головуючого судді Дерепи В.І. суддів Грека Б.М., Палія В.В. (доповідач) розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 у справі № 5011-26/4471-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Квартет" ЛТД про стягнення 315 199,92 грн.

за участю представників:

позивача: Радченко Ю.О.- предст. (дов. від 01.10.2012року)

відповідача: Синиця М.В.- предст. (дов. від 30.12.2011р.)

Кметик-Власенко О.В.- предст. (дов.від 26.11.2010року)

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 308 318,79грн., інфляційних втрат у розмірі 975,49 грн., 3 % річних у сумі 957,67 грн. і пені в сумі 4947,97 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення в період з 01.09.2011 року по 01.01.2012 року за договором від 01.03.2004 року № 03801/5-01.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2012 року (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення (у тому числі, і за послуги з гарячого водопостачання) в сумі 308 318,79грн., інфляційні втрати у розмірі 975,49 грн., 3 % річних у сумі 957,67 грн. і пеню в сумі 4947,97 грн. Висновок суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі мотивовано встановленням обставин порушення договірного зобов'язання замовником з оплати наданих послуг з холодного водопостачання та постачання холодної води, використаної для підігріву гарячої води і водовідведення та обґрунтованістю розміру заявлених до стягнення вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012року (судді Пашкіна С.А., Кропивна Л.В., Пономаренко Є.А.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено повністю. Постанову мотивовано недоведеністю існування між сторонами спору договірних відносин щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води, відповідно, відсутністю боргу у відповідача перед позивачем за договором від 01.03.2004 року № 03801/5-01.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що апеляційним господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012року, а рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2012р. залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012року у справі є законною і підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга -без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між сторонами спору було укладено договір від 01.03.2004 року № 03801/5-01, за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг.

За пунктом 2.1.1 цього договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності в абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої води здійснюється з урахуванням показів всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Пунктом 2.1.2 зазначеного договору передбачено, що зняття показів з лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

За п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування.

Пунктом 2.1.5 договору встановлено, що абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником постачальника.

Пунктом 2.1.6 договору визначено, що облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, або в інші строки на вимогу постачальника проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

За п.п. 2.2.1 -2.2.4 укладеного між сторонами договору, постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді -дебетові повідомлення, вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у платіжнирх документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

У платіжних документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити платіжний документ вважається безпідставною.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у суму заборгованості із водопостачання та водовідведення позивачем також включено вартість води, яка використовується для виготовлення гарячої води (підігріву).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У ст. 13 Закону встановлено перелік комунальних послуг, який не є вичерпним.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року (z0936-08) та зареєстрованих Мінюстом 07.10.2008 року визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

За п. 2.1 Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) та "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) .

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, з наведених норм законодавчих актів вбачається, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду. Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач. При цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Прийшовши до висновку про наявність підстав для включення позивачем до спірної заборгованості оплати послуг з гарячого водопостачання суд першої інстанції не звернув уваги на те, що такий висновок не ґрунтується на укладеному між сторонами договорі, яким обґрунтовано заявлений позов, та яким не передбачено постачання питної води, яка використовується для підігріву гарячої води, а також не звернув уваги на доводи відповідача про те, що на його балансі теплові пункти (котельні) -відсутні.

До того ж, задовольняючи позов про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, місцевий господарський суд, в порушення ст. 43 ГПК України, не з'ясував складу наданих послуг та змісту спірної заборгованості, не перевірив обґрунтованості її розрахунків та не навів розрахунків, з яких він виходив, задовольняючи позов про стягнення основної заборгованості, інфляційних сум, пені та 3 % річних.

Натомість, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність між сторонами спору договірних відносин щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води, проте, передчасно відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, не надавши правової оцінки доводам позивача про наявність у відповідача заборгованості за надані послуги з холодного водопостачання та водовідведення в спірний період, не з'ясувавши обставин, пов'язаних з наявністю або відсутністю такої заборгованості, виходячи з умов укладеного між сторонами договору, та доказів, які за умовами договору підтверджують обсяги надання послуг з водопостачання і водовідведення.

Також, судами не надано правової оцінки доводам відповідача, в контексті норм закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", Інструкції "Про безготівкові розрахунки України в національній валюті", щодо існування підстав для зарахування в оплату за надані послуги із водопостачання холодної води тих сум, які були зараховані за послугу із водопостачання питної води, що іде на підігрів.

За таких обставин, ні постанову апеляційної інстанції, ні рішення суду першої інстанції не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2012року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012року зі справи №5011-26/4471-2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.