головуючого Козир Т.П.суддів Гольцової Л.А. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стальпромсервіс" на рішення та на постанову Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 у справі № 41/322 господарського судуміста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стальпромсервіс" про стягнення 52 750,00 грн.за участю представників сторін:

позивача: Фандєєва С.В., дов. № 22/08 від 22.08.2011;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 22.10.2012 № 03.07-05/802 для розгляду касаційної скарги у справі №41/322, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 24.10.2012, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя -Козир Т.П., судді -Гольцова Л.А., Іванова Л.Б.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 у справі № 41/322 (суддя Спичак О.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Ропій Л.М., судді -Кондес Л.О., Рябуха В.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 у справі № 41/322 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "ТД "Стальпромсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що надісланий відповідачем позивачу у формі факсограми проект договору поставки від 11.05.2011 № СО525, відповідно до якого відповідач є постачальником, а позивач покупцем товару, не підписаний останнім.

Також, відповідачем у формі факсограми надіслано позивачу рахунок-фактуру від 11.05.2011 № СФ-0002723 про сплату позивачем (одержувачем) за товар, в асортименті, зазначеному у рахунку-фактурі, всього на загальну суму 82 188,90 грн. Рахунок позивачем оплачений в повній мірі (платіжне доручення № 450 від 12.05.2011).

В подальшому, відповідачем відвантажено позивачу товар на загальну суму 66 327,35 грн. за видатковою накладною від 23.05.2011 № РН-2305/2.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено та з'ясовано, що позивач листом-претензією від 02.06.2011 № 02/06 повідомив відповідача про невідповідність замовленої та оплаченої продукції згідно із рахунком від 11.05.2011 СФ-0002723 та поставленої останнім за видатковою накладною від 23.05.2011 № РН 2305/2. Просив забрати товар та повернути грошові кошти, однак відповідачем прохання позивача залишено без відповідного реагування.

Здійснюючи розгляд справи, судом першої інстанції призначалась судова експертиза, за результатами якої (висновок експерта від 26.03.2012№ 6091/14) встановлено, що наданий на дослідження круг ф220, який був поставлений ТОВ "ТД "Стальпромсервіс" ТОВ "Укрспецналадка" згідно з видатковою накладною від 23.05.2011 № РН 2305/2, не відповідає марці сталі 30ХГСА ГОСТ 4543-71; у зв'язку з наявністю значних відхилень масової долі елементів відібраного на дослідження зразка від хімічного складу сталі 30ХГСА, наведеним в ГОСТІ 4543-71, встановити марку сталі, з якої виготовлено наданий на дослідження круг ф220, не уявилося можливим; смуга 60Х90 ст. 35, що була поставлена ТОВ "ТД "Стальпромсервіс" ТОВ "Укрспецналадка" згідно з видатковою накладною від 23.05.2011 №РН 2305/2, відповідає марці сталі 35 ГОСТ 1050-88; надані на дослідження смуги 60Х90 сталь 35 не є смугами стальними гарячекатаними загального призначення і стальними смугами для гайок, на які поширюється ГОСТ 103-76, тому що в частині наявності слідів газополум'яневого різання надані на дослідження смуги 60Х90 сталь 35 не відповідають ГОСТу 1050-88.

Предметом позовних вимог, як вірно визначено господарськими судами, є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 52 750,00 грн. вартості неякісного товару.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з положень ст.ст. 11, 207, 509 526 ЦК України (435-15) , ст.ст. 193, 268 ГК України та, враховуючи матеріали справи в їх сукупності, в т.ч. висновок судового експерта від 26.03.2012№ 6091/14 дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту правовідносин, які склалися між сторонами щодо поставки товару та, як встановлено судами, оплати за його поставку, між позивачем та відповідачем фактично було укладено договір купівлі-продажу, оскільки, як правильно визначено попередніми судовими інстанціями, матеріали справи свідчать про здійснення дій відповідача щодо поставки товару і позивачем здійснено дії щодо прийняття товару та оплати коштів за нього.

Частиною 1 ст. 671 ЦК України визначено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір, зокрема, прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; відмовитися від усього товару (ч. 2 ст. 672 ЦК України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу (ч. 5 ст. 42 ГПК України).

Відповідно до положень ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що як суд першої так і суд апеляційної інстанцій, повно перевіривши доводи сторін та з'ясувавши всі істотні для справи обставини, правильно визначили спірні правовідносини сторін, вірно застосували до них норми матеріального та процесуального права, в результаті дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111-7 ГПК України).

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судами першої та другої інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони, фактично, стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Поряд з цим, з касаційної скарги не вбачається обґрунтування вказаної правової позиції відповідача у справі, а її зміст зводиться до дублювання змісту апеляційної скарги, за результатами розгляду якої, Київським апеляційним господарським судом винесено постанову.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стальпромсервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 у справі № 41/322 -без змін.