Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький лікеро -горілчаний завод "ЛІК", м.Донецьк

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012

зі справи № 12/539-20/130-2012

за позовом Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ", м.Донецьк

до відповідача-1 Державної служби інтелектуальної власності України, м.Київ,

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Маркет", м.Звенигород Московської області, Російська Федерація

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, м.Київ, та товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький лікеро -горілчаний завод "ЛІК", м.Донецьк

про визнання повністю недійсними в Україні міжнародних реєстрацій № 811365, № 817635.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_3; ОСОБА_4;

відповідача-1 -Лучко І.Ю.;

відповідача-2 -не з'явився;

третя особа -1 -ОСОБА_3;

третя особа -2 -ОСОБА_3

У серпні 2006 року позивач звернувся з позовом, згідно з яким просив: визнати міжнародні реєстрації від 19.08.2003 № 811365 та № 817635 словесних торговельних марок "Беленькая" та "Belenkaya", зареєстрованих на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант Алко", повністю недійсними в Україні щодо усіх товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі -МКТП) та зобов'язати відповідача-1 повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання зазначених міжнародних реєстрацій повністю недійсними в Україні, а також зобов'язати відповідача-1 опублікувати в офіційному бюлетені "Інтелектуальна власність" відомості про визнання цих же міжнародних реєстрацій недійсними в Україні; заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Діамант Алко" використовувати торговельні марки "Беленькая" та "Belenkaya" будь-якими способами та в будь-якій формі на території України.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2012 у справі № 12/539-20/130-2012 (суддя Палій В.В.) було здійснено заміну первісного відповідача -1 Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на належного відповідача -1 Державну службу інтелектуальної власності України, а також відповідача -2 товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант Алко" його правонаступником -товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія Маркет". В задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі № 12/539-20/130-2012 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -ОСОБА_2 та товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький лікеро -горілчаний завод "ЛІК".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 (колегія суддів у складі: суддя Мартюк А.І. -головуючий, судді Новіков М.М. і Зубець Л.П.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України третя особа -2 просить рішення місцевого господарського суду від 24.04.2012 та постанову суду апеляційної інстанції від 08.08.2012 скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.03.2002 позивачем було подано заявку № 2002032105 на знак для товарів і послуг "БІЛЕНЬКА", згідно з якою відповідачем-1 видано свідоцтво України від 15.07.2004 № 41443 на знак для товарів і послуг "БІЛЕНЬКА" відносно товарів 32, 33 та 35 класів МКТП.

У цьому зв'язку судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідач-2 є власником міжнародних реєстрацій від 19.08.2003 № 811365 на знак "БЕЛЕНЬКАЯ" та на знак № 817635 "Belenkaya", які зареєстровані відносно товарів 33 класу МКТП "горілка", а позивач не є власником свідоцтва України № 41443 на знак для товарів і послуг "БІЛЕНЬКА", оскільки права на вказаний знак належать іншим особам, зокрема, ОСОБА_2 та товариству з обмеженою відповідальністю "Донецький лікеро -горілчаний завод "ЛІК", які були залучені до участі у справі як треті особи.

Встановленим за справою обставинам попередні судові інстанції дали належну оцінку і дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суди, обґрунтовано взявши до уваги, що чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено можливості заміни неналежного позивача належним, а також врахувавши правові підстави заявлених у справі вимог, які в ході нового розгляду справи не були змінені позивачем, правильно виходили з того, що позивач не є власником свідоцтва України № 41443 на знак для товарів і послуг "БІЛЕНЬКА" на час розгляду справи в суді і не був ним на час здійснення оспорюваних міжнародних реєстрацій, а отже, твердження третьої особи у касаційній скарзі про те, що реєстрацією оспорюваних знаків були порушені належні позивачу виключні права відносно знака для товарів і послуг "БІЛЕНЬКА" за свідоцтвом України № 41443 спростовуються фактичними обставинами справи, тим більше, що сам позивач прийнятих за справою судових рішень у касаційному порядку не оспорював.

Посилання третьої особи у касаційній скарзі на ліцензійний договір від 28.01.2012 № ТМ -41443, згідно з яким позивач придбав у неї невиключну ліцензію на право використання знака для товарів і послуг "БІЛЕНЬКА" за згаданим свідоцтвом, а також придбав відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" право вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва, були досліджені апеляційним судом, який не взяв їх до уваги з огляду на відсутність передбачених статтею 101 ГПК України підстав приймати додаткові докази на стадії апеляційного перегляду справи.

Враховуючи зазначене, а також межі повноважень касаційної інстанції, які передбачені ст. 111-7 ГПК України, згідно з якою касаційна інстанція не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 у справі № 12/539-20/130-2012 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький лікеро -горілчаний завод "ЛІК" - без задоволення.