Ткаченко Н.Г.-Головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В.(доповідача), за участю: представників ПАТ "ПУМБ" -Дмитренко Ю.І., Київської філії ПАТ "Індустріалбанк" -Поправко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та Київської філії Публічного акціонерного товариства "Індустріалбанк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 у справі № 5023/5890/11 господарського суду Харківської області за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про визнання банкрутом,

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2011 за заявою ФОП ОСОБА_6 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_7 в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.2012 у справі №5023/5890/11 (суддя: Міньковський С.В.) звільнено Ткаченка О. А. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_7 Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ямпольського Ю.О. Зобов'язано Ткаченка О.А. передати всі матеріали, пов'язані з ліквідаційною процедурою, арбітражному керуючому Ямпольському Ю.О. по акту прийому-передачі. Відкладено розгляд звіту ліквідатора на 21.08.2012. Зобов'язано ліквідатора виконати у повному обсязі вимоги постанови суду від 03.08.2011 та надати суду на затвердження звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури по банкруту (а.с.130-а.с.133, том 4).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 (судді: Фоміна В.О., Крестьянінов О.О., Білоусова Я.О.) ухвалу господарського суду Харківської області від 24.07.2012 скасовано. Справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

В касаційних скаргах ПАТ "Перший український міжнародний банк" та Київська філія ПАТ "Індустріалбанк" просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення Харківським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 31 Закону про банкрутство арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом (2343-12) .

При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Статтею 25 Закону про банкрутство визначені повноваження ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури.

У відповідності до ч.12 ст. 30 Закону про банкрутство ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Згідно з ч.7 ст.30 Закону про банкрутство ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Статтею 29 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор зобов'язаний здійснити оцінку виявленого майна та у відповідності до ст. 30 цього Закону продаж виявленого майна. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором було виявлено та включено до складу ліквідаційної маси наступне майно: земельна ділянка пл. 0,0835 га, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1.; житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.; земельна ділянка пл. 0,151 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3.; автомобіль TOYOTA модель RAV, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобіль PEUGEOT, модель 206, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1.

Проте, ліквідатором не було надано суду першої інстанції звіти про оцінку виявленого майна банкрута, докази проведення реалізації майна банкрута, а також доказів надходження коштів на депозитний рахунок нотаріуса та направлення їх на задоволення вимог кредиторів згідно з черговістю.

В матеріалах справи міститься звіт про експертну грошову оцінку земельних ділянок, які були зроблені попереднім ліквідатором Богомазовим П.С. (а.с.153-а.с.158, т.1), однак ліквідатор Ткаченко О.А. суду першої інстанції не надав доказів здійснення заходів щодо проведення реалізації цього майна.

Крім того, ліквідатором взагалі не надано суду першої інстанції доказів про наявність або відсутність рахунків у банкрута.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, звіти, адресовані суду першої інстанції, арбітражний керуючий Ткаченко О.А. надав лише суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що у зв'язку з постійними відрядженнями для проведення дій, покладених на арбітражного керуючого, що виконує обов'язки розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора, він не змозі був своєчасно надати господарському суду Харківської області звіти про хід виконання ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_7

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, витягів з реєстрів заборон відчуження майна та обтяження майна, ліквідатором з'ясовано, що на майно банкрута накладено обтяження та арешти, проте ліквідатором за період ліквідаційної процедури, а саме з 13.03.12р., втім, як вірно встановлено судом першої інстанції, заходи щодо зняття арештів не вживались (а.с.77-82, т. 1).

Також ліквідатором не здійснювалися заходи щодо захисту майна боржника, повідомлення кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою про час та місце продажу, та умови продажу заставного майна з повідомленням про вручення, однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, за твердженням представника кредитора АКБ "Індустріалбанк", ліквідатору у травні 2012р. подавалося клопотання про передачу на зберігання майна: автомобіль TOYOTA модель RAV, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2, яке знаходиться в заставі у банку, проте ліквідатором ніяких заходів реагування не було зроблено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що справа про банкрутство ФОП ОСОБА_7 була порушена на підставі ст.52 Закону про банкрутство, а відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону про банкрутство в разі виявлення у відсутнього боржника майна ліквідатор повинен направити клопотання до суду про перехід до загальних процедур банкрутства, тобто здійснити заходи направлені на можливість проведення ліквідаційної процедури у відношенні ФОП ОСОБА_7 за ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство, проте ліквідатор цих заходів не здійснив.

Відповідно до ч. 8 ст. 31 Закону про банкрутство недотримання арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (1506-17) , а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

З огляду зазначеного, суди попередніх судових інстанцій прийшли до обгрунтованого висновку, що ліквідатором Ткаченко О.А. було порушено вимоги Закону про банкрутство (2343-12) , неналежно виконувались обов'язки ліквідатора банкрута у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно усунув його від обов'язків та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Ямпольського Ю. О.

При цьому, судом апеляційної інстанції було встановлено, що суд першої інстанції, розглянувши по суті заявлене кредитором клопотання про звільнення Ткаченка О.А. від обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_7, припустився порушення норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, а саме клопотання кредитора АКБ "Індустріалбанк" про звільнення ліквідатора було розглянуто по суті без участі представників боржника, арбітражного керуючого Ткаченка О.А. та кредиторів, які не були повідомлені належним чином, оскільки ухвала суду від 22.05.2012 про відкладення розгляду справи на 24.04.2012 була направлена судом тільки ліквідатору.

З огляду на те, що п.2 ч. 3 ст. 104 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання, суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо скасування ухвали господарського суду Харківської області від 24.07.2012.

Враховуючи вище викладене, постанова апеляційної інстанції прийнята судом у відповідності до вимог матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновку суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та Київської філії Публічного акціонерного товариства "Індустріалбанк" залишити без задоволення.