головуючого:Першикова Є.В., суддів: Данилової Т.Б., Сибіги О.М., розглянула касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайт" (далі - Товариство) на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.12 у справі № 19/17-4739-2011 господарського суду Одеської областіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" Вітава" (далі - Компанія) доТовариства про стягнення 38 442,73 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Некряч Н.В. (за дов. б/н від 10.01.12); - відповідача:не з'явились.

Ухвалою від 09.08.12 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Ходаківської І.П., Гоголь Т.Г. касаційну скаргу Товариства прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.08.12.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 30.08.12 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 30.08.12 представники Товариства не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 30.08.12 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представника Компанії.

У зв'язку з виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки, перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці та зайнятістю судді Гоголь Т.Г., розпорядженням від 27.08.12 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Данилова Т.Б., Сибіга О.М.

Про вказані обставини присутнього у судовому засіданні 30.08.12 представника сторни повідомлено. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку по суті, не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.08.12 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Ухвалою від 15.03.12 господарського суду Одеської області (суддя -Малярчук І.А.) повернуто без розгляду зустрічний позов Товариства до Компанії про визнання договору недійсним.

Ухвалою від 28.03.12 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Лавренюк О.Т., суддів -

Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.) апеляційну скаргу Товариства на ухвалу від 15.03.12 господарського суду Одеської області повернуто скаржнику.

Постановою від 29.05.12 Вищого господарського суду України касаційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а ухвалу від 28.03.12 Одеського апеляційного господарського -без змін.

Ухвалою від 09.07.12 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Лавренюк О.Т., суддів -

Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.) повторно подану апеляційну скаргу Товариства на ухвалу від 15.03.12 господарського суду Одеської області повернуто скаржнику на підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Так, при винесенні зазначеної ухвали апеляційний суд звернув увагу на ненадання скаржником доказів надсилання стороні копії апеляційної скарги та доказів оплати судового збору, а також те, що таку скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення такого строку.

Не погодившись з вказаною ухвалою апеляційного суду, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу від 15.03.12 господарського суду Одеської області та ухвалу від 09.07.12 Одеського апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду Одеської області.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми процесуального права, зокрема: ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 56, 57, 63 Господарського процесуального кодексу України.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 30.08.12 письмового відзиву на касаційну скаргу від Компанії не надійшло, разом з тим згідно ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що

скаржник в касаційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції,

яка не була переглянута апеляційним судом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 107 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Отже, виходячи з приписів викладеної статті ухвала від 15.03.12 господарського суду Одеської області не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України також звертає увагу, що скаржник в касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду, якою повернуто апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів

справи, Одеський апеляційний господарський суд не прийняв апеляційну

скаргу Товариства, повернувши її заявникові на підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Ухвала господарського суду

апеляційної інстанції мотивована тим, що при подачі апеляційної скарги

Товариством не було надано доказів надсилання копії апеляційної скарги стороні у даній справі, також Товариство не додало доказів сплати судового збору та не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для прийняття апеляційної скарги.

Пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам), до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

При цьому, виходячи з положень наведеної норми вбачається, що господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 і 5, у тому числі і у разі повторної її подачі з такими порушеннями.

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України у постанові від 17.05.11 № 7 (v0007600-11) "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 12 (v0012600-11) , від 23.03.12 № 3 (v0003600-12) ), після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно відповідно до частини четвертої статті 97 Господарського процесуального кодексу України. Якщо первісну апеляційну скаргу повернуто судом апеляційної інстанції не у зв'язку з порушенням, що передбачене пунктом 2 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, то у разі повторного подання тієї ж самої скарги суд може не вимагати від сторони подання доказів надсилання іншій стороні (сторонам) копії скарги.

Також даною постановою пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що якщо апеляційну скаргу подано повторно з пропуском передбаченого ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України строку, то її подання без клопотання про відновлення відповідного строку є підставою для повернення такої повторно поданої скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки повторно подана Товариством апеляційна скарга була подана без доказів надсилання її копії сторонам у справі, не сплачено судовий збір та після спливу встановленого законодавцем десятиденного строку без клопотання про його поновлення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційна інстанція правильно застосувала приписи п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтовано повернула апеляційну скаргу без розгляду.

За вказаних обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону та обставинам справи, тому підстав для її скасування немає.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Товариством в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами першої та апеляційної інстанцій не лише норм процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.