( Додатково див. постанову Харківського апеляційного господарського суду (rs26266627) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Сумської області (rs20798709) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs28010132) )

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого судді Овечкіна В.Е.,суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ФОП Кравченка Ярослава Олександровича на постанову від 20.02.2012 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 5021/2796/2011 господарського суду Сумської областіза позовом Прокурора Краснопільського району Сумської області в інтересах держави в особі: Краснопільської РДАдо1. ФОП Кравченка Ярослава Олександровича; 2. Краснопільської селищної ради про визнання недійсним договору оренди земліза участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача 1: Кравченко Я.О. -особисто.

відповідача 2: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: прокурора відділу Томчук М.О., посвідчення №98, дійсне до 28.03.2014;

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.12.2011 (суддя Ю. Зражевський) відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі. Рішення вмотивовано тим, що спірний договір відповідає вимогам чинного на момент його укладення законодавства, тому відсутні правові підстави для застосування ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 (судді В. Бондаренко, О. Ільїн, Л. Камишева), рішення господарського суду Сумської області від 20.12.2011 скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з розташованими на ній водними об'єктами загальнодержавного значення, укладений 21.10.2008 між Краснопільською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Кравченком Я.О.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, фізична особа-підприємець Кравченко Я.О. -відповідач у справі -звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 та залишити без змін рішення господарського суду Сумської області. Вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано приписи ст.ст. 12, 58, 59, 79, 83, 84 ЗК України, ст.ст. 1, 2, 16 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 4, 5, 10 Водного кодексу України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Прокуратурою Краснопільського району проведено перевірку додержання законодавства при використанні та охороні земель водного фонду в діяльності Краснопільської селищної ради, за наслідками якої виявлено порушення вимог чинного законодавства при передачі у оренду першому відповідачу - фізичній особі - підприємцю Кравченку Я.О. земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом.

21.10.08р. між Краснопільською селищною радою (орендодавцем) та фізичною особою - підприємцем Кравченко Я.О. (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки. Згідно даного договору орендодавцем передано орендарю в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 14,3290 га, з розташованим на ній водним об'єктом, площа водного дзеркала якого складає 12,9925 га, захисної смуги 1,3365 га, яка знаходиться на території Краснопільської селищної ради. Земельна ділянка з розташованим на ній водним об'єктом передана в оренду для товарного риборозведення.

Рішенням сімнадцятої сесії п'ятого скликання Краснопільської селищної ради від 21.11.2007 року відповідачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду загальною площею 13,2 га та частину прибережних смуг на умовах оренди для товарного риборозведення в межах населеного пункту смт.Краснопілля в урочищі "Бабачина". Рішенням двадцять п'ятої сесії п'ятого скликання Краснопільської селищної ради від 17.09.2008 року відповідачу надано в оренду водний об'єкт площею 12,9 га водного дзеркала та прибережну смугу площею 1,3 га на території Краснопільської селищної ради в урочищі "Бабачина" терміном на 5 років.

17.09.2008 року між Краснопільською селищною радою та фізичною особою - підприємцем Кравченко Я.О. укладено договір оренди гідроспоруди ставка, що знаходиться в урочищі "Бабачина".

Після укладення договорів оренди на гідроспоруду і водний об'єкт, відповідачу (орендарю) Сумським обласним виробничим управлінням водного господарства було надано погодження на забір, використання (зі скидом) води на строк дії договору для риборозведення, а також надано дозвіл на проведення ремонтних робіт на існуючій гідроспоруді та влаштування трубчатої водоскидної споруди з шандорним оголовком.

На виконання наказу Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 року № 4 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах" (z0064-08) відповідачем замовлено Науково -біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації ставка, розташованого в урочищі "Бабачина" на території смт.Краснопілля Сумської області та розроблено Режим рибогосподарської експлуатації ставка, розташованого в урочищі "Бабачина" на території смт.Краснопілля Сумської області. Наказом Державного комітету України по водному господарству від 03.06.97 № 41 (z0002-98) затверджено Перелік річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення, згідно з яким в Сумській області усі річки та водойми віднесені до об'єктів загальнодержавного значення.

За встановлених обставин справи, із застосуванням приписів ст.ст. 58, 59, 84, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу (2768-14) , ст.ст. 4, 5, 10 Водного кодексу України місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що Краснопільська селищна рада є повноважним суб'єктом права власності на землі комунальної власності і має повне право на укладання договорів оренди земельних ділянок, що знаходяться на її території. Спірний договір відповідає приписами чинного на момент його укладення законодавства, а тому, відсутні правові підстави для задоволення позову.

В свою чергу, апеляційний суд, застосовуючи до встановлених обставин справи приписи ст. 59 ЗК України, ст.ст. 5, 10, 51 Водного Кодексу України, ст.ст. 203, 215 ЦК України дійшов висновку про відсутність у Краснопільської селищної ради повноважень щодо розпорядження водним об'єктом загальнодержавного значення, розташованого на території Краснопільської селищної ради у Краснопільському районі, тобто відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні оспорюваного договору. У зв'язку з цим, скасовуючи рішення місцевого суду, задовольнив позовні вимоги прокурора.

Перевіряючи судові рішення у касаційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 Водного та ст. 58 Земельного кодексів України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Приписами ч.1 ст. 85 Водного кодексу України встановлено, що порядок надання земельних ділянок у користування та припинення права користування ним встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать у тому числі землі під водними об'єктами загальнодержавного значення.

Судами встановлено, що відповідно до наказу Державного комітету України по водному господарству від 03.06.97 № 41 (z0002-98) в Сумській області усі річки та водойми віднесені до об'єктів загальнодержавного значення. Тобто, ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення в Сумській області, є об'єктами загальнодержавного значення.

Колегія суддів вважає, що висновок про те, що спірний водний об'єкт відноситься до об'єктів загальнодержавного значення не підтверджений певними допустимими доказами.

Заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про неповне дослідження апеляційним судом обставин справи що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

1. внутрішні морські води та територіальне море;

2. підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;

3. поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

4. водні об'єкти в межах території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

Апеляційним судом на підставі допустимих доказів не встановлено, що спірний ставок знаходиться на території більш як однієї області. Ним не спростовані належними доказами висновок місцевого суду, зроблений на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації ставка, погодженого і затвердженого Держкомрибгоспом України, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, що спірний ставок знаходиться в урочищі Бабачина на території смт. Краснопілля Сумської області (арк.66-68).

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 5 Водного кодексу України до водних об'єктів місцевого значення належать поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення.

Таким чином, висновок апеляційного суду про те що спірний ставок віднесений до об'єктів загальнодержавного значення є передчасним, оскільки не підтверджений певними доказами.

Землі водного фонду (зайняті водними об'єктами, прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами), відповідно до ст.59 ЗК України можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для рибогосподарських потреб.

Наведене свідчить про те що земля під ставком місцевого значення може відноситься і до комунальної власності.

Апеляційним судом встановлено що разом з земельною ділянкою в орендну був переданий і ставок, який є самостійним об'єктом правового регулювання і має свій законодавчо закріплений порядок передачі в оренду,зазначений в ст. 51 Водного кодексу України. В цій статті також вказано, що орендодавцями водних об'єктів місцевого значення є Верховна Рада АР Крим і обласні ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Але прокурором поданий позов в інтересах райдержадміністрації, оскільки прокурор вважає що спірним водним об'єктом і земельною ділянкою водного фонду повинна розпоряджатися райдержадміністрація.

Однак, як зазначалось вище, судом апеляційної інстанції достеменно з посиланням на відповідні докази та нормативні акти не встановлено, що спірний водний об'єкт відноситься до об'єктів загальнодержавного значення (ст. 5 Водного кодексу України). Наказ державного комітету України по водному господарству №41 від 03.06.1997 р. (z0002-98) , по-перше, прийнятий у 1997 році, тобто 15 років назад, по-друге, в ньому зазначено водні об'єкти всього шести областей України, а по-третє, висновок судів про те, що ставки, які знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення в Сумській області, є об'єктами загальнодержавного значення не відповідає змісту цього наказу (арк.22). Оскільки він виданий на підставі ст. 5 Водного кодексу України, то, напевно, повинен бути і Перелік річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення.

Наведене свідчить, що при повторному розгляді справи апеляційний суд в оскаржуваній постанові не послався на допустимі докази на підтвердження своїх висновків, що є порушенням вимог ст. 34 ГПК України та не спростував факти, встановлені місцевим судом (п.8 ст. 105 ГПК України).

Порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи є підставою для скасування оскаржуваної постанови і направлення справи відповідно до п.3 ст. 111-9 ГПК України на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення. Ретельно дослідити допустимі докази на підтвердження приналежності спірної земельної ділянки до земель комунальної або державної власності, а водного об'єкту ? до загальнодержавного або місцевого значення (ст. 5 ВК України). Залучити до розгляду справи спеціально уповноважений орган з питань водного господарства та дослідити Державний облік вод (Глава 6 ВК України (213/95-ВР) ).

На підставі встановленого винести обґрунтоване, законне рішення суду, керуючись нормами права що регулюють спірні правовідносини. З'ясувати, як встановлені обставини порушують права та інтереси позивача у справі.