головуючого судді Поліщука В.Ю. (доповідач), суддів: Заріцької А.О., Міщенка П.К., за участю представників: від позивача: Цвік Г.В. -представник (довіреність від 15.06.2012 року); від відповідача: не з'явились; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком",на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2012 року, у справі № 5023/903/12 Господарського суду Харківської області, за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Львів), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (м. Харків), про стягнення заборгованості, -

У лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі за текстом - ПАТ "Укртелеком") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (далі за текстом - ТзОВ "Велтон.Телеком") про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 41 988 грн. 32 коп. -заборгованості, у тому числі: 1131 грн. 02 коп. -3% річних, 2267 грн. 78 коп. -збитки від інфляції, згідно укладеного Договору № 84/62-12908 від 01.09.2009 року та Договору № 4683003-719 від 28.12.2010 року. В обґрунтування заявлених вимог ПАТ "Укртелеком" посилається на неналежне виконання ТзОВ "Велтон.Телеком" Договорів, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, у розмірі 41 988 грн. 32 коп., на яку було нараховано 3% річних та інфляційні.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.06.2012 року у справі № 5023/903/12 (головуючий суддя -Аріт К.В., судді: Доленчук Д.О., Денисюк Т.С.) позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з ТзОВ "Велтон.Телеком" на користь ПАТ "Укртелеком" основну заборгованість у розмірі 38 589 грн. 52 коп., 3% річних у розмірі 584 грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 997 грн. 76 коп. та судовий збір -1 609 грн. 50 коп. Зазначене рішення мотивовано посиланням на ст. ст. 526, 527, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року у справі № 5023/903/12 (головуючий суддя -Могилєвкін Ю.О., судді: Плужник О.В., Барбашова С.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2012 року залишено без змін; апеляційна скарга ТзОВ "Велтон.Телеком" -без задоволення. Апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, як законним та обґрунтованим.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою у справі № 5023/903/12, ТзОВ "Велтон.Телеком" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. При цьому, заявник касаційної скарги посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 47,43 ГПК України (1798-12) .

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.10.2012 року, згідно зі ст. 111-4 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Велтон.Телеком" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник позивача проти касаційної скарги заперечила, вважає прийняті господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішення та постанову законними та обґрунтованими, просила залишити їх без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Відповідач уповноваженого представника в судові засідання касаційної інстанції не направив, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги повідомлявся належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.

01.09.2009 року ВАТ "Укртелеком" (після зміни назви -ПАТ "Укртелеком") та ТзОВ "Велтон.Телеком" уклали Договір № 84/62-12908, за умов якого ПАТ "Укртелеком" зобов'язувався надавати ТзОВ "Велтон.Телеком" (за Договором № 84/62-12908 -замовник) послугу доступу до місця в каналі кабельної каналізації у м. Львові, а ТзОВ "Велтон.Телеком" зобов'язався здійснити оплату за надані послуги.

28.12.2010 року, між тими ж сторонами, було укладено Договір № 4683003-719, за умов якого, ПАТ "Укртелеком" зобов'язався надавати ТзОВ "Укртелеком" послугу доступу до місця в каналі кабельної каналізації для виконання останнім (або підрядною будівельною організацією за дорученням відповідача) робіт з прокладання кабелю в каналі кабельної каналізації позивача та у подальшому надати відповідачу у використання місця в каналі кабельної каналізації у м. Львові, а ТзОВ "Велтон.Телеком" зобов'язався здійснити оплату за ці послуги.

Договір № 84/62-12908 від 01.09.2009 року та Договір № 4683003-719 від 28.12.2010 року було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.4. Договору № 84/62-12908, вартість послуг визначено у Додатку № 2 до цього Договору, відповідно до тарифів, діючих на момент виконання робіт. Оплату вартості послуг з використання місця в каналі кабельної каналізації замовник має здійснювати щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунків позивача, виставлених до 10-го числа поточного місяця.

ТзОВ "Велтон.Телеком" взяті на себе за Договорами № 84/62-12908 та № 4683003-719 не виконало належним чином зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, внаслідок чого за період з 01.04.2010 року по 27.12.2010 року за ним утворилась заборгованість у сумі 19 578 грн. 02 коп., за період з 28.12.2010 року по 15.09.2011 року -у розмірі 19 011 грн. 50 коп.

ПАТ "Укртелеком", у відповідності з умовами Договорів № 84/62-12908 та № 4683003-719, направлялись ТзОВ "Велтон.Телеком" рахунки-акти для оплати наданих послуг.

Отримання ТзОВ "Велтон.Телеком" послуг, передбачених укладеними Договорами, підтверджується ним самим за текстом Листа від 28.09.2011 року, у якому ТзОВ "Велтон.Телеком" визнає грошові зобов'язання перед ПАТ "Укртелеком" та гарантує їх повне погашення.

ТзОВ "Велтон.Телеком" доказів сплати заборгованості за Договорами № 84/62-12908 та № 4683003-719 не надало.

В силу несплати заборгованості за спожиті послуги і виник цей спір.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, положення яких кореспондуються з нормами ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості за Договорами № 84/62-12908 у розмірі 19 587 грн. 02 коп. та № 4683003-719 у розмірі 19 011 грн. 50 коп., а всього - 38 589 грн. 52 коп., як такої, що підтверджується документально та не спростована відповідачем.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірно задоволеними місцевим та апеляційним господарськими судами у розмірі 997 грн. 76 коп. та 584 грн. 13 коп. відповідно.

Колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на доводи касаційної скарги вважає за необхідне відзначити, що відповідач у касаційній скарзі стверджує не тільки про порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Поряд з цим, слід відзначити про довільне тлумачення ТзОВ "Велтон.Телеком" положень ст. 611 ЦК України (згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки), посилаючись на яку відповідач вважає неустойкою 3% річних та інфляційні.

Однак, за визначенням ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

В свою чергу, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних (ст. 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 16.05.2006 року у справі № 10/557-26/155).

З урахуванням встановлених ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.