Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномвідповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"на постановувід 07.08.2012 року Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 5006/23/61/2012 господарського суду Донецької області за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" простягнення 3991,00 грн.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення 3991,00 грн. штрафу за неправильно зазначену адресу одержувача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2012 року (суддя Забарющий М.І.) в позові відмовлено.

За апеляційною скаргою Державного підприємства "Придніпровська залізниця" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року (головуючий суддя Шевкова Т.А., судді Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) скасовано.

Позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" 3991, 00 грн. штрафу за неправильно зазначену адресу одержувача задоволені у повному обсязі.

З Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто штрафу у розмірі 3991,00 грн. та відповідні судові витрати.

Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012 та залишити рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2012 року без змін.

Доповідач Волковицька Н.О.

Скаржник вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статті 34 Господарського кодексу України, статтей 104, 107, 108, 110 Господарського процесуального кодексу України та статтей 43, 122 Статуту залізниць України (457-98-п) .

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спір стосується штрафу за неправильно зазначену адресу одержувача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" за залізничною накладною № 50391531 відвантажило порожні залізничні вагони № 56179831 та № 54148747 зі станції Авдіївка Донецької залізниці на станцію Правда Придніпровської залізниці на адресу ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Станцією Правда Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 55 від 24.10.2011 року, згідно якого в перевізному документі № 50391531 вказаний одержувач ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", код - 3168, адреса: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, тоді як слід було вказати код 3168 ПАТ "Євраз ДКХЗ", адреса: м. Дніпродзержиньск, вул. Колеусівського, 1, що також підтверджується телеграмами від 24.10.2011 року.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що підстави для стягнення штрафу відсутні, оскільки позивачем не доведено суду, що адреса ПАТ "МК "Азовсталь" інша, ніж та, яка була зазначена у накладній.

Суд апеляційної інстанції рішення першої інстанції скасував та позов задовольнив, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами частини 4 статті 909, частини 1 статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України (457-98-п) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту (457-98-п) та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно статті 24 Статуту залізниць України (457-98-п) , вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.

Згідно до статті 122 Статуту залізниць України (457-98-п) за неправильно зазначений у накладній код одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту (457-98-п) у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України (457-98-п) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України (457-98-п) . При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Акт загальної форми № 55 від 24.10.2011 року, складений станцією Правда Придніпровської залізниці, визнаний судовою колегією апеляційного суду належним та допустимим доказом, який підтверджує факт неправильного зазначення вантажовідправником адреси одержувача вантажу, розрахунок штрафу здійснено правильно, у відповідності до вимог Статуту залізниць України, у зв'язку з чим позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задоволено правомірно.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року у справі № 5006/23/61/2012 господарського суду Донецької області залишити без змін.