Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів: Мирошниченка С.В., Барицької Т.Л., Хрипуна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р.у справі № 1/257 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про внесення змін до договору та стягнення збитків

за участю представників сторін: позивача Столяр О.М.; Грищак О.В.;відповідачане з'явилися; скаржника Скора Ю.В.;

Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" звернулось до господарського суду міста Києва з вимогою про внесення зміни до договору постачання теплової енергії у гарячій воді № 250143 від 01.02.2010 р., укладеного між позивачем та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго".

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2011 р. у справі № 1/257 (суддя: Мельник В.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. (судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із рішенням апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушенні господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 1.3 додатку 11 до Договору "Споживач" зареєстрований як прибуткове підприємство та є платником податку на прибуток за загальною ставкою 20 %. Тобто, позивач не є бюджетною установою відповідно до визначення, передбаченого Бюджетним кодексом України (2542-14) .

Також суд зазначив, що договірні відносини між СОТ "Водник" та відповідачем відсутні, оскільки договір укладено лише між позивачем та відповідачем, тому відповідач правомірно відмовив позивачу у внесенні змін до Договору № 250143 від 01.02.2010 р.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, з чим погоджується Вищий господарський суд України, суд апеляційної інстанції зазначив, що вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, між Акціонерною судноплавною компанією "Укррічфлот" (нове повне найменування -Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот") та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (нова назва Публічне акціонерне товариство "Київенерго") в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" 1 лютого 2010 року було укладено договір № 250143 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених договором.

Також, позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, які є його невід'ємними частинами і якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Пунктом 2.1 Договору сторони дійшли згоди, що при виконанні його умов, а також вирішенні усіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

На підставі абз. 3 п. 4 Наказу Президента України "Про пріоритети розвитку фізичної культури і спорту в Україні" № 640/2008 від 21.07.2008 року (640/2008) до депутатської комісії Київради з соціальних питань Спортивно-оздоровчий комплекс Водник" (надалі іменується СОК "Водник"), що є структурним підрозділом Позивача і розташований за адресою: м.Київ, вул. Волоська, 62 було подано звернення про застосування пільгових тарифів. Комісія розглянула та прийняла рішення про подання на сесію питання про встановлення для спортивних споруд, в тому числі і СОК "Водник" пільгових тарифів на комунальні послуги.

Київською міською Радою прийнято рішення № 45/4857 від 07.10.2010 р. (raa045023-10) , в якому перелік закладів фізичної культури і спорту, що отримують пільги на сплату комунальних послуг був розширений позиціями 61-65, до зазначених закладів було віднесено і СОК "Водник" (№ 64 у списку).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1238 від 30.12.2010 р. (ra1238017-10) "Про визначення закладів фізичної культури і спорту додатковою категорією споживачів" до закладів фізичної культури та спорту згідно з додатком визначені додатковою категорією споживачів комунальних послуг з централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води і теплової енергії було віднесено і СОК "Водник".

Крім того, пунктом 2 вищезазначеного розпорядження було встановлено, що при розрахунках з підприємствами, установами, організаціями застосовуються тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, тарифи на теплову енергію для бюджетних установ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" з пропозицією внести зміни до Договору шляхом укладання додаткової угоди до вказаного договору, в якій було б встановлено, що пільгові тарифи починають діяти з 01.01.2011 р. Також, позивач зазначив, що СОК "Водник" є структурним підрозділом позивача без права юридичної особи та обладнаний власним вузлом обліку теплової енергії.

Листом від 18.03.2011 р. № 048-11-3292 позивачу відмовлено у внесенні змін до Договору.

Скасовуючи рішення, апеляційним господарським судом встановлено, що положення Договору розповсюджуються на структурний підрозділ позивача, що підтверджується відомостями споживання теплової енергії, в якому зазначений особовий рахунок СОК "Водник", який є тотожним особовому рахунку АСК "Укррічфлот".

Відповідно до п. 1.2 Положення про структурний підрозділ Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", СОК "Водник" є структурним підрозділом АСК "Укррічфлот" та знаходиться у складі Відділу по роботі з непрофільними активами та обліку прав на активи Компанії та не має статусу юридичної особи.

Також, суд апеляційної інстанції обгрунтовано наголошує, що до постанови НКРЕ від 14.12.2010 р. було внесено зміни, тарифи для потреб бюджетних установ з 01.10.11 р. почали регламентуватися Постановою НКРЕ від 30.09.2011 р. № 116 (v0116861-11) "Про затвердження тарифів на теплову енергію ПАТ "Київенерго". Відповідно до п. 1 зазначеної Постанови, Публічному акціонерному товариству "Київенерго" були встановлені наступні тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ - 638,25 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), для потреб інших споживачів - 800,61 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення права структурного підрозділу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" Спортивно-оздоровчогого комплексу "Водник", як споживача теплової енергії на пільгових умовах.

Крім того, позивачу, на підставі п. 3 ст. 631 ЦК України, правомірно відмовлено у задоволенні вимоги щодо включення до Договору пункту наступного змісту: встановити, що умови цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин "Енергопостачальної організації" та Абонента", які виникли за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 250143 від 01.02.2010 до укладення цієї Додаткової угоди, а саме 01.01.2011р.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог.

Отже, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. у справі № 1/257 залишити без змін.