головуючого -судді Капацин Н.В. -доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2012 у справі № 5009/1133/12 господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс"пророзірвання договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" до Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" про усунення перешкод у користуванні майном

за участю представників від: позивача не з"явився відповідача Башилов П.В. - директор

Публічне акціонерне товариство "Завод будівельно-опоряджувальних машин" (Позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" (Відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000р.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не сплатив грошові кошти за договором купівлі-продажу та не демонтував об"єкт будівлі бувшої заводської їдальні згідно договору купівлі-продажу.

Відповідач звернувся із зустрічною позовною заявою, в якій просить зобов"язати Позивача усунути і не чинити перешкод при здійсненні демонтажу, вивезенні конструкцій будівлі колишньої заводської їдальні, забезпечити доступ представників Відповідача на територію Заводу будівельно-опоряджувальних машин.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.05.2012р. у справі № 5009/1133/12, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2012р., відмовлено у задоволенні первісного і зустрічного позовів.

Залишаючи без задоволення первісний позов про розірвання договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.200р., місцевий господарський суд вказав на пропуск Позивачем строку позовної давності. Апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2012р. по даній справі щодо первісного позову, але при цьому зазначив, що в силу статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не наведено доказів істотного порушення Відповідачем умов договору та істотної зміни обставин, що відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України могло б бути підставою для розірвання договору.

Зустрічний позов ТОВ "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" суди обох інстанцій залишили без задоволення з тих підстав, що Відповідачем згідно зі статтями 33, 34 ГПК України не доведено фактів перешкоджання Позивачем здійснювати демонтаж будівлі колишньої заводської їдальні.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ПАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2012р. по даній справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за первісним позовом про розірвання договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000р.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між Відкритим акціонерним товариством "Завод будівельно-опоряджувальних машин", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Завод будівельно-опоряджувальних машин" (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000р., за умовами якого Продавець передає у власність Покупця конструкції будівлі бувшої заводської їдальні, що підлягає демонтажу, у вигляді матеріалів згідно специфікації.

За актом приймання-передачі від 15.08.2000р. Позивач передав, а Відповідач прийняв конструкції будівлі бувшої заводської їдальні, а саме залізобетон уживаний, металоконструкції уживані на загальну суму 40 956 грн., що відповідно до пункту 4.1 договору складає договірну суму.

Пункти 2.1, 2.2 договору передбачають, що Покупець здійснює з Продавцем розрахунки на підставі рахунку у строк не пізніше 20 днів з моменту його отримання шляхом проведення безготівкових розрахунків.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму, а частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України вказує на те, що покупець зобов'язується оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи не містять доказів, а судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо проведення розрахунків між Позивачем і Відповідачем у спосіб, визначений розділом 2 договору № 132 від 02.08.2000р.

Пункт 2.2 договору містить застереження, що за згодою сторін вид і форма оплати можуть бути змінені.

Стаття 654 Цивільного кодексу України передбачає, що зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Місцевий господарський суд в рішенні від 28.05.2012р. посилається на підписаний сторонами акт звірки розрахунків від 15.05.2000р., але питання про внесення змін до договору про порядок проведення розрахунків за договором купівлі-продажу судами не досліджено. Також судом першої інстанції не надано належної оцінки цьому акту звіряння розрахунків, оскільки сума 40 956 грн. рахується у ТОВ "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" по "кредиту" рахунку за актом приймання-передачі від 15.08.2000р. і відсутня в "кредиті" рахунку ВАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" і є незрозумілим, як розрахунки Відповідача за договором № 1206 від 15.12.1999р. на загальну суму 55 131,60 грн. спрямовані на погашення заборгованості на суму 40 956 грн. за договором купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000р.

При цьому, що Позивач заперечує підписання акта звірки взаємних розрахунків від 15.08.2000р.

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися умови договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000р., зокрема, пункт 1.2 договору, де зазначена договірна ціна на матеріали з урахуванням витрат Покупця на демонтаж будівлі.

Тому необґрунтованим є висновок апеляційного господарського суду про те, що договором купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000р. не визначено хто саме здійснює демонтаж будівлі.

При цьому суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що строк демонтажу бувшої заводської їдальні договором купівлі-продажу не визначений.

Не заперечуючи умови договору купівлі-продажу про те, що приміщення бувшої заводської їдальні продано Відповідачеві як матеріали, тобто, з метою подальшого демонтажу будівлі, суди попередніх інстанцій не з"ясували, чи є ця умова істотною умовою договору.

При цьому, що до матеріалів справи додані докази про те, що будівля заводської їдальні не розібрана.

В рішенні Господарського суду Запорізької області від 22.11.2011р. у справі № 4/5009/6862/11 за позовом ТОВ "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" до ПАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" про витребування майна з чужого незаконного володіння вказується на те, що ТОВ "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" протягом більш ніж одинадцяти років не провів демонтаж придбаних ним конструкцій.

Ці обставини підтверджуються і зустрічною позовною заявою ТОВ "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" і доданими до неї документами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

При вирішенні даного спору за первісним позовом судами попередніх інстанцій не досліджено фактичні обставини справи у відповідності з вимогами матеріального права.

Враховуючи, що в силу частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів вважає за необхідне передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в частині позовних вимог за первісним позовом.

В обґрунтування зустрічного позову Відповідач надав акти фіксації протидії керівництва ПАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" складені 14.03.2012р., 22.03.2012р., звернення до правоохоронних органів № 23/3 від 22.03.20112р., 24/3 від 23.03.2012р., звернення до Дніпрорудненської міської ради № 20 від 20.03.2012р. вчинені після звернення ПАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" до Відповідача із заявою про розірвання договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000р. (заява № 01/420 від 03.07.2009р. направлена Відповідачеві 03.07.2009р.).

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано залишили без задоволення зустрічний позов ТОВ НВФ "Металобудсервіс", останнім судові рішення не оскаржено.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

Тому, касаційна скарга ПАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" задовольняється частково.

Керуючись ст.ст. 111-5- 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2012, рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2012р. у справі № 5009/1133/12 в частині відмови в задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин".

В цій частині справу № 5009/1133/12 передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

В іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2012, рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2012р. у справі № 5009/1133/12 залишити без змін.