розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. по справі №05/1-08/4447/2012 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, Приватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К." про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття",-

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 11.06.2012 р. заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, Приватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К.", фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання банкрутом ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист Закарпаття" повернуто заявникам без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, приватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К." задоволено. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.06.2012р. скасовано. Справу передано на розгляд в місцевий господарський суд.

Публічне акціонерне товариство "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.06.2012 р., посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2012р. продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено розгляд справи на 18.09.2012р.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, кредитори Фізична особа-підприємець ОСОБА_10, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, ПП "Аміра Т.Ч.Ч.К.", Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулись до суду першої інстанції з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" за загальною процедурою.

Повертаючи без розгляду заяву про порушення провадження по справі про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист Закарпаття", суд першої інстанції послався на те, що заява кредиторів не містить викладу всіх обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, та доказів, що підтверджують такі обставини. Крім цього, заявники (за винятком ПП "Аміра Т.Ч.Ч.К."), а саме, Фізична особа-підприємець ОСОБА_10, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулись до суду з тотожними грошовими вимогами, за якими боржником вже здійснено погашення в межах виконавчого провадження, що встановлено ухвалою господарського суду Закарпатської області №5008/1483/2011 від 06.06.2012 року.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви про порушення провадження по справі про банкрутство та передаючи справу на розгляд в місцевий господарський суд, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в ухвалі господарського суду Закарпатської області №5008/1483/2011 від 06.06.2012 року, на яку посилається суд першої інстанції, місцевий господарський суд лише зазначив про достатність коштів у боржника для погашення наявної у нього перед кредиторами заборгованості, внаслідок чого встановив відсутність у боржника ознак неплатоспроможності, що і стало підставою для припинення провадження у справі про банкрутство, та не встановлював з посиланням на відповідні докази обставини погашення такої заборгованості перед заявниками. Докази погашення заборгованості кредиторам відсутні й у матеріалах справи.

Крім цього, заявниками у справі про банкрутство, провадження за заявою яких було припинене ухвалою господарського суду Закарпатської області у справі №5008/1483/2011 від 06.06.2012 року, були КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", ФОП ОСОБА_6, Спільне мале будівельно-монтажне підприємство "Енергомонтаж" та ФОП ОСОБА_5 Проте ПП "Аміра Т.Ч.Ч.К." заявником у даній справі не був, а отже вказана обставина є додатковою обставиною, яка свідчить про необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду.

Оскільки з'ясування ознак неплатоспроможності боржника є одним із основних завдань підготовчого засідання як однієї зі стадій судового процесу у справах про банкрутство, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушив встановлену Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) процедуру розгляду справ про банкрутство, та без переходу до розгляду її по суті під час вирішення питання щодо прийняття заяви кредиторів про порушення справи про банкрутство відносно ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" вирішив питання, можливість розгляду якого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) передбачена лише на стадії підготовчого засідання. Водночас, звертаючись до суду першої інстанції із відповідною заявою про порушення провадження по справі про банкрутство, ініціюючі кредитори дотримались вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому підстави для повернення без розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство -відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, сума об'єднаних кредиторських вимог у даній справі, з огляду на документи, подані кредиторами в підтвердження своїх кредиторських вимог, становить 435137,73 грн.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" у місячному розмірі мінімальна заробітна плата становить: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Враховуючи те, що заявники звернулись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство 07.06.2012 року, чинним був розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на квітень 2012 року -1094,00 грн.

Таким чином, сума об'єднаних вимог кредиторів повинна перевищувати 328200,00 грн.

Як встановив суд апеляційної інстанції, сума об'єднаних кредиторських вимог до боржника ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист Закарпаття" перевищує 300 мінімальних заробітних плат.

Разом з цим, безспірність вказаних вимог підтверджується рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, наказами на виконання вказаних процесуальних документів та постановами про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що звертаючись до місцевого господарського суду із відповідною заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, ініціюючі кредитори дотримались вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Всі перелічені умови оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення провадження по справі про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.

Згідно п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" (v0015700-09) для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.

З'ясування ознак неплатоспроможності боржника є одним із основних завдань підготовчого засідання як однієї зі стадій судового процесу у справах про банкрутство.

Тому колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції, визначаючи наявність у боржника ознак платоспроможності під час вирішення питання щодо прийняття заяви кредиторів про порушення справи про банкрутство відносно ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" до провадження порушив встановлену Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) процедуру розгляду справ про банкрутство, та вирішив питання, можливість розгляду якого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) передбачена лише на стадії підготовчого засідання.

Крім того, повертаючи заяву про порушення провадження по справі, суд першої інстанції вказав на те, що заявники звернулись до суду з тотожними грошовими вимогами, за якими боржником здійснено погашення в межах виконавчого провадження, пославшись при цьому на ухвалу господарського суду Закарпатської області у справі №5008/1483/2011 від 06.06.2012 року.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що даний висновок є необґрунтованим та таким, що суперечить змісту ухвали господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 року у справі №5008/1483/2011, оскільки у вказаній ухвалі місцевий господарський суд лише зазначив про достатність коштів у боржника для погашення наявної у нього перед кредиторами заборгованості, внаслідок чого встановив відсутність у боржника ознак неплатоспроможності, що і стало підставою для припинення провадження у справі про банкрутство, та не встановлював з посиланням на відповідні докази обставини погашення такої заборгованості перед Заявниками.

Тобто, заявником у даній справі ПП "Аміра Т.Ч.Ч.К." не був.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; заявник не дотримав трьохмісячного строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;

3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;

4) не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;

5) порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

7) до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що повернення судом першої інстанції заяви кредиторів ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_6, ПП "Аміра Т.Ч.Ч.К.", ФОП ОСОБА_5 про порушення провадження по справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" є необґрунтованим та безпідставним, а висновок суду про те, що заява про порушення провадження по справі про банкрутство не містить викладу усіх обставин справи спростовується змістом заяви та доданими до неї документами.

Отже, суд апеляційної інстанції правомірно скасував незаконну ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви про порушення провадження по справі про банкрутство та передав справу на розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Враховуючи визначені ст. 111-7 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.