головуючого судді суддів Кота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Київської областіна рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 р. у справі № 13/090-11-57/255 за позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1. Державної екологічної інспекції у Київській області 2. Копилівської сільської ради Київської області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рууккі Україна"простягнення 581 920,06 грн.

за участю представників:

позивача-1: не з'явився

позивача-2: не з'явився

відповідача: Войтенко І.Г., Корчмар С.О.

прокурора: Говоруха О.О.

Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області (надалі -"Інспекція") та Копилівської сільської ради Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Рууккі Україна" про стягнення 581 920,06 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а саме наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 10, 11, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та положеннями Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ( Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639 (z0048-09) ; Надалі -"Методика № 639").

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.07.2011 р. справу № 13/090-11 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва, де ухвалою від 18.07.2011 р. справу прийнято суддею Гулевець О.В. до свого провадження та присвоєно справі № 13/090-11-57/255.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2011 р. призначено колегіальний розгляд справи № 13/090-11-57/255.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2012 р. (судді Гулевець О.В., Івченко А.М., Пригунова А.Б.) позов задоволено частково;

стягнуто з ТОВ "Рууккі Україна" на користь держави в особі Копилівської сільської ради Київської області 1 094,50 грн. збитків та судові витрати; в решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства. В той же час, суд зазначив про хибне застосування позивачем положень п. 3.11 Методики № 639 при визначенні часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Відповідно, судом здійснено перерахунок розміру збитків, що підлягають відшкодуванню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 р. (судді Тарасенко К.В., Рєпіна Л.О., Сулім В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким стягнуто з ТОВ "Рууккі Україна" на користь держави в особі Копилівської сільської ради Київської області 596,75 грн. збитків.

Позиція суду апеляційної інстанції мотивована неврахуванням судом першої інстанції п. 4.1 Методики № 639 (z0048-09) , у відповідності до якого розрахунок збитків, що підлягають відшкодуванню за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснюється з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення. З огляду на приписи ч. 1 ст. 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" судом апеляційної інстанції здійснено відповідний перерахунок розміру завданих збитків.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 р. у зв'язку з неправильним застосуванням судами положень Методики № 639, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Учасники процесу згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивачі не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача та Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111-7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 - 28.09.2010 р. Інспекцією проведено перевірку дотримання ТОВ "Рууккі Україна" вимог природоохоронного законодавства, про що складено відповідний Акт (надалі -"Акт від 24-28.09.2010 р.).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Актом від 24-28.09.2010 р. зафіксовано, що підприємство відповідача введено в експлуатацію 10.12.2008 р. В період з 10.12.2008 р. по 06.11.2009 р. був відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На момент проведення перевірки ТОВ "Рууккі Україна" здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі Дозволу на викиди № 3222783201-5 від 06.11.2009 р., виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області. Термін дії дозволу складає 5 років з 06.11.2009 р. по 06.11.2014 р.

28.09.2010 р. Інспекцією відповідачу винесено Припис, яким ТОВ "Рууккі Україна" зобов'язано внести зміни до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (внести не враховані джерела викидів) у термін до 28.10.2010 р.

12.10.2010 р. Інспекція направила відповідачу Претензію вих. № 127 про відшкодування збитків наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 10.12.2008 р. по 06.11.2009 р., яка залишена без задоволення.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Стаття 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

У відповідності до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність осіб, винних у перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів.

З огляду на норми ч. 4 ст. 68 зазначеного Закону підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб), встановлено Методикою № 639 (z0048-09) .

При цьому, п.п. 2.1, 2.1.2 вказаної Методики (z0048-09) визначають, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Господарські суди попередніх інстанцій погодились з позицією, викладеною в позовній заяві щодо того, що розмір збитків, завданих наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, підлягає розрахунку згідно за формулою З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi (п. 4.1 Методики № 639 (z0048-09) , формула № 12).

Одним з необхідних показників для розрахунку розміру збитків (З) є показник mi - маси наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря, формули для розрахунку якої наведені в розділі 3 Методики (z0048-09) .

У відповідності до п. 3.6 Методики № 639 (z0048-09) розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Таким чином, наведений пункт Методики № 639 (z0048-09) надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за параметрами джерела викиду або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин (п. 3.7 Методики № 639 (z0048-09) формула № 10).

З матеріалів справи вбачається, що поданий при зверненні з позовом розрахунок містить зазначення даних щодо маси забруднюючих речовин, що викинуті в атмосферне повітря підприємством відповідача у період з 10.12.2008 р. по 06.11.2009 р. Втім, даний розрахунок не містить зазначення про те, чи здійснено даний розрахунок за параметрами джерела викиду або згідно з відповідними методиками для розрахунків.

В свою чергу уточнений розрахунок збитків за період з 02.02.2009 р. по 06.11.2009 р. містить зазначення про те, що визначення маси забруднюючих речовин здійснено відповідно до документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За тими самими даними здійснено розрахунок і господарськими судами. Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені документи не відносяться до передбачених п. 3.6 Методики № 639 (z0048-09) .

Поряд з цим, для правильного визначення розміру збитків необхідним є встановлення часу роботи джерела в режимі наднормативного забруднення при проведенні розрахунку. Згідно з п. 3.11 Методики № 639 (z0048-09) такий час визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

На думку місцевого господарського суду, порушення ТОВ "Рууккі Україна" вимог природоохоронного законодавства виявлено під час перевірки, що проводилась Інспекцією 18.08.2009 р., внаслідок чого розраховувати збитки слід за період з 18.08.2009 р. по 16.11.2009 р.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області звернувся до господарського суду з позовом, у зв'язку з порушенням, встановленим Інспекцією під час перевірки від 24 -28.09.2010 р. В свою чергу, позовні вимоги обґрунтовані обставинами, що зафіксовані в документах, складених на підставі цієї перевірки, а саме: Акт від 24 -28.09.2010 р., Припис від 28.09.2010 р., Претензія вих. № 127 від 12.10.2010 р. із відповідних розрахунком розміру збитків.

Рішення суду першої інстанції не містить мотивів, з яких господарським судом враховано при здійсненні розрахунку розміру збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, результати перевірки від 18.08.2009 р., які не є підставою позову у даній справі.

З приводу застосування п. 3.11 Методики № 639 (z0048-09) колегія суддів зазначає про обґрунтованість позиції суду апеляційної інстанції щодо того, що в даному випадку моментом виявлення порушення є початок експлуатації обладнання, пов'язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без відповідного дозволу. Інспекцією під час проведення перевірки встановлено, що підприємство відповідача введено в експлуатацію 10.12.2008 р., а викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з вказаного часу та до 06.11.2009 р. проводились без відповідного дозволу. Доказів на спростування даної обставини матеріали не містять. Отже, збитки розраховуються на підставі Методики № 639 (z0048-09) , період нарахування складає з 02.02.2009 р по 16.11.2009 р.

В той же час необхідно звернути увагу на те, що показник часу роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини (Т) застосовується при визначенні показника маси наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря (mi). Як зазначено вище, судами не вказано, чи здійснено розрахунок маси за параметрами джерела викиду або згідно з відповідними методиками для розрахунків. Вказане унеможливлює висновок про використання показника (Т) у формулі, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин. Дане стосується і здійсненого апеляційною інстанцією перерахунку заявлених до стягнення збитків виходячи зі зміни розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 4.1 Методики № 639 (z0048-09) закріплено, що загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини. Однак, розрахунок розміру збитків, що здійснений за результатами проведеної Інспекцією 24-28.09.2010 р. перевірки та покладений в основу Претензії вих. № 127 від 12.10.2010 р., та розрахунок збитків, застосований господарськими судами при вирішенні спору у справі, містять різний перелік забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Слід звернути увагу і на те, що саме результати перевірки від 24 -28.09.2010 р. стали підставою для звернення Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області з позовом у даній справі про стягнення 581 920,06 грн.

В силу п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України саме позивачем визначається ціна позову та зміст позовних вимог. Так само є прерогативою позивача скористатись правом на зменшення розміру позовних вимог, передбаченим ч. 4 ст. 22 ГПК України. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. При цьому одночасна зміна і предмету, і підстав позову не допускається. Завданням же суду з огляду на норми ст. 84 ГПК України є прийняття рішення про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Втім, з оскаржуваних судових актів вбачається, що судами розглянуто вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 10 860,16 грн. з огляду на поданий представником Міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області уточнений розрахунок збитків.

Однак особою, якою подано позов до господарського суду, зменшення розміру позовних вимог не здійснювалось, що підтверджується як матеріалами справи, так і оскаржуваними судовими актами. Відповідно, наявним є порушення господарськими судами попередніх інстанцій вимог ст.ст. 22, 84 ГПК України.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення підлягають частковому скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідній частині. При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати вищенаведене, всебічно, повно і об'єктивно встановити всі обставин справи в їх сукупності, надати їм належну правову оцінку, перевірити доводи сторін та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 р. у справі № 13/090-11-57/255 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.