Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Коваленко С.С. (доповідач),суддівВоліка І.М., Дунаєвської Н.Г.,розглянувши касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. у справі № 38/61 господарського суду Донецької областіза позовомДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ККП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" про стягнення боргу

За участю представників сторін

від позивача Слюсар М.О. дов.,

від відповідача не з'явилися

ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України" звернувся з позовом про стягнення з ККП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 79 409 667,21грн., пені у розмірі 2 835 491,04грн., інфляційних у розмірі 949 621,38грн., 3% річних у розмірі 548 373,27 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2011р. позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"задоволені частково. З Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" м.Донецьк на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ стягнуто заборгованість за спожитий природний газ у сумі 79 409 667,21грн., пеню у сумі 2 268 392,83грн., інфляційні у сумі 949 621,38грн., 3% річних у сумі 548 373,27грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання рішення був виданий відповідний наказ від 10.06.2011р.

ККП Донецької міської ради "Донецькміськтепло-мережа" звернуллось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. у задоволенні скарги ККП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" відмовлено у задоволенні скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області.

Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм процесуального і матеріального права права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом, згідно постанови від 29.05.2012р. головним державним виконавцем ВДВС за наказом 38/61 від 10.06.2011р. було відкрите виконавче провадження № 32803251 про стягнення з ККП "Донецькміськтепломережа" на користь ДК "Газ України" боргу у сумі 3792123,48грн. та визначено боржнику семиденний строк з моменту винесення (отримання) даної постанови для її добровільного виконання (а.с.16, том копії справи).

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , на підставі наказу № 499 від 29.08.2011р., ККП "Донецькміськтепломережа" було створено комісію по списанню заборгованості за природний газ.

На підставі протоколів № 1 від 31.08.2011р. та № 2 від 05.09.2011р., які були направлені на адресу ДК "Газ України, сума заборгованості ККП "Донецькміськтепло-мережа" перед ДК "Газ України" у розмірі 3766348,48грн. цією комісією була списана.

Сума держмита у розмірі 25 500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. сплачені боржником за платіжним дорученням № 6895 від 07.06.2012р.

Крім того, суди встановили, що після отримання ККП "Донецькміськтепломережа" вищезазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження, боржник направив на адресу ДВС лист від 07.06.2012р. № 2018, яким повідомив про списання суми боргу за наказом 38/61 на підставі вищезазначених протоколів та платіжного доручення № 6895 та просив ВДВС закінчити виконавче провадження № 32803251 на підставі статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , тобто -списання заборгованості.

Оскільки ДВС за наслідками розгляду заяви боржника не прийняв рішення про закриття виконавчого провадження № 32803251 ККП "Донецькміськтепломережа" звернулось із вищезазначеною скаргою до господарського суду.

Як вірно визначили суди попередніх інстанцій, 04.06.2011р. введено в дію Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011р. (3319-17) (далі -Закон № 3319), який діяв до 30.06.2012р.

В статті 1 вказаного Закону закріплено, що його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

За змістом статті 2 Закону № 3319 підлягає списанню:

- заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (3319-17) ;

- заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (3319-17) .

Із судового рішення у даній справі вбачається, що заборгованість ККП "Донецькміськтепломережа" перед ДК "Газ України" виникла у зв'язку з порушенням умов договору № 06/10-1140 ТЕ-7 від 14.10.2010р. за період з жовтня по грудень 2010р., яка і була стягнута за вищевказаним рішенням.

Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції щодо помилкового висновку місцевого господарського суду стосовно відсутності у ДВС документів, які свідчать про списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості ККП "Донецькміськтепломережа" перед ДК "Газ України", оскільки, матеріалами справи підтверджено, що боржник у листі від 07.06.12р. за № 2018 повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області про часткове погашення суми заборгованості та списання частини заборгованості, згідно положень Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 (894-2011-п) , з наданням відповідних протоколів засідання комісії з питань списання заборгованості. Вказаний лист отриманий Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області, про що свідчить відповідна відмітка на ньому.

Апеляційний господарський суд вірно вказує на те, що в матеріалах справи містяться витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти від 23.08.2012р., які свідчать про бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області, оскільки на момент видачі зазначених витягів майно боржника знаходиться під обтяженням (застава рухомого майна та арешт нерухомого майна), тоді як заборгованість за судовим наказом, що знаходиться на виконанні, була списана.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3319 частину 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 14, яким передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Оскільки Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) не передбачає обов'язкове погодження суми заборгованості, що підлягає списанню, а її розмір встановлений судовим рішенням у даній справі, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що процедуру списання заборгованості у розмірі 3 766 387,48грн. за наказом № 38/61 від 10.06.2011р. було проведено з додержанням вимог чинного законодавства, заборгованість у розмірі 3 766 387,48грн. є списаною, а тому виконавче провадження за вищевказаним наказом підлягає закінченню, згідно п.14 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області з виконання наказу № 38/61 від 10.06.2011р. є неправомірними, зважаючи на те, що стаття 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає перелік обставин, що зумовлюють закінчення виконавчого провадження, зокрема, як зазначалось вище, у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Крім того, колегія суддів дійшла вірного висновку, що відсутність підписаного обома сторонами акту звірки розрахунків не є порушенням порядку списання заборгованості, зважаючи на те, що заборгованість належним чином підтверджена судовим рішенням, що є необхідною і достатньою умовою її відображення в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 вказаного Закону, накази господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою, суд не вправі зобов'язувати органи ВДВС до вчинення тих дій, які, згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , є обов'язковими та мають здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Враховуючи все вищевикладене, суд попередньої інстанції, дійшов вірного висновку про необґрунтованість ухвали суду першої інстанції як такої, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу господарського суду, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.