Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової службина ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2012 рокуу справі господарського суду№ 22/60Б/2011 Луганської областіза заявоюТОВ "Двіженіє" до ПП "Углепромсервіс" про визнання банкрутомліквідаторРачок Р.В.в судове засідання представники сторін не з'явились

ухвалою господарського суду Луганської області від 20.09.2011 року (суддя Ковалінас М.Ю.) порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Углепромсервіс" (далі -боржника) за заявою ТОВ "Двіженіє" (далі -ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі -Законом) (том 1, а.с.1 -3).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.10.2011 року визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 368581,22 грн. (4 черга), введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 6 місяців (до 10.04.2012 року), призначено розпорядником майна -арбітражного керуючого Рачка Р.В., зобов'язано ініціюючого кредитора в десятиденний строк опублікувати в офіційних друкованих органах оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, зобов'язано розпорядника майна у строк до 01.12.2011 року подати до суду реєстр безспірних грошових вимог кредиторів (том 1, а.с.105 -108).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.01.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника у складі вимог ініціюючого кредитора в розмірі 368581, 22 грн. (4 черга) (том 1, а.с. 138 -139).

Постановою господарського суду Луганської області від 02.02.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців (до 02.02.2013 року), призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рачка Р.В., на якого покладено обов'язки та повноваження з проведення ліквідаційної процедури, встановлені Законом, у тому числі щодо подання до суду звіту про свою роботу та ліквідаційного балансу банкрута (том 2, а.с. 13-15).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.05.2012 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, банкрута -ПП "Углепромсервіс" ліквідовано як юридичну особу, провадження у справі №22/60б/2011 припинено та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 2, а.с 51-53).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 08.05.2012 року, зобов'язати державного реєстратора виконавчого комітету Антрацитівської міської ради поновити запис про державну реєстрацію юридичної особи -ПП "Углепромсервіс".

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя -М'ясищева А.М., судді -Москальова І.В., Шевкова Т.А.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Луганської області від 08.05.2012 року у справі №22/60б/2011. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведення скаржником прав учасника провадження у справі про банкрутство (том 2, а.с. 88-90).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції від 08.05.2012 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 25.06.2012 року, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 129 Конституції України, статті 78 Податкового кодексу України, статей 4, 43, 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2012 року відмовлено скаржнику в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Луганської області від 08.05.2012 року у справі №22/60б/2011, відновлено скаржнику строк для подання касаційної скарги на оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року у справі №22/60б/2011, прийнято касаційну скаргу скаржника до провадження в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року у справі №22/60б/2011.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Стаття 91 ГПК України визначає коло осіб, що мають право апеляційного оскарження, такими особами є, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно з частиною 6 статті 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство (2343-12) .

За приписами статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони (боржник та кредитори), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до розділів 1-ІV Закону (2343-12) провадження у справі про банкрутство здійснюється за загальною процедурою, також розділом VІ Закону (2343-12) передбачено особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності.

Статтею 14 Закону встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника за загальною процедурою провадження у справі про банкрутство, нею визначено обов'язок конкурсних кредиторів звертатися до суду з грошовими вимогами протягом 30 днів з моменту здійснення офіційної публікації про порушення провадження у справі про банкрутство, обов'язок подання конкурсним кредитором до господарського суду документів, що підтверджують грошові вимоги та передбачено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджується реєстр вимог кредиторів.

Згідно з підпунктом 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом (2755-17) .

Відповідно до статті 78 Податкового Кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Згідно зі статею 33 ГПК України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено ухвалою суду від 20.09.2011року за загальною процедурою відповідно до статей 1, 6, 7, 8, 11, 12 Закону за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "Двіженіє". Зазначена ухвала надіслана скаржнику із зобов"язанням Антрацитівської ОДПІ в строк до 05.10.2011 року надати до суду письмові відомості щодо банківських установ, обслуговуючих боржника та його рахунків, а також щодо наявності у боржника податкового боргу (том 1, а.с. 1-3).

Ухвалою підготовчого судового засідання від 11.10.2011року визнано вимоги ініціюючого кредитора на загальну суму 368581,22коп. та прийнято рішення про здійснення подальшого ходу провадження у справі про банкрутство відповідно до загальної процедури (том 1, а.с. 105-108). Апеляційним судом встановлено, що зазначена ухвала є чинною.

Судами встановлено, що в газеті "Голос України" №207 від 04.11.2011 року ініціюючим кредитором опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, а в газеті "Голос України" № 31 від 17.02.2011 року ліквідатором опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, апеляційним судом вірно встановлено, що з конкурсними грошовими вимогами скаржник зобов'язаний був звернутися до суду протягом 30-днів з моменту публікації оголошення в газеті "Голос України" №207 від 04.11.2011 року, однак конкурсних грошових вимог ним не заявлялося, що підтверджується ухвалою попереднього судового засідання від 12.01.2012року. Відтак, їх слід вважати погашеними(припиненими), а висновки апеляційного суду про те, що скаржник не набув статусу конкурсного кредитора у справі відповідають встановленим обставинам ведення загальної процедури банкрутства та положенням статей 1, 11, 14, 15 Закону.

Апеляційним судом також встановлено, що скаржник не звертався до суду або ліквідатора боржника з поточними грошовими вимогами після здійсненої публікації газеті "Голос України" № 31 від 17.02.2011 року до моменту завершення ліквідаційної процедури. Отже, висновки апеляційного суду про те, що скаржником не надано доказів набуття ним статусу поточного кредитора боржника є вірними та узгоджуються з положеннями статей 22, 23, 25 Закону про порядок подання поточних грошових вимог кредиторами.

Доводи Антрацитівської МДПІ у місті Луганську з посиланням на наказ ДПА України від 22.12.2010 року №979, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1439/18734 (z1439-10) згідно якого передбачено обов'язкове проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податків у разі порушення провадження у справі про банкрутство щодо нього, апеляційним судом спростовано, як такі що не підтверджують обставин порушення оскаржуваним актом суду прав та обов'язків податкового органу на проведення зазначеної перевірки боржника, як платника податків, оскільки ухвалою суду від 20.09.2011року його було повідомлено про порушення провадження у справі і станом на момент прийняття ухвали суду про завершення ліквідаційної процедури (08.05.2012року) у боржника було достатньо часу для того, щоб провести таку перевірку при належному виконанні податковим органом його посадових обов'язків.

Також колегія суддів касаційного суду зазначає про необґрунтованість доводів скаржника про фіктивність заборгованості перед ініціюючим кредитором, оскільки така заборгованість обґрунтована судовим рішенням, яке набрало законної сили, перебувало на виконанні в органах виконавчої служби, а доводи скаржника є намаганням переконати суд касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі компетенції касаційного суду .

Відтак, скаржником не доведено порушення його прав оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби є законною та обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скаржника спростовані висновками апеляційного суду.

Також доводи скаржника з посиланням на судову практику у справах, порушених з особливостями провадження за статтею 52 Закону, не підтверджують невірного застосування загальних норм законодавства про банкрутство, що має місце в даному випадку при здійсненні провадження у справі про банкрутство №22/60б/201 за загальною процедурою.