ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" серпня 2012 р. Справа № 5006/2/10пн/2012
( Додатково див. постанову Донецького апеляційного господарського суду (rs25041085) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Донецької області (rs24175794) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Саранюка В.І. -доповідача у справі суддів Попікової О.В. Хрипуна О.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення від та на постанову відгосподарського суду Донецької області 17.05.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду 26.06.2012 р.у справі господарського суду № 5006/2/10пн/2012 Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС Когенс" до Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. про визнання правовідносин за договором припиненими, визнання відсутності права вимоги, усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном за участю представників від позивача - не з'явився від відповідача - Ананійчук О.А. від третьої особи - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.05.2012 р. по справі № 5006/2/10пн/2012 (суддя Уханьова О.О.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС Когенс" до Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", третя особа -Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. задоволено частково; визнано припиненими правовідносини за іпотечним договором № 27з-1/2006 від 18.04.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. за № 1547, із змінами внесеними договором № 1 від 04.04.2008 р. про внесення змін, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. за № 2278; визнано припиненими правовідносини за договором застави рухомого майна № 27з/2006 від 31.03.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. за № 1287, із змінами внесеними договором № 1 від 04.04.2008 р. про внесення змін, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. за № 2279; визнано відсутність у Приватного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ ВТБ БАНК права вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮС КОГЕНС" зобов`язань за іпотечним договором № 27з-1/2006 від 18.04.2006 р. та договором застави рухомого майна № 27з/2006 від 31.03.2006 р.; зобов`язано Приватне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ ВТБ БАНК у строк протягом 10 днів з моменту набрання чинності судового рішення з цієї справи подати приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. заяву про вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження об'єкту нерухомого майна, а саме: запис № 2 зареєстрований 19.04.2006 р. за № 3120588 про заборону відчуження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором № 27з-1/2006 від 18.04.2006 р., що посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. 18.04.2006 р. за № 1547, стосовно: будівель, літери: А'-1, Б'-1, В-2, Г-2, Д-1, Е-1, Ж-1, И-1, К-1, К'-1, Л-1, М-1, С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-2, Ц-1, Ч-1, Ю-1, Э, загальною площею 22 684, 90 кв. м., номер за РПВН-14417972, які розташовані за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Травнева (Будьонівський район) (вулиця Майська), будинок 86; зобов`язано Приватне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ ВТБ БАНК у строк протягом 10 днів з моменту набрання чинності судового рішення з цієї справи подати приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. повідомлення про виключення з Державного реєстру іпотек запису № 1 від 20.04.2006 р. № 3128569, щодо об'єктів обтяження: будівлі, літери: А'-1, Б'-1, В-2, Г-2, Д-1, Е-1, Ж-1, И-1, К-1, К'-1, Л-1, М-1, С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-2, Ц-1, Ч-1, Ю-1, Э, загальною площею 22 684, 90 кв. м., номер за РПВН-14417972, які розташовані за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Травнева (Будьонівський район) (вулиця Майська), будинок 86; зобов`язано Приватне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ ВТБ БАНК у строк протягом 10 днів з моменту набрання чинності судового рішення з цієї справи подати до Донецької філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України у встановленому законом порядку заяву про припинення обтяження та виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 1 від 11.04.2006 р. за № 3089331, щодо таких об'єктів обтяження: рухомого майна (обладнання), перелік, вартість і кількість якого зазначено у додатку № 1 до договору застави рухомого майна № 27з/2006 від 31.03.2006 р., який було посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. 31.03.2006 р. за № 1287, загальною заставною вартістю 12 833 456, 00 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Азарова З.П., судді Кододова О.В., Мартюхіна Н.О.), за наслідками розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2012 р. у даній справі залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2012 р. в частині задоволених позовних вимог і просить відмовити у задоволенні позову в цій частині, в решті -вказані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.03.2006 р. між Акціонерним комерційним банком "Мрія" (правонаступником якого є відповідач по справі) та Відкритим акціонерним товариством "Завод коксохімобладнання" був укладений кредитний договір № 27/2006, предметом якого є надання банком позичальнику грошових коштів (кредиту) у вигляді відновлювальної кредитної лінії.
Сторонами вносились зміни до вказаного кредитного договору, за умовами якого Акціонерний комерційний банк "Мрія" зобов'язався надати Відкритому акціонерному товариству "Завод коксохімобладнання" кредитну лінію на період до 31.03.2009 р. у загальному розмірі 25 000 000, 00 грн. або еквівалентну суму в доларах США, а Відкрите акціонерне товариство "Завод коксохімобладнання" зобов'язалося повернути кредит не пізніше строку кредитної лінії, а також сплатити проценти за користування кредитом.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між Акціонерним комерційним банком "Мрія" (правонаступником якого є відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮС КОГЕНС" 18.04.2006 р. був укладений іпотечний договір № 27з-1/2006, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. за № 1547.
Договором № 1 від 04.04.2008 р. про внесення змін до іпотечного договору № 27з-1/2006 від 18.04.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. за № 2278, були внесені зміни, відповідно до яких позивач передав в іпотеку відповідачу належне йому на праві власності нерухоме майно, будівлі та споруди загальною площею 22 684, 9 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Майська, 86.
31.03.2006 р. в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між Акціонерним комерційним банком "Мрія" (правонаступником якого є відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮС КОГЕНС" був укладений договір застави рухомого майна № 27з/2006, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. за № 1287, зі змінами, внесеними договором № 1 від 04.04.2008 р. про внесення змін, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. за № 2279.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.12.2001 р. по справі № 27/20б ліквідовано юридичну особу -Відкрите акціонерне товариство "Завод коксохімобладнання".
Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 355780 станом на 06.03.2012 р. вказану юридичну припинено.
У зв'язку з припиненням діяльності юридичної особи -позичальника за кредитним договором № 27/2006 від 31.03.2006 р., позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 01/06-03 від 06.03.2012 р., у якому просив повернути оригінали документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки.
Вказана заява залишена банком без відповіді.
Вважаючи, що у зв'язку з ліквідацією позичальника за кредитним договором № 27/2006 від 31.03.2006 р. зобов'язання за вказаним правочином, а також за іпотечним договором № 27з-1/2006 від 18.04.2006 р. та договором застави рухомого майна № 27з/2006 від 31.03.2006 р. є припиненими, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮС Когенс" звернулось до суду з позовом про визнання припиненими правовідносин за іпотечним договором та договором застави, визнання відсутності у відповідача права вимоги виконання позивачем зобов'язань за вказаними договорами та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані посиланням на ст.ст. 104, 609 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 28 Закону України "Про заставу", ст. 17 Закону України "Про іпотеку", ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 410 (410-2004-п) . При цьому суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що зобов'язання за кредитним договором, в забезпечення якого укладено спірний іпотечний договір та договір застави, припилися внаслідок ліквідації позичальника, що є підставою для припинення іпотеки та застави.
В обґрунтування касаційної скарги Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст.ст. 1 15, 16, 27, 79 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ст.ст. 572, 590 Цивільного кодексу України. Заявник касаційної скарги також вказує на те, що зобов'язання майнового поручителя мають самостійний характер та не припиняються з припиненням зобов'язань. Крім того, скаржник вважає, що оскаржуване рішення впливає на обов'язки Донецької філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, яку в порушення ст. 27 Господарського процесуального кодексу України судом не було залучено до участі у справі. Також Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" вважає, що господарський суд необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду адміністративної справи № 2а/0570/4581/2012. В іншій частині доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі.
Колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 609 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Аналогічне положення закріплено в ч. 3 ст. 205 Господарського кодексу України, якою встановлено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.
Згідно з ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.
Дані норми кореспондуються із положеннями, закріпленими у ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Так, згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.03.2012 р. міститься запис про припинення Відкритого акціонерного товариства "Завод коксохімобладнання", яке було позичальником за кредитним договором № 27/2006 від 31.03.2006 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що Відкрите акціонерне товариство "Завод коксохімобладнання" припинило свою діяльність, про що вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зобов'язання за кредитним договором № 27/2006 від 31.03.2006 р. є припиненими.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
За вказаних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що з припиненням зобов'язання за кредитним договором № 27/2006 від 31.03.2006 р. припиненими є іпотека за іпотечним договором № 27з-1/2006 від 18.04.2006 р. та застава за договором застави рухомого майна № 27з-/2006. З цих же підстав є вірним висновок вказаних господарських судів про відсутність у банку права вимоги виконання позивачем зобов'язань за зазначеними іпотечним договором та договором застави.
Перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, та дійшли законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду позовної заяви.
Доводи касаційної скарги про те, що зобов'язання майнового поручителя мають самостійний характер та не припиняються з припиненням зобов'язань ґрунтуються на невірному тлумаченні заявником норм матеріального права.
Щодо посилання скаржника на те, що оскаржуване рішення впливає на обов'язки Донецької філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, яку не було залучено до участі у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Рішення можна вважати таким, що прийнято про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб; у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, ні мотивувальна, ні резолютивна частини останнього не містять висновків щодо прав та обов'язків Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
Таким чином, твердження Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про те, що оскаржуване рішення стосується прав та обов'язків Донецької філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України є безпідставним.
Доводи заявника касаційної скарги щодо відмови суду у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду адміністративної справи № 2а/0570/4581/2012, яким вже була надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції, не спростовують правильних висновків господарських судів.
Інші доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2012 р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2012 р. у даній справі судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2012 р. та рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2012 р. у справі № 5006/2/10пн/2012 залишити без змін.
Головуючий
Судді
В.І. Саранюк
О.В. Попікова
О.О. Хрипун