головуючого судді: суддів: Кота О.В., Кролевець О.А., Попікової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" на рішення та постанову господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2012 р. Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 р.у справі № 5010/1061/2011-3/38 за позовом до про Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" стягнення боргу за кредитним договором

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2012 р. (суддя: Фрич М.М.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 р. (судді: Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М., Гриців В.М.), задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (надалі -ПАТ "Ідея Банк") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" (надалі -ТОВ "Європейські будівельні технології"): стягнено з ТОВ "Європейські будівельні технології" на користь ПАТ "Ідея Банк" заборгованість за договором № 507 про відкриття мультивалютної револьверної кредитної лінії від 15.12.2006 р., яка розрахована у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ долара США до гривні (7,9684 грн. за 1) станом на 11.05.2011 р., а саме: 1 365 968,68 грн. -заборгованості за кредитом, 31 570,92 грн. -заборгованості по процентах, 62 542,14 грн. -пені.

Не погоджуючись із указаними судовими актами, ТОВ "Європейські будівельні технології" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, просить передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 3, 258, 1056-1 Цивільного кодексу України, статті 345 Господарського кодексу України, статей 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.

До суду касаційної інстанції від ТОВ "Європейські будівельні технології" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору у зв'язку з реструктуризацією існуючої заборгованості. Колегія суддів відмовляє у задоволенні даного клопотання з огляду на приписи статей 111-5, 111-7 ГПК України.

Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.12.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Прикарпаття" (назву змінено на ПАТ "Плюс Банк", а згодом на ПАТ "Ідея Банк") та ТОВ "Європейські будівельні технології" укладено договір № 507 про відкриття мультивалютної револьверної кредитної лінії, згідно з пунктом 1.1 якого банк відкриває позичальнику мультивалютну револьверну кредитну лінію з можливістю одержання траншів кредиту в гривнях та доларах США на поточні потреби в сумі, еквівалентній 240 000,00 доларів США терміном до 15.12.2009 р. зі сплатою 16 процентів річних (за користування траншами кредиту в гривні) та 12 процентів річних (за користування траншами кредиту в доларах США).

Додатковою угодою від 13.06.2008 р. № 1 до договору збільшено з 18.06.2008 р. плату (проценти) за користування кредитом, а саме: 18 процентів річних у гривні та 14% річних у доларах США.

Додатковою угодою від 15.12.2009 р. № 2 до договору сторони домовились продовжити термін дії договору від 15.12.2006 р. до 15.12.2011 р. з встановленням плаваючої процентної ставки за траншами, виданими в доларах США, у розмірі 18 % річних та із встановленням графіку погашення залишку кредиту в сумі 240 000,00 доларів США .

У пункті 5.1 договору зазначено, що за несвоєчасне надходження платежів на рахунок банку позичальник сплачує за кожний день прострочки пеню в розмірі: за несплату чи неналежну сплату процентів за користування кредитом та передбачених договором комісій -0,5 відсотка від простроченої суми за кожний день прострочки; за несвоєчасне чи неналежне погашення кредиту -0,5 відсотка від суми заборгованості за кредитом за кожний день прострочки.

20.01.2011 р. банк звертався до ТОВ "Європейські будівельні технології" з вимогою № 07.3.3.-87 про дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів та пені у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору. Проте відповідачем вимога залишена без відповіді та задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, встановив, на виконання умов кредитного договору позивач надав кредит у сумі 240 000,00 доларів США, відповідач не повернув отримані кошти у встановлені договором терміни, внаслідок чого станом на 11.05.2011 р. виникла заборгованість за кредитом у розмірі 1 365 968,68 грн., також заборгованість по процентах за користування кредитом -31 570,92 грн. та пеня -62 542,14 грн.

Колегія суддів зазначає, що скаржник не спростовує існування порушення виконання умов кредитного договору, лише не погоджується з розрахунками заборгованості, процентів та пені, здійсненними господарськими судами попередніх інстанцій.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 ГПК України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та в межах касаційної скарги.

За загальним правилом, зобов'язання має виконуватися належним чином, при виконання зобов'язання мають додержуватися вимоги актів законодавства, договору, звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та статтею 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У частині 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи за касаційною скаргою зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 ГПК України.

З огляду на вказане, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статей 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування прийнятих у цій справі судових актів.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" у справі № 5010/1061/2011-3/38 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 р. у справі № 5010/1061/2011-3/38 залишити без змін.