Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Міщенка П.К., Поліщука В.Ю., розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Расіна О.В., м. Дніпропетровськна постанову від 03.07.2012 р. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5002-6/5908-2010 господарського суду АРК про банкрутство риболовецького колгоспу "Жемчужина моря", м. Керч АРК голова комітету кредиторів Управління пенсійного фонду України в м. Керчі АРК кредиторгр. ОСОБА_5, м. Керчв судовому засіданні взяли участь представники:

боржника скаржник гр. ОСОБА_5 ОСОБА_6, довір.; Расін О.В.; ОСОБА_7, довір.

У провадженні господарського суду АРК знаходиться справі № 5002-6/5908-2010 про банкрутство риболовецького колгоспу "Жемчужина моря".

Ухвалою господарського суду АРК від 14.12.2011 р. введено процедуру санації боржника, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Левченко О.А.

Ухвалою господарського суду АРК від 23.02.2012 р. припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Левченко О.А., призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Расіна О.В.

У березні 2012 р. кредитори боржника гр. ОСОБА_5 та з ним 17 осіб звернулись до суду із заявою про припинення повноважень керуючого санацією Расіна О.В. з тих підстав, що він є заінтересованою собою стосовно боржника, оскільки до призначення керуючим санацією фактично здійснював управління боржником.

Ухвалою господарського суду АРК від 17.04.2012 р. в задоволенні вказаної заяви гр. ОСОБА_5 та з ним 17 осіб відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що арбітражний керуючий Расін О.В. не є заінтересованою особою щодо боржника у розумінні абз. 23 ст. 1 Закону про банкрутство, так як був призначений на посаду виконавчого директора боржника попереднім керуючим санацією, тобто фактично виконував функції останнього.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 р. (судді: Заплава Л.М. -головуючий, Воронцова Н.В., Котлярова О.Л.) вказану ухвалу скасовано, припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Расіна О.В. з тих підстав, що до призначення керуючим санацією він здійснював управління боржником на посаді виконавчого директора, тобто є заінтересованою особою. Крім того, 11.04.2012 р. комітетом кредиторів прийнято рішення про припинення повноважень керуючого санацією Расіна О.В.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, арбітражний керуючий Расін О.В. (далі -скаржник) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду АРК від 17.04.2012 р.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 1, 3-1, 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), ст.ст. 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ). Скаржник зазначає, що він не є заінтересованою особою щодо боржника в розумінні Закону про банкрутство. Крім того, заява кредиторів не містить посилань на будь-які обставини, зокрема, невиконання керуючим санацією своїх обов'язків, які могли б бути підставою для припинення його повноважень.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття ст. 31 Закону про банкрутство містить вимоги до осіб, яких може бути призначено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), а також визначає перелік підстав для припинення повноважень арбітражного керуючого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у якості єдиної підстави для припинення повноважень керуючого санацією гр. ОСОБА_5 та з ним 17 осіб вказували те, що Расін О.В. є зацікавленою особою щодо боржника, оскільки раніше здійснював управління боржником.

За змістом ст. 31 Закону про банкрутство та обставина, що арбітражний керуючий є зацікавленою особою щодо боржника, є безумовною перешкодою для його призначення керуючим санацією такого боржника. Тобто, ця обставина повинна досліджуватись судом при прийнятті судового рішення про призначення керуючого санацією у справі про банкрутство.

У зв'язку з чим питання щодо правомірності призначення керуючого санацією, у тому числі якщо він є зацікавленою особою, вирішується шляхом оскарження у встановленому порядку відповідного процесуального документа про його призначення, а не шляхом подання до суду окремої заяви.

У свою чергу припинення повноважень (усунення від виконання обов'язків) керуючого санацією може мати місце у разі виникнення певних обставин уже під час здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень, а саме: анулювання ліцензії арбітражного керуючого, неналежне виконання або невиконання покладених на нього обов'язків тощо.

Таким чином, викладені в окремо поданій заяві гр. ОСОБА_5 та з ним 17 осіб обставини не можуть бути підставою для вирішення питання про припинення повноважень керуючого санацією.

При цьому суд апеляційної інстанції неправомірно послався на рішення комітету кредиторів від 11.04.2012 р. про припинення повноважень керуючого санацією Расіна О.В., яке не було предметом розгляду в суді першої інстанції, чим фактично вийшов за межі повноважень, визначених ст. 101 ГПК України. Згідно з ч. 8 ст. 17 Закону про банкрутство рішення комітету кредиторів про припинення повноважень керуючого санацією повинно бути розглянуто судом першої інстанції у окремому провадженні з винесенням відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню.

За таких обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а ухвала суду першої інстанції -залишенню в силі, але з інших підстав.

Враховуючи викладене та керуючись, ст.ст. 3-1, 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", ст. ст. 101, 111-5, 111-7, 111-9- 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд