Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Чернов Є.В. Цвігун В.Л. Кузьменко М.В. за участю представників: Генеральної прокуратури України ПуАТ "Полюс" Київської міської ради розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ПуАТ "Полюс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2012 рокуу справі № 41/329-6/107-2012 господарського суду м. Києваза позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ПуАТ "Полюс" третя особа: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.04.2012р. (суддя Ковтун С.А.) задоволено позов заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до публічне акціонерне товариство "Полюс" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,07 га за адресою: м.Київ, вул. Електротехнічна, 18 у Деснянському районі м. Києва, повернення зазначеної земельної ділянки Київській міській раді та приведення її у придатний для використання стан.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство "Полюс" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,07 га за адресою: м.Київ, вул. Електротехнічна, 18 у Деснянському районі м. Києва, привівши її у придатний для використання стан.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в порушення норм чинного законодавства відповідач використовує спірну земельну ділянку за відсутності відповідних правовстановлюючих документів, передбачених нормами ст. ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України, що свідчить про самовільне зайняття спірної земельної ділянки та є підставою для задоволення позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р. (судді Авдеєв П.В., Коршун Н.М., Куксов В.В.) рішення господарського суду м. Києва від 19.04.2012р. залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Полюс" в касаційній скарзі просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.ст. 126, 212 Земельного кодексу України оскільки безпідставно не прийнято до уваги та не надано правової оцінки його доводам щодо правомірності знаходження на спірній земельній ділянці тимчасових споруд (малих архітектурних форм), що підтверджується, на його думку, Тимчасовим ордером на розміщення тимчасової споруди.

Розпорядженням секретаря судової палати від 22.10.2012 № 03.09-05/491 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Овечкіна В.Е. сформовано колегію суддів у складі Чернов Є.В., Цвігун В.Л., Кузьменко М.В..

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2012р. на виконання вимог суду першої інстанції Головним управлінням земельних ресурсів відповідно до ст.ст. 16, 19 Конституції України, ст.ст. 15, 20, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища ", ст.ст. 4, 5, 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " та згідно з наказом Державної екологічної інспекції в м. Києві від 12.04.2011р., проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПуАТ "Полюс", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 657/03 від 02.04.2012р. (далі -акт перевірки).

Зазначеним актом перевірки встановлено, що земельну ділянку по вул. Електротехнічній, 18 у Деснянському районі міста Києва (62:021:083) площею 4656 кв.м. згідно з рішенням Київської міської ради від 24.11.2005 р. № 464/2925 (ra_464023-05) передано закритому акціонерному товариству "Полюс" в короткострокову оренду на 3 роки для розширення оптової бази з адмінбудинком і будівництва та обслуговування гостьової автомобільної стоянки та майданчика для торгівлі сезонними овочами. Договір оренди земельної ділянки зареєстровано в Головному управлінні земельних ресурсів 03.11.2006 р. за № 62-6-00360.

Крім того, під час проведення перевірки станом на 02.04.2012 р. встановлено, що на частині зазначеної земельної ділянки ПуАТ "Полюс" розміщена будівля "Колиба". За межами, визначеними договором оренди від 03.11.2006 р. № 62-6-00360, ПАТ "Полюс", розміщені тимчасові споруди (дерев'яні будинки для відвідувачів кафе). Земельна ділянка, на якій розміщені тимчасові споруди, з боку водойми, огороджена декоративним дерев'яним парканом та приєднана до земельної ділянки, на якій розміщена будівля кафе "Колиба". На території земельної ділянки, де розміщена будівля та тимчасові споруди кафе "Колиба", ПуАТ "Полюс" проведено благоустрій території. На території висаджено газон, квіткова клумба, влаштовано штучний струмок, викладений камінням, з декоративними містками, розміщені дерев'яні альтанки, ліхтарі. Проходи між тимчасовими спорудами вимощені тротуарною плиткою.

Приписами ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом (2768-14) .

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, юридична особа, зацікавлена в одержані земельної ділянки у користування із земель державної або комунальної власності звертається із відповідним клопотанням до сільської, селищної, міської ради.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Проте, як вбачається з матеріалів справи публічне акціонерне товариство "Полюс" не надано доказів наявності правовстановлюючих документів, що надають право йому користуватися спірною земельною ділянкою.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наявність Тимчасового ордеру, виданого Головним управлінням містобудування та архітектури на розміщення публічним акціонерним товариством "Полюс" тимчасової споруди на спірній земельній ділянці не надає відповідачу права використання спірної земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів, без погодження з власником земельної ділянки, в даному випадку територіальної громади, від імені якої діє Київська міська рада.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (2768-14) , або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що повноваження з надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать Київській міській раді, яка відповідно до п.12 перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Києва до розмежування земель державної та комунальної власності.

Пунктом 5.2.6 Положення передбачено, що надання тимчасового ордера на розміщення ТС не звільняє заявника від необхідності вирішення земельних питань.

Відповідно до п.6.8 Положення розміщення ТС за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку є самовільним зайняттям земельної ділянки та спричиняє наслідки, передбачені Земельним кодексом України (2768-14) , Кримінальним кодексом України (2341-14) , Кодексом України про адміністративні правопорушення (80731-10) , цим Положенням та Правилами благоустрою м. Києва.

З викладеного випливає, що особа, якій видано тимчасовий ордер на розміщення ТС у будь-якому випадку повинна узгодити розміщення ТС з власником земельної ділянки, а тому наявність тимчасового ордеру на розміщення ТС не надає відповідачу право використовувати спірну земельну ділянку без відповідних правовстановлюючих документів.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними (ч. 1).

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2). Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ч. 3).

Відповідно до п. 2.30 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 (v0006600-11) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі не належать до документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Суб'єкти господарської діяльності, яким видано відповідні дозвільні документи, вправі вимагати оформлення їх права користування земельною ділянкою у загальному порядку, визначеному законодавством.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що чинним законодавством передбачено обов'язкову умову для фактичного використання земельної ділянки, а саме наявність у особи, що використовує земельну ділянку, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, тоді як відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є підтвердженням зайняття вказаної земельної ділянки без відповідних документів, передбачених нормами ст. ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України.

За змістом норм ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника щодо правомірності розміщення на спірній земельній ділянці малої архітектурної форми на підставі договору пайової участі (внеску) правильності правового висновку суду не спростовують, значення для предмету доказування не мають, до предмету спору не відноситься, зводяться до вимог про встановлення інших обставин справи та надання їм правової оцінки, що виходить за межі касаційного перегляду справи, тому підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у справі не має.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р. та рішення господарського суду м. Києва від 19.04.2012р. у справі № 41/329-6/107-2012 господарського суду м. Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.