головуючого судді Дерепи В.І. суддів Грека Б.М., Палія В.В. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2012 та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 у справі № 5010/510/2012-П-21/26 за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" Івано-Франківського обласного управління водних ресурсівпростягнення 8 575,81 грн. та пені 95,02 грн., розірвання договору оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.2005р. з подальшими змінами, зобов'язання повернути займане приміщення II-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству загальною площею 205 кв.м.

за участю представників:

прокурора: Лук'яненко В.В.- ст. прокурор відділу (посвідчення №000496)

позивача: Чернов Р.М. -предст. (дов. від 30.03.2012р.)

відповідачів: 1. не з'явився

2. не з'явився

Заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" (далі -Товариство) та до Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів про стягнення з Товариства 8 575,81 грн. та пені 95,02 грн. (з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог), розірвання договору оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.2005р. з подальшими змінами, зобов'язання Товариства повернути займане приміщення II-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству загальною площею 205 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23а.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2012 року (суддя Скапровська І.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року (судді Мирутенко О.Л., Данко Л.С., Кравчук Н.М.), позов задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь Регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській області 4281,67грн. основного боргу, 95,02грн. -пені; зобов'язано Товариство повернути займане приміщення II-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству загальною площею 205 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23а; у позові до Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів відмовлено. В частині вимог про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.2005р. та стягнення 4294,56грн. -провадження у справі припинено.

Висновки попередніх судових інстанцій мотивовано неналежним виконанням Товариством договірних зобов'язань в частині своєчасного внесення орендної плати та відмовою наймодавця від договору оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.2005р., що є підставою вважати договір розірваним та виникнення у наймача обов'язку повернути орендоване майно.

Товариство просить судові рішення попередніх інстанцій скасувати в частині зобов'язання Товариства повернути займане приміщення II-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству загальною площею 205 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23а та в частині припинення провадження у справі за вимогою позивача до Товариства про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.2005р. В цих частинах прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В решті - судові рішення залишити без змін. В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. 782 ЦК України, ст. 43, ч. 2 ст. 82 ГПК України.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, у її задоволенні просить відмовити.

23.10.2012року судом одержано телеграму від скаржника, у якій міститься клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник скаржника з поважних причин не може з'явитись у судове засідання 25.10.2012року.

Оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи судом не задоволено.

Представник прокуратури у судовому засіданні 25.10.2012 року проти доводів касаційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзив на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 17.10.2005 року між Регіональним відділенням ФДМ України по Івано-Франківській області, як орендодавцем, Товариством, як орендарем та Івано-Франківським обласним управлінням по меліорації і водному господарству (правонаступником якого є правонаступником якого є відповідач-2), як балансоутримувачем, було укладено договір оренди №213/05 державного майна, а саме, нежитлових приміщень ІІ-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству, загальною площею 386 кв.м., що розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. А. Сахарова, 23а (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору, вступ орендаря у користування майном, зазначеним в п. 1.1 договору, настає одночасно з підписанням договору та акта приймання-передачі вказаного майна.

Як встановлено судами, предмет оренди на підставі акту приймання-передачі державного майна був переданий орендарю (відповідачу-1) 17.10.2005року.

Відповідно до п. 3.1. орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995 року (786-95-п) .

п. 3.3 договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем і спрямовується: 50%- до державного бюджету, 50% - балансоутримувачу.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що Товариство не сплачує в повному обсязі у встановлені договором строки орендну плату. Оскільки недоїмка по орендній платі була систематичною у період з січня по квітень 2012 року, Регіональне відділення ФДМ України по Івано-Франківській області направило Товариству повідомлення про відмову від договору оренди №213/05 і дане повідомлення одержано Товариством 14.06.2012 року (арк. справи 81).

Припиняючи провадження у справі в частині вимог про розірвання договору оренди №213/05 державного майна, попередні судові інстанції виходили з того, що Регіональне відділення ФДМ України по Івано-Франківській області під час розгляду справи відмовилось від договору оренди, про що Товариством одержано відповідне повідомлення, відповідно, з моменту одержання наймачем такого повідомлення, договір оренди №213/05 державного майна є розірваним, а предмет спору у зазначеній частині позовних вимог -відсутній.

Задовольняючи позов в частині вимоги про зобов'язання Товариства повернути займане приміщення II-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству загальною площею 205 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23а, суди виходили з того, що у зв'язку із розірванням договору оренди, Товариство зобов'язане повернути балансоутримувачу об'єкт оренди.

Проте, суд касаційної інстанції вважає висновки попередніх судових інстанцій щодо наявності беззаперечних підстав вважати договір оренди розірваним та виникнення у Товариства обов'язку з повернення орендованого майна передчасними, а касаційну скаргу такою, що підлягаю частковому задоволенню, з огляду на наступне.

В силу ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України (435-15) для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Крім підстав для дострокового розірвання договору найму на вимогу наймодавця, які визначені статтею 783 ЦК України, договір найму може бути достроково розірвано за рішенням суду за наявності загальних підстав, передбачених статтею 651 ЦК України, а саме, в разі істотного порушення договору наймачем та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору, шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Оскільки орендоване майно є державним, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому, вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України (436-15) та ЦК України (435-15) .

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено ст. 785 ЦК України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавця (наймодавцю) (Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 5021/966/2011 від 08.05.2012).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Регіональне відділення ФДМ України по Івано-Франківській області в порядку ст. 782 ЦК України направило Товариству повідомлення про відмову від договору оренди №213/05 і дане повідомлення одержано Товариством 14.06.2012 року.

За наведених обставин, принципового значення набуває дослідження обставин щодо наявності чи відсутності у Регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській області правових підстав для відмови від договору оренди №213/05 в контексті ст. 782 ЦК України (невнесення наймачем плати за користування річчю протягом 3-х місяців підряд), встановлення наявності чи відсутності підстав вважати договір оренди розірваним, внаслідок відмови орендодавця від договору, зобов'язання сторін за даним договором припиненими та виникнення у відповідача-1 обов'язку із повернення орендованого майна.

При цьому, положення ст. 782 ЦК України слід розуміти таким чином, що право на відмову від договору та право вимагати повернення речі у наймодавця виникає у разі, якщо відповідна плата наймачем взагалі не вносилась протягом 3-х місяців підряд (аналогічна правова позиція викладена у постановах ВГСУ №4/5009/5969/11 від 18.04.2012 року та №22/77-10-3045 від 25.01.2011 року).

Однак, ані судом першої, ані судом апеляційної інстанцій дані питання не були досліджені. Колегія суддів також зазначає, що розрахунки заборгованості, які надані позивачем та довідка про стан розрахунків, яка надана Товариством без витребування первинних документів, а саме: платіжних доручень, прибуткових касових ордерів, тощо, які можуть підтвердити безумовний факт сплати Товариством орендних платежів та відсутність заборгованості за той чи інший період, в будь-якому випадку не можуть виступати у якості єдиних належних доказів.

Отже, суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі в частині припинення провадження у справі за вимогою про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.2005р. та задоволення позову в частині зобов'язання Товариства повернути займане приміщення II-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству загальною площею 205 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23а, а справа у зазначеній частині має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з Товариства 4281,67грн. основного боргу, 95,02грн. -пені, припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення 4294,56грн. за відсутності предмету спору, відмову у позові до Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів є правомірними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, підстави для скасування або зміни рішення та постанови у зазначеній частині -відсутні.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2012року зі справи №5010/510/2012-П-21/26 скасувати в частині припинення провадження у справі за вимогою про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.2005р. та задоволення позову в частині зобов'язання Товариства повернути займане приміщення II-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству загальною площею 205 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23а, із передачею справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.