Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Новий Свєт" Кіпрської Компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року у справі господарського суду № Б15/29/24/26/2/37/00 Дніпропетровської областіза заявою ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14100" до ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14100"про визнання банкрутом ліквідатор Новіков О.В. в судовому засіданні взяли участь представники :

від ДП"Новий Свєт" Кіпрської Компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед": не з'явились,від ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14100": Альошкіна О.С. (довіреність б/н від 12.12.2011 року).ВСТАНОВИВ :

у провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа №Б15/29/24/26/2/37/00 про банкрутство ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14100" (далі -боржника), порушена ухвалою суду від 16.02.2000 року за заявою боржника за загальною процедурою відповідно до статей 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону) (том 1, а.с. 1).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 року (суддя Полєв Д.М.) боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на один рік до 29.11.2012 року, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Новікова О.В., зобов'язано його здійснити ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та за результатами проведеної роботи у строк до 29.11.2012 року представити на затвердження суду звіт та ліквідаційний баланс боржника (том 36, а.с. 103 - 105).

Не погоджуючись з винесеною постановою, Дочірнє підприємство "Новий Свєт" Кіпрської Компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції від 29.11.2011 року, справу №Б15/29/24/26/2/37/00 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області на стадію санації боржника.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року відмовлено Дочірньому підприємству "Новий Свєт" Кіпрської компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед" в задоволенні заяви про відновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 року у справі №Б15/29/24/26/2/37/00, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Новий Свєт" Кіпрської компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 року у справі №Б15/29/24/26/2/37/00 залишено без розгляду, приєднано апеляційну скаргу з доданими до неї документами на 9 аркушах, у тому числі оригінали квитанції №2076.539.1 від 22.03.2012 року про сплату судового збору в сумі 470, 50 грн. на 1 аркуші та квитанції №7806/117/6401172 від 26.04.2012 року про сплату 66, 00 грн.; конверт; всього на 10 аркушах до матеріалів справи (том 40, а.с. 100 -101).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою апеляційного господарського суду, Дочірнє підприємство "Новий Свєт" Кіпрської Компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 16.05.2012 року та прийняти рішення про задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, аргументуючи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 53, 93, 97 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вислухавши представника боржника, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом (2343-12) , Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Згідно з частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Статтею 93 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції від 29.11.2011 року про визнання боржника банкрутом), передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду -протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 16.05.2012 року), апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, зокрема, скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом (1798-12) .

Відмовляючи в задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. З такою практикою застосування статті 53 ГПК України погоджується Верховний Суд України у постанові від 17.01.2006 у справі №39/62-12/140.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, постанова суду першої інстанції винесена 29.11.2011 року та надіслана на адресу сторін 08.12.2011 року, що підтверджується відтиском штампа вихідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області (том 36, а.с. 105-зворот).

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що постанову суду першої інстанції від 29.11.2011 року скаржник одержав 09.12.2011 року, про що зазначено в апеляційній скарзі, яка долучена до матеріалів справи (том 40, а.с. 102 -111).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, Дочірнє підприємство "Новий Свєт" Кіпрської Компанії "Неолюкс Трейдінг Лімітед" двічі зверталося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на постанову суду першої інстанції від 29.11.2011 року, які повернено ухвалами від 29.02.2012 року та від 12.04.2012 року внаслідок їх неналежного оформлення (том 40, а.с. 7, 92).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.04.2012 року скаржник, усунувши недоліки, втретє звернувся з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції від 29.11.2011 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на її подання на п"ять місяців.

Суд апеляційної інстанції встановив, що скаржник в апеляційній скарзі клопоче про відновлення строку на апеляційне оскарження та в обґрунтування поважності причин його пропуску зазначає, що повний текст оскаржуваної в апеляційному порядку постанови отримано представником скаржника лише 09.12.2011 року та посилається на те, що на момент звернення з апеляційною скаргою вперше 20.12.2011 року не міг знати про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , що стосуються ставок судового збору за подання апеляційних скарг, у зв'язку з чим судовий збір взагалі не було сплачено.

Апеляційний господарський суд, розглядаючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку про відсутність поважних причин для його задоволення з огляду на звернення скаржника з апеляційною скаргою вперше з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, відсутність доказів поважності причин пропуску процесуальних строків після повернення апеляційної скарги ухвалами від 29.02.2012 року та 12.04.2012 року, пропуск строків майже на 5 місяців, а також те, що обставини необізнаності скаржника з чинним законодавством є виключно суб'єктивними причинами пропуску зазначеного строку.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, вважає, що вони зроблені за умов повної оцінки обставини справи, наведення мотивів неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження, а також підстав, з яких подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції.