головуючого судді Кота О.В.суддів Кролевець О.А. Попікової О.В. за участю представників: від позивача: не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача-1:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача-2:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача-3: не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглетехпоставка" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р.у справі № 1/5014/979/2012 господарського суду Луганської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглетехпоставка" до 1. Луганської агропромислової товарної біржі 2. Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області 3. Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватне підприємство Луганський "Інформаційно-технічний центр "Професіонал" про стягнення 44 533,42 грн.,

У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 19.10.2012р. № 03.07-05/798 для розгляду справи № 1/5014/979/2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий -Кот О.В., судді Кролевець О.А., Попікова О.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглетехпоставка" (далі -позивач, ТОВ "Луганськвуглетехпоставка") звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської агропромислової товарної біржі (далі - відповідач-1, ЛАТБ) та Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області (далі -відповідач-2, ДПІ у м. Ровеньках) про стягнення 44 533,42 грн. безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.05.2012р. до участі у справі залучено в якості третього відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі -відповідач-3, ГУ ДКС у Луганській області).

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2012р. (суддя Зюбанова Н.М.) позов задоволено повністю за рахунок другого та третього відповідачів. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 44 533,42 грн. безпідставно перерахованих коштів. У задоволенні позову відносно першого відповідача відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано приписами статей 652, 653, 1212 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що позивач має правові підстави для повернення спірних грошових коштів у зв'язку з розірванням контракту від 29.05.2003р. № 290503/02. Крім того, судом першої інстанції було відхилено посилання відповідача-2 про сплив строку позовної давності стосовно вимог ТОВ "Луганськвуглетехпоставка".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012р. (головуючий суддя Діброва Г.І., судді Бойченко К.І., Стойка О.В.) рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2012р. скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що спірні грошові кошти були перераховані до Державного бюджету України в межах договірних правовідносин у передбаченій нормами чинного законодавства формі без доведення позивачем факту необхідності застосування положень частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України в частині повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. При цьому, суд апеляційної інстанцій посилається на те, що у даному випадку повинні застосовуватись приписи частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною до даних правовідносин та передбачає конкретний спосіб захисту порушеного права позивача у разі розірвання договору шляхом стягнення збитків.

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема приписів статей 653, 1212 Цивільного кодексу України. При цьому, скаржник наголошує на тому, що у зв'язку з розірванням контракту від 29.05.2003р. № 290503/02 через зміну істотних обставин відпала правова підстава, на якій були перераховані спірні грошові кошти.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 29.05.2003р. між ІТЦ "Професіонал" (продавець) та ТОВ "Луганськвуглетехпоставка" (покупець) укладено біржовий контракт купівлі-продажу № 290503/02 (далі -контракт), у відповідності до якого позивач придбав на Луганській агропромисловій товарній біржі (ЛАТБ) породний відвал № 5 (відходи виробництва вуглевидобутку) у кількості 2 709 400 тонн за ціною 0,22 грн. за тонну, який визнано безхазяйним за рішенням виконавчого комітету Свердловського міської ради Луганської області від 22.04.2003р. № 189.

У відповідності до пунктів 6.2., 6.4. контракту покупець протягом п'яти робочих днів з моменту укладення угоди на торгах ЛАТБ повинен забезпечити наявність на рахунку ЛАТБ передоплату за товар у розмірі 4 000,00 грн. В подальшому сплата за товар здійснюється покупцем рівними частинами щомісячно з терміном повної оплати товару до 29.05.2013р. Перерахування коштів від реалізації товару до Державного бюджету м. Ровеньки здійснюється ЛАТБ протягом двох банківських днів після отримання від покупця оплати за товар.

На підставі наявних в матеріалах справи доказах судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання контракту від 29.05.2003р. № 290503/02 позивач за період з червня 2003 року по лютий 2007 року перерахував через Луганську агропромислову товарну біржу до Державного бюджету України грошові кошти на загальну суму 44 533,42 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.01.2012р. у справі № 26/234пд/2011, яке набрало законної сили 24.01.2012р., було розірвано біржовий контракт від 29.05.2003р. № 290503/02 на підставі статті 652 Цивільного кодексу України у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні.

За приписами частини 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 4 статті 653 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Глава 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" Цивільного кодексу України (435-15) застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (пункт 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене та з огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що внаслідок розірвання в судовому порядку біржового контракту купівлі-продажу від 29.05.2003р. № 290503/02 підстава, на якій ТОВ "Луганськвуглетехпоставка" були перераховані до Державного бюджету України грошові кошти в сумі 44 533,42 грн., відпала, у зв'язку з чим вказані кошти підлягають поверненню позивачу в силу приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, місцевий суд правомірно зазначив, що строк позовної давності до вимог позивача у даній справі не сплив, оскільки повинен обчислюватись від дня набрання законної сили рішенням суду про розірвання біржового контракту від 29.05.2003р. № 290503/02, тобто з моменту, коли відпала підстава, на якій позивачем були перераховані кошти до Державного бюджету України, а не з моменту істотної зміни обставин, якими керувались сторони при укладенні біржового контракту, що стало підставою для його розірвання.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог відносно відповідачів-2, 3 та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача грошових коштів у сумі 44 533,42 грн. Крім того, місцевим судом обґрунтовано відмовлено в позові відносно відповідача-1.

Натомість висновки суду апеляційної інстанції щодо безпідставності позовних вимог не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду було скасовано незаконно.

Також, судова колегія не погоджується з твердженнями апеляційного господарського суду стосовно необхідності застосування до вимог позивача приписів частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України, оскільки вказана норма передбачає можливість відшкодування збитків, завданих одній із сторін розірванням договору у зв'язку з істотним його порушенням іншою стороною, в той час як біржовий контракт від 29.05.2003р. № 290503/02 було розірвано на підставі статті 652 Цивільного кодексу України з огляду на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при його укладенні.

У разі розірвання договору в судовому порядку набуття чи збереження виконаного за договором у зв'язку з його розірванням втрачає підставу, а тому виконане за розірваним договором не може бути стягнуто як збитки.

За таких обставин, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню в силі в повному обсязі, оскільки місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.