Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Коробенка Г.П.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"Харцизький трубний завод"

на рішення господарського суду Харківської області від

15.02.2012 р. та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 06.08.2012 р.

у справі № 5023/053/12 господарського суду Харківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Харцизький трубний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Харківтрансмашпроект"

про стягнення 22 514,40 грн.

за участю представників:

ПАТ "Харцизький трубний завод" -не з'явилися;

ТОВ "Харківтрансмашпроект" -не з'явилися;

Публічне акціонерне товариство "Харцизький трубний завод" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтрансмашпроект" 22 514,40 грн. в рахунок повернення попередньої оплати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що перерахував відповідачу в якості авансу 22 514,40 грн. в рахунок оплати робіт, замовлених за договором на виконання робіт № 10-08 від 05.06.2008 р., однак, відповідач не надав доказів використання авансу (т.1 а.с.3-5).

Відповідач у справі - ТОВ "Харківтрансмашпроект" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності щодо заявлених вимог (т.1 а.с.95-96).

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.02.2012 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.1 а.с.100-102).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами у справі договір підряду не розірвано в установленому порядку, отже, вимога про повернення коштів є необгрунтованою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 р. рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2012 р. залишено без змін (т.2 а.с.6-8).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (т.2 а.с.15-17).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.

05.06.2008 р. між сторонами у справі укладений договір на виконання робіт № 10-08, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання за дорученням позивача розробити "Робочий проект з організації дільниці з переробки металевої стружки у брикети на ВАТ "ХТЗ".

За умовами укладеного договору позивач доручив відповідачу виконати відповідні роботи, вартість яких встановлена п. 2.1. договору у розмірі 45 028,80 грн.

Даний договір за своєю правовою природою є договором підряду, що вірно визначено судами першої та апеляційної інстанцій.

Так, в силу ст. 837 ЦК України, за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, судами обох інстанцій, враховуючи зміст зобов'язань сторін за договором, предмет договору, вірно визначено його правову природу.

Строк виконання робіт встановлений сторонами у п. 1.2. договору, а саме: 60 робочих днів після сплати авансу та надання вихідних даних у повному обсязі.

Судами встановлено, що позивачем 02.07.2008 р. в якості авансу перераховано відповідачу 22 514,40 грн.

23.05.2008 р. на адресу відповідача направлені вихідні дані.

Отже, судами встановлено, що позивач виконав передбачені договором обов'язки.

Між тим, відповідач роботи у встановлений договором строк не виконав.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути невикористаний ним аванс у сумі 22 514,40 грн. При цьому, вимоги позивача мотивовані невиконанням відповідачем у встановлений договором строк робіт за договором та направленням відповідачу вимоги.

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з наступного.

Так, судами встановлено, що порушення строків виконання робіт відповідачем не є підставою для виникнення у нього обов'язку повернути сплачений аванс.

Підставою для сплати авансу є факт укладення вищевказаного договору, який встановлює відповідне зобов'язання позивача. Судами не встановлено фактів розірвання відповідного договору у встановленому порядку або визнання його недійсним.

Згідно ст. 849 ЦК України, яка визначає загальні положення договору підряду, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судами не встановлено, що позивач відмовився від договору в односторонньому порядку і така відмова від договору здійснена у відповідності з чинним законодавством.

При цьому, судами не прийнятий до уваги наявний у матеріалах справи лист № 2.3.2.-3/999 від 14.11.2008 р., направлений відповідачу 17.11.2008 р. та 24.12.2008 р., відповідно до якого позивач вимагав розірвання договору та повернення авансу. Судами не з'ясовано, чи є вказаний лист відмовою позивача від договору в розумінні ст. 849 ЦК України.

Суди також не звернули уваги на те, що згідно п. 8.1. договору, даний договір діє з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2008 р.

Таким чином, судами не прийнято до уваги, що на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду, строк дії договору закінчився

Вказані порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, які не усунуті апеляційною інстанцією, призвели до неповного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що судом дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Зазначені порушення не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені ст. 111-7 ГПК України.

Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 р. та рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2012 р. у справі № 5023/053/12 господарського суду Харківської області скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.