ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" листопада 2012 р. Справа № 8/5005/3760/2012
( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs26127493) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Дніпропетровської області (rs25145392) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Капацин Н.В. - головуючий, Дерепа В.І., Кривда Д.С., за участю представників: позивача (за первісним позовом) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідача (за первісним позовом) Левченко О.В., представник, прокуратури Лук'яненко В.В., старший прокурор відділу ГП України розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року у справі № 8/5005/3760/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" про внесення змін до договору оренди землі, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" до Дніпропетровської міської ради про внесення змін до договору оренди землі,
Розпорядженням В.о. секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 22.11.2012 року №03.10-05/716 у зв'язку з відпусткою відпустки судді Бернацької Ж.О. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Капацин Н.В. - головуючий, судді Дерепа В.І., Кривда Д.С., для розгляду касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року у справі № 8/5005/3760/2012 господарського суду Дніпропетровської області.
ВСТАНОВИВ:
Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням уточнення від 22.11.2011р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" про внесення змін до пункту 4.1. договору оренди землі від 17.10.2007 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро", виклавши його в наступній редакції: "4.1. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (у гривнях). Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України (2755-17) .".
Справа в господарських судах розглядалась неодноразово. Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2012р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" задоволено частково; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2011 року у даній справі в частині задоволення первісного позову щодо внесення змін до пункту 4.1. Договору оренди земельної ділянки від 17.10.2007 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" в редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (у гривнях). Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України (2755-17) ." скасовано. В цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. В решті (в частині відмови у задоволенні зустрічного позову) рішення та постанова залишені без змін.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2012 року (суддя Дубінін І.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року (судді: Білецька Л.М. -головуючий, Верхогляд Т.А., Тищик І.В.), в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, Дніпропетровська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення судами та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, Цивільного кодексу України (435-15) , Податкового кодексу України (2755-17) , Закону України "Про оренду землі" (161-14) .
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу і просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представника відповідача за первісним позовом, прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.10.2007 року між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" (Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до якого, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 10.08.2007 № 83/18 (п.1.3. Договору), орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 2,5375 га (п.2.1. Договору), яка знаходиться за адресою: вул. Єрмолової, 51 (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:211:0009 (п.1.1. Договору), цільове використання - інша комерційна діяльність (п.1.2. Договору).
Договір укладено на п'ятнадцять років (п.3.1. Договору).
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1,5 (одна ціла і п'ять десятих) відсотка її нормативної грошової оцінки.
Згідно пункту 4.8. Договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Як було зазначено вище, Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням уточнення, зробленого 22.11.2011р. під час попереднього розгляду справи) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" про внесення змін до пункту 4.1. договору оренди землі від 17.10.2007 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро", виклавши його в наступній редакції: "4.1. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (у гривнях). Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України.".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012р. після надходження справи на новий розгляд суддя Дубінін І.Ю. прийняв справу до свого провадження і призначив до розгляду в засіданні на 15.05.2012р. В цей день згідно протоколу судового засідання було розпочато розгляд справи по суті.
07.06.2012р. прокурор звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої просив змінити п.4.1 договору, виклавши його в такій редакції: "4.1. Річна оренда плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1522351,80грн. (126862,65 Х 12), не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі земельного податку, що встановлюється цим кодексом.".
Згідно з імперативними приписами ч.4 ст. 22 ГПК України (в редакції від 07.07.2010р.) до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п.3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції" статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК (1798-12) та зазначені в цій постанові.
Виходячи з вищенаведеного, позивач в порушення вимог ч.4 ст. 22 ГПК України фактично змінив позовні вимоги після початку повторного розгляду справи по суті. Відтак, як правильно зазначено господарським судом апеляційної інстанції, відсутні підстави приймати до розгляду змінені позовні вимоги.
За таких обставин, предметом розгляду у даній справі є вимога прокурора про внесення змін до пункту 4.1. договору оренди землі від 17.10.2007 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро", з викладенням його в наступній редакції: "4.1. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (у гривнях). Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України.".
Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
При цьому, статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Згідно пункту 12 договору, зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного вказаною нормою зазначеного Кодексу.
У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Дніпропетровська міська рада не зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства.
Разом з цим, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (v015p710-02) (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Водночас колегія звертає увагу, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі (абзац 3 ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").
Статтями 288.5., 288.5.1. Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Запропонована прокурором редакція п.4.1 не містить розміру орендних платежів та зазначає розмір орендної плати на рівні мінімального розміру, що встановлюється Податковим кодексом України (2755-17) , яким не передбачено конкретного розміру орендної плати за землю, який має бути зазначений в договорі оренди, а лише порядок її визначення та граничні розміри.
Отже, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позову, оскільки наведена редакція п.4.1 договору не містить розміру орендної плати, що повинна сплачуватися відповідачем, строків і порядку її внесення, що суперечить ч.1 ст. 15, ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення у справі підлягають залишенню без змін з урахуванням мотивів, викладених у даній постанові.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року у справі №8/5005/3760/2012 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий
Судді
Н.Капацин
В.Дерепа
Д.Кривда