ДП "Севастопольський морський торговельний порт" та ПП "Красотель девелопмент" укладений договір про спільну пайову участь у будівництві № 710/237а, відповідно до умов якого, сторони домовилися про пайову участь у розробці проектно-кошторисної документації, будівництві, реконструкції та введенні в експлуатацію капітальних будівель морського вокзалу "Центральний", з подальшою реєстрацією об'єкта в КП "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради відповідно до часток, визначених в п.2.4 цього Договору.

Метою даного договору, відповідно до п.1.2 є створення сучасного комплексу морвокзалу міста Севастополя, який відповідає всім сучасним вимогам щодо процедури переміщення пасажирів і вантажів через державний кордон.

Комплекс морвокзалу передбачає:

- будівництво нового терміналу, який включає приміщення для розміщення офісів адміністрації та служб порту, а також зали очікування, відпочинку та обслуговування пасажирів із влаштуванням зон прикордонного та митного контролю;

- реконструкцію старої будівлі морвокзалу з метою створення готельно-торгівельно-розважального центру.

Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що об'єкт буде побудований на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні ДП "Севастопольський морський торгівельний порт", площею 16 667 кв.м., згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-КМ № 005163.

Згідно п.2.2 договору фінансування всіх заходів з розробки проектно-кошторисної документації, отримання необхідних для будівництва Об'єкту документів та відповідних дозволів на початок будівельних робіт, провадження будівельних робіт та введення закінченого будівництвом Об'єкту в експлуатацію, а також інших необхідних та неминучих витрат, які виникатимуть в процесі здійснення діяльності зі спільного дольового будівництва Об'єкту, у повному обсязі здійснюються ПП "Красотель Девелопмент". Аналогічні по суті приписи містяться в підпункті 3.3.9 Договору.

Для досягнення мети, визначеної в пункті 1.2 Договору, ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" надає стороні ПП "Красотель Девелопмент" для реконструкції будівлю морського вокзалу площею 1417,7 кв. м., розташовану за адресою: площа Нахімова, м. Севастополь (пункт 2.3).

Відповідно до п.2.4 договору у разі належного та повного виконання сторонами умов даного Договору результат спільної пайової участі будівництва розподіляється між ними наступним чином: ПП "Красотель Девелопмент" передаються на праві власності площі та приміщення готельного торгово-розважального центру, загальна площа яких складає 90 % від загальної площі побудованого і зданого в експлуатацію об'єкта, а ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" передаються на праві власності площа та приміщення, нового терміналу, що включає приміщення для розміщення офісів адміністрації та служб порту, а також зали очікування, відпочинку та обслуговування пасажирів з організацією зон прикордонного та митного контролю, загальна площа яких складає 10 % від загальної площі створеного і зданого в експлуатацію об'єкта.

Пунктом 2.5 договору сторони погодили, що окрім нерухомого майна, визначеного пунктом 2.4 Договору, ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" передаються на праві власності всі об'єкти інфраструктури та благоустрою Об'єкту (інженерні мережі, покриття, озеленення, огорожа, зовнішнє освітлення тощо).

Відповідно до п.2.6 договору будівництво та введення в експлуатацію Об'єкту здійснюється частинами (чергами) за узгодженим сторонами проектом та генеральним планом забудови, календарним планом робіт, які склади муть невід'ємну частину договору по мірі їх оформлення.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" передає ПП "Красотель девелопмент" всі права генерального замовника робочого проекту Об'єкту, його безпосереднього будівництва та прийняття в експлуатацію, а також передає ПП "Красотель девелопмент" за актом приймання-передачі довіреність на представництво інтересів перед третіми особами, план земельної ділянки, кадастровий план та акт визначення меж земельної ділянки (підпункти 3.2.1 -3.2.4), та оформлює дозвіл Інспекції ДАБК на виконання будівельно-монтажних робіт, технічні умови на підключення Об'єкту до міських інженерних мереж, архітектурно-планувальне завдання, здійснює узгодження проектної документації з відповідними уповноваженими органами, забезпечує проведення державної експертизи проекту, електро- та водопостачання й каналізування Об'єкту до його прийняття в експлуатацію, а також забезпечує прийняття Об'єкту до експлуатації та реєстрацію відповідних прав на нього (підпункти 3.3.1 -3.3.9).

Відповідно до підпункту 3.3.13 Договору ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" зобов'язується не перешкоджати ПП "Красотель Девелопмент" залучати інших інвесторів для спільного ведення Об'єкту, а в свою чергу, ПП "Красотель Девелопмент" зобов'язується прийняти у ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" всі права генерального замовника робочого проекту, безпосереднього будівництва Об'єкту та прийняття його в експлуатацію, отримати результати топогеодезичної зйомки та дані інженерно-геологічних вишукувань земельної ділянки під будівництво Об'єкту, узгодити із ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" проектно-кошторисну документацію, здійснити фінансування та завершити будівництво Об'єкту за рахунок власних та залучених коштів, виконати будівельно-монтажні відповідно до проекту та будівельних норм та правил, забезпечити комплектацію Об'єкту усіма будівельними матеріалами, конструкціями, обладнанням та виробничим персоналом, здійснити підключення Об'єкту до інженерних мереж відповідно до проекту та передати їх на баланс ДП "Севастопольський морський торгівельний порт", а також здійснити функції технічного нагляду за будівництвом Об'єкта та виконати передбачене проектом озеленення, огорожу, зовнішнє освітлення (підпункти 4.1.1 -4.1.9).

Згідно п. 5.3. Договору у випадку припинення права користування земельною ділянкою ДП "Севастопольський морський торгівельний порт", ПП "Красотель Девелопмент" має переважне право на оформлення договору оренди земельної ділянки для завершення будівництва об'єкту.

Відповідно до п. 7.2 Договору встановлено, що при належному та повному виконанні сторонами умов п.п.2,3 та 4 Договору результат сумісного дольового будівництва розподіляється між ними у частках, встановлених п. 2.4 договору.

Підпунктом 7.3.1 Договору визначено, що попередній розподіл торговельних площ та приміщень, що виділяються кожній зі сторін, здійснюється на етапі узгодження Сторонами ескізного проекту Об'єкту та здійснюється шляхом літерного визначення відповідних приміщень на ескізному проекті, узгодженому сторонами та затвердженому Управлінням архітектури та містобудування СМДА. Попередній розподіл приміщень фіксується додатковою угодою сторін, яка в подальшому складатиме невід'ємну частину даного договору.

Згідно п.п.7.3.2 договору остаточний розподіл результатів спільного дольового будівництва здійснюється в строк не більш ніж 14 днів зі дня затвердження акту державної комісії з прийняття Об'єкту в експлуатацію, відповідно до додаткової угоди про розподіл площ. Визначені в натурі частки сторін підлягають виділенню кожній зі сторін по закінченню строку дії даного договору, про що оформлюється відповідна додаткова угода, яка в свою чергу є підставою для реєстрації права власності кожної зі сторін в КП "БТІ та ДРОНМ"СМР.

Відповідно до п.11.1 даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків та досягнення цілі спільного дольового будівництва.

Спірний Договір №710/237а про спільну дольову участь у будівництві від 05.10.2007 р. погоджений директором державного концерну "Укрморпорт", що підтверджується відповідною відміткою на першому аркуші договору, підписаний зі сторони ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" начальником порту Таракановим С.Г. та зі сторони ПП "Красотель Девелопмент" директором Баяндуровим А.А.

ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" 21.06.2010 р. видав ПП "Красотель Девелопмент" довіреність № ДВ-25 якою, зокрема, доручив останньому укладати різні договори, пов'язані з реалізацією зобов'язань за договором по інвестиційному фінансуванню будівництва.

Між сторонами 09.07.2010 р. укладено додаткову угоду № 1 до спірного договору, відповідно до умов якої, орієнтовна площа Об'єкту відповідно до проекту № АСК 05-05-08-АР (будівля морського вокзалу) складає 19215,44 кв. м., з яких площа спільного користування -2233,44 кв. м. (п.2). За результатами попереднього розподілу Об'єкту ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" отримуватиме відокремлено експлуатовані приміщення загальною орієнтовною площею 1698,2 кв. м., а також всі об'єкти інфраструктури та благоустрою, що складає 10 % від загальної площі Об'єкту, а в свою чергу, ПП "Красотель Девелопмент отримуватиме відокремлено експлуатовані приміщення загальною орієнтовною площею 15283,8 кв. м., що складає 90 % відсотків від загальної площі Об'єкту (п.3).

ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" та ПП "Красотель Девелопмент" 14.07.2010 р. уклали додаткову угоду № 2 до договору №710/237а про спільну дольову участь у будівництві від 05.10.2007 р., відповідно до умов якої, орієнтовна площа Об'єкту за ескізним проектом № АСК-15-07-2010 (багатофункціональна торгівельно-офісна будівля) складає 3000 кв. м., з яких площа спільного користування -600 кв. м (п.2). За результатами попереднього розподілу Об'єкту ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" отримуватиме відокремлено експлуатовані приміщення загальною орієнтовною площею 240 кв. м., а також всі об'єкти інфраструктури та благоустрою, що складатиме 10 % від загальної площі Об'єкту, ПП "Красотель Девелопмент" отримуватиме окремо розташовані будівлі та відокремлено експлуатовані приміщення загальною орієнтовною площею 2160 кв. м., що складає 90 % від загальної площі Об'єкту.

Господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі щодо визнання недійсними договору №710/237а про спільну дольову участь у будівництві від 05.10.2007 р. та додаткових угод № 1 від 09.07.2010 р. і №2 від 14.07.2010 р., виходячи з того, що вищевказаний договір є договором про спільну діяльність, він укладений з порушенням вимог ст.203, ч.1 ст.207, ч.1, ст. 215, ст. 1131 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про транспорт" (в редакції, чинній на час укладення Договору), ст.ст. 73, 75 ГК України, так як за умовами даного договору фактично відбувається відчуження державного майна, а тому зазначений Договір повинен бути погоджений в установленому законом порядку з Міністерством транспорту та зв'язку України (правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України), а не з Концерном, що є порушенням ст.ст. 1, 3, 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" крім того, розміщення споруд та інших об'єктів транспорту на землях, наданих в користування підприємствам транспорту, здійснюється за погодженням з місцевими органами влади і самоврядування, але надання земельної ділянки під будівництво не було погоджено з Севастопольською міською радою, до того ж, нова редакція Статуту ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" від 22.08.2007 р., п.4.4. якого було передбачено право ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" відчужувати, надавати в оренду, заставу, управління, спільну діяльність закріплене за ним майно, не пройшла державної реєстрації в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи, а саме: відсутністю відмітки державного реєстратора про проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Господарський суд апеляційної інстанції не погодився з висновками господарського суду м. Севастополя, частково скасував рішення суду першої інстанції від 11.04.2012 р., визнав недійсними п.п. 2.3, 2.4, 5.3, 7.2 спірного договору від 05.10.2007 р. № 710/237а, в іншій частині залишив рішення без змін, виходячи з того, що даний договір в цілому не є договором про сумісну діяльність, а є змішаним договором, тобто таким, що має ознаки договору будівельного підряду, інвестиційного договору та договору про спільну діяльність, пункти спірного договору, крім п.п. 2.3, 2.4, 5.3, 7.2 відповідають вимогам законодавства, що діяло під час укладання даного договору та публічному інтересу держави і безперешкодно можуть бути виконані без включення до них наведених незаконних пунктів.

Також, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що умови спірного договору та додаткових угод до нього відповідають вимогам ст. 11 Закону України "Про транспорт", так як з наявних у справі доказів вбачається, що навіть до надання Порту в постійне користування земельної ділянки, визначеної пунктом 1.3. Договору, органи місцевого самоврядування (Севастопольської міської ради народних депутатів) рішеннями № 4 від 11.01.1949, № 26 від 26.10.1954 та № 13/1201 від 17.03.1992 вже визначили цільове призначення частини цієї земельної ділянки на площі Нахімова для обслуговування будівель і споруд морського вокзалу (державний акт серії I-КМ № 005163), що прямо відповідає змісту та меті Договору, а в подальшому розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 493-р від 03.07.2008 -Порту було надано дозвіл на реконструкцію та будівництво споруд та будинків морського вокзалу відповідно до позитивного комплексного містобудівного висновку № 2-3/2666 від 28.05.2008.

Таким чином, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про те, що за виключенням п.п. 2.3, 2.4, 5.3, 7.2 спірного договору від 05.10.2007 р. № 710/237, всі інші положення договору та додаткові угоди до нього №1 та №2 відповідають вимогам чинного законодавства та підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі не має.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Статуту ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" майно порту є державною власністю і закріплюється за ним на правах повного господарського підпорядкування. Відчуження засобів, закріплених за ДП "Севастопольський морський торгівельний порт", що є державною власністю, здійснюється за погодження з органом управління майном в порядку, що встановлений чинним законодавством, яким є Міністерство транспорту та зв'язку України, правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України (п.4.4. Статуту).

Відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: ст.ст. 73, 75 ГК України, ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст. 326 ЦК України, укладаючи договір про спільну діяльність, за якими використовується, а фактично відчужується нерухоме (державне) майно, що перебуває у ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" в господарському віданні, Порт повинен був погодити його з Міністерством інфраструктури України (на час укладення договору з Міністерством транспорту та зв'язку України).

Проте, відповідно до висновку суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, спірний Договір №710/237а від 05.10.2007 р, в порушення вищевказаних вимог Закону не погоджувався з Міністерством транспорту та зв'язку України.

Визнаючи на цій підставі, недійсними пункти 2.3, 2.4, 5.3 та 7.2 спірного Договору, як такі, що не відповідають вимогам п.20 ч.1 ст.6 Закону України "Про управління об'єктами, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що всі інші умови договору є чинними.

Згідно ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Отже, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про те, що оспорюваний договір від 05.10.2007 р. та додаткові угоди до нього №1 та №2 можуть бути виконані без включення вищевказаних незаконних пунктів.

Проте, даний висновок є помилковим, так як оспорюваний договір від 05.10.2007 р. та додаткові угоди до нього №1 та №2 неможливо відокремити від визнаних недійсними пунктів. Зокрема, пунктом 2.3. спірного договору, який визнаний недійсним постановою апеляційної інстанції, сторони погодили, що ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" для досягнення мети даного договору надає ПП "Красотель Девелопмент" для реконструкції приміщення морського вокзалу, що знаходиться за адресою : площа Нахімова, м. Севастополь, загальна площа 1417,7 кв.м. Тобто, якщо виключити даний пункт договору, то взагалі відсутня мета і зміст укладання договору №710/237а про спільну дольову участь у будівництві від 05.10.2007 р.

Умови додаткові угоди № 1 від 09.07.2010 р. та № 2 від 14.07.2010 р. до спірного договору грунтуються саме на визнаних недійсними пунктах 2.3, 2.4 та 7.2 спірного Договору. Зокрема, умовами додаткових угод №1 та №2 вносились зміни в п.2.4 спірного договору.

Визнаючи оскаржувані додаткові угоди №1, №2 до спірного договору, чинними, суд апеляційної інстанції на вказані обставини справи уваги не звернув.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" погодженню із відповідними органами держави підлягає договір в цілому, а не окремі його пункти.

Також, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про те, що спірний договір №710/237а про спільну дольову участь у будівництві від 05.10.2007 р., за своєю правовою природою не є спільним договором, а є змішаним договором, так він має ознаки договору будівельного підряду та інвестиційного договору.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Згідно ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Проте, спірний договір №710/237а про спільну дольову участь у будівництві від 05.10.2007 р. не містить таких істотних умов договору будівельного підряду, як строки початку та закінчення робіт, ціна договору, порядок розрахунків за виконані роботи, а отже не можна його вважати договором будівельного підряду.

Згідно ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Дослідивши умови спірного договору, суд дійшов до висновку, що підстав для визнання спірного договору від 05.10.2007 р. інвестиційним, відповідно до вимог Закону України "Про інвестиційну діяльність" (1560-12) , не має.

Метою спірного договору від 05.10.2007 р., відповідно до п.1.2 є створення сучасного комплексу морвокзалу м.Севастополя, який відповідає всім сучасним вимогам щодо процедури переміщення пасажирів і вантажів через державний кордон і для досягнення даної мети, ДП "Севастопольський морський торговельний порт" передає ПП "Красотель Девелопмент" будівлю морського порту, що знаходиться за адресою : пл.Нахімова, м. Севастополь, загальна площа 1417,7 кв.м., а ПП "Красотель Девелопмент" за результатами виконання даного договору отримує у власність 90% від загальної кількості побудованого і зданого в експлуатацію об'єкта (п.7.3.1).

Згідно ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ч.2 ст. 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку по те, що договір №710/237а про спільну дольову участь у будівництві від 05.10.2007 р. за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність, а не змішаним договором, що укладений з порушенням вимог Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) .

Крім того, як було правильно встановлено судом першої інстанції, посилання відповідачів на те, що під час укладання спірного договору від 05.10.2007 р. діяла нова редакція Статуту ДП "Севастопольський морський торговельний порт" від 22.08.2007 р., відповідно до вимог якого, порт мав право відчужувати, надавати в оренду, заставу, управління, спільну діяльність закріплене за ним майно (п.4.4. Статуту), є необгрунтованим, так як зазначені зміни до статуту не пройшли державної реєстрації в установленому законом порядку, відповідно до вимог ч. 3 ст.4, ч.14, ст. 29, ч.4 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (у редакції, чинній на час затвердження Статуту ДП "СМТП").

Також, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що спірний договір та додаткові угоди до нього укладені у відповідності з положеннями ст. 11 Закону України "Про транспорт".

Даний висновок суду апеляційної інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про транспорт" (у редакції, чинній на час укладення Договору) землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України (2768-14) , для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту. Розміщення споруд та інших об'єктів транспорту на землях, наданих в користування підприємствам транспорту, здійснюється за погодженням з місцевими органами влади і самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ЦК України земельна ділянка є нерухомим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Аналогічною є норма ч. 3 ст. 373 ЦК України, де встановлено, що право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Пунктами 1.3, 3.2.2, 3.2.3., 3.2.4 спірного договору № 710/237а встановлена передача ПП "Красотель Девелопмент" земельної ділянки з відповідною документацією, що перебуває у користуванні порту, на підставі державного акту на право постійного користування землею, для будівництва терміналу та реконструкції будівлі морвокзалу.

Таким чином, згідно п.п.1.3, 3.2.2, 3.2.3., 3.2.4 спірного договору земельна ділянка є частиною вкладу ДП "Севастопольський морський торговельний порт" у спільну діяльність і всупереч вимогам закону, без відповідного погодження з Севастопольською міською радою, вона була передана для будівництва нового терміналу до приватного підприємства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Належним чином дослідивши обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що оскільки спірний договір - №710/237а про спільну дольову участь у будівництві від 05.10.2007 р. та додаткові угоди № 1, №2 суперечать вимогам чинного законодавства, порушує права та охоронювані Законом інтереси держави, то позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Відповідно до ст.45 ГПК України (1798-12) розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці.

Статтею ст. 22 ГПК України передбачені права та обов'язки сторін у господарському процесі, зокрема, сторони користуються рівними процесуальними правами та мають право брати участь в господарських засіданнях.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог ст. 22 ГПК України, справа в судовому засіданні Севастопольського о апеляційного господарського суду 01.08.2012 р. розглянута судом без участі представників позивача та третіх осіб по справі без самостійних вимог на стороні позивача : Регіональне відділення Фонду державного майна Автономної республіки Крим та м. Севастополі і Севастопольська міська Рада.