Ткаченко Н.Г. -головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р.у справігосподарського суду Харківської областіза позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків дотовариства з обмеженою відповідальністю "Дівіна", м. Київтреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків, Головне Управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Сушия", м. Київпрозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 29804,08 грн. збитків за участю представників:

позивача: Грєнков І.В. (представник за дов. від 25.07.2012р. № 08-11/2641/2-12),

відповідача: Нестеришин Т.С. (представник за дов. від 01.09.2011р. б/н),

третіх осіб на стороні позивача: не з'явилися,

третя особа на стороні відповідача: Антонова Г.І. (представник за дов. від 22.10.2012р. б/н),

прокуратури: Лук'яненко В.В. (прокурор Генеральної прокуратури України за посв. від 25.07.2012р. №000496)

Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Дівіна" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 29804,08 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0056 га по вулиці Квітки-Основ'яненка 7 у місті Харкові, для розміщення прибудов, вентиляційних витяжок та кондиціонерів, без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим прокурор просить стягнути з відповідача 29804,08 грн. збитків за період з 01.10.2008 р. по 01.12.2010 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.03.2012р. по справі №5023/10557/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р., у задоволенні позову відмовлено повністю.

Вказані судові акти мотивовані недоведеністю позивачем того, що саме відповідач вчинив дії з розміщення прибудов, вентиляційних витяжок та кондиціонерів на земельній ділянці по вул. Квітки-Основ'яненка, 7 у м. Харкові загальною площею 0,0056 га. та не доведено наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, на підставі чого до нього можна було б застосовувати заходи відповідальності.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Харківська міська рада звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві ТОВ "Дівіна" просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Дівіна" є власником приміщень підвалу №№ 2, 2а, 2б, 4, 4а, 4б, 5, 5а, 5б, 6, 6а, 6б, 6в та приміщень 1-го поверху №№11, 11а, 11б, 11в, 11г, 11д, 11е, 11з у літ. "А-2", загальною площею 623,9 м2, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ'яненка, 7, які згідно договору оренди від 30.10.2008р., укладеного між ТОВ "Дівіна" (орендодавець) та ТОВ "Сушия" (орендар) були передані орендарю в строкове платне користування.

Судом встановлено, що відповідач не є одноосібним власником будівлі по вул. Квітки-Основ'яненка, 7, а лише одним із співвласників, що підтверджується листами Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 06.07.2010 р. №3760 та від 14.12.2010 р. №7369.

Вказане приміщення є вбудованим до 2-х поверхової будівлі, земельна ділянка для обслуговування якого відповідно до листа Держкомзему України від 26.05.2010р. №10046/17/4-10 не може бути надана в оренду або у власність в силу неможливості створення об'єкта земельних відносин (земельну ділянку) без порушення при цьому єдиного комплексу нерухомого майна, виділення приміщення будинку як окрему будівлю та надання йому окремої адреси, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру за відповідачем, як співвласником будівлі по вул. Квітки-Основ'яненка, 7 в місті Харкові зареєстрована частка земельної ділянки площею 326 м2, ним систематично та в повному обсязі сплачується земельний податок за вказану частку земельної ділянки та подається податкова звітність до органів державної податкової служби України.

Судом також встановлено, що посадовими особами управління земельних відносин Харківської міської ради було обстежено земельну ділянку по вулиці Квітки Основ'яненка, 7 у м. Харкові та згідно акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 15.12.2010р. №4050/10 було встановлено, що земельна ділянка по вулиці Квітки Основ'яненка, 7 у м. Харкові загальною площею 0,0056 га використовується відповідачем для розміщення прибудов, вентиляційних витяжок та кондиціонерів без оформлення документів, що посвідчують право на цю земельну ділянку, та які прокурором визначені як самовільно зайняті.

Актом про визначення збитків №136, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.2010 р. №564 було визнано неодержаний Харківською міською радою дохід в сумі 29804,08 грн. збитками, які відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для користування стан.

Згідно ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до абз. 16 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки-будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону єправомірними.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що акт обстеження від 15.12.2010р. не містить доказів того, що саме відповідач вчинив дії з розміщення прибудов, вентиляційних витяжок та кондиціонерів на земельній ділянці по вул. Квітки-Основ'яненка, 7 у м. Харкові загальною площею 0,0056 га.

Крім цього, судом встановлено, що зазначений акт обстеження не відповідає вимогам законодавства, а саме Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (963-15) ; Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312 (z1223-03) ; наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. №110 (v0110489-07) "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 (963-2007-п) , а тому судом попередніх інстанцій правомірно визнаний неналежним доказом.

Погоджується колегія і з висновком суду попередніх інстанцій про відмову в позові в частині відшкодування позивачу збитків в розмірі 29804,08 грн., оскільки, як встановлено судом, спеціальним нормативним актом, який регулює порядок визначення та розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є відповідна Методика, затверджена постановою КМ України від 25.07.2007р. №963 (963-2007-п) . Натомість прокурор, як на правову підставу здійснення розрахунку розміру шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, посилається на Порядок №284 (284-93-п) , який встановлює порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам за вчинення інших порушень земельного законодавства, що завдали шкоди власникам землі та землекористувачам, відмінних від порушень, передбачених Методикою №963 (963-2007-п) .

Також, враховуючи положення ст. 157 ЗК України та ст. 19 Конституції України, безпідставним визнано судом попередніх інстанцій і посилання прокурора на застосування при визначенні розміру збитків за самовільне зайняття земельної ділянки Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю, затвердженого рішенням 34 сесії Харківської міської ради 5 скликання №130/09 від 24.06.2009 р., яке не є актом Кабінету Міністрів України та не передбачено жодним законодавчим актом, яким би надавалось право органам місцевого самоврядування самостійно встановлювати порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі.

Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, з урахуванням чого висновки суду 1-ї та 2-ї інстанції про відмову у задоволенні позову, колегія визнає обґрунтованими.

Згідно з п.1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги залишає рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваних рішенні та постанові і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.