Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М, Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Львівської області від 12 березня 2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23 травня 2012 року у справі № 5015/7527/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємці Торпедо" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору,

У грудні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємці Торпедо" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору від 29 грудня 2010 року № 84 оренди торгівельного місця з підстав порушення правил представництва.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12 березня 2012 року (суддя Н. Левицька), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23 травня 2012 року, позов задоволено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 207 Господарського кодексу України, статей 4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємці Торпедо" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте їхні представники в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що на умовах договору від 24 березня 2009 року № Л-955 товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємці Торпедо" користується земельною ділянкою для організації ринку.

Підставою для використання торгового місця на території ринку є відповідна угода, яка укладається між адміністрацією ринку та приватним підприємцем. У підтвердження права на оренду торгівельного місця на території ринку відповідачем подано договір оренди торгівельного місця від 29 грудня 2010 року № 84, укладений від орендодавця директором ОСОБА_3.

Позивач стверджує, що зазначена особа не мала права представляти товариство, а отже договір є недійсним.

За правилами частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Частиною 3 статті 145 Цивільного кодексу України встановлено, що компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства. Частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Статутом товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємці Торпедо" визначено, що управління поточною діяльністю товариства здійснюється виконавчим органом - директором. Директор вирішує всі питання діяльності товариства, окрім тих, що віднесені до виключної компетенції зборів учасників та наглядової ради. Директор має право без довіреності виконувати всі дії від імені товариства, видавати довіреності від імені товариства в межах своєї компетенції (пункти 10.19, 10.22, 10.24 Статуту).

Рішенням позачергових зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємці Торпедо" від 10 червня 2009 року директором товариства було обрано п. ОСОБА_4.

Доводи касаційної скарги щодо правомірності представництва п. ОСОБА_3 товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємці Торпедо" у спірному правовідношенні спростовуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого станом на 15 грудня 2010 року посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємці Торпедо" обіймала п. ОСОБА_4.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За обставин неналежного представництва товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємці Торпедо" при укладанні договору від 29 грудня 2010 року №84 оренди торгівельного місця з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 господарські суди правомірно задовольнили позов.

Доводи відповідача про наступне схвалення товариством цього договору не можуть бути враховані з огляду на відсутність у даному випадку самого факту представництва товариства.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Рішення господарського суду Львівської області від 12 березня 2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23 травня 2012 року в справі № 5015/7527/11 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.