головуючого судді: судді: Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О. за участю представників: від позивача: Громчаков О.В., ліквідатор; від відповідача 1: не з'явився; від відповідача 2: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. (складена 25.11.2013 р.) у справі господарського суду № 907/399/13 Закарпатської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" до 1. Акціонерного товариства "SOFISU S.A."; 2. Компанії "CENGART FINANCIAL INC." про визнання недійсним договору лізингу від 12.07.1999 р. № 5/99, визнання недійсним договору про уступку права вимоги від 18.07.2006 р.; визнання відсутнім у компанії "Gengart Financial INC" права вимагати та отримувати грошові кошти за договором лізингу від 12.07.1999 р. № 5/99 та договором про уступку права вимоги від 18.07.2006 р.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 р. (складене 30.09.2013р.) у справі №907/399/13 позовні вимоги задоволені частково. Визнано відсутнім у компанії "CENGART FINANCIAL INC." права вимагати та отримувати грошові кошти за договором лізингу №5/99 від 12.07.1999 р., між Акціонерним товариством "SOFISU S.A." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", та договором про відступлення права вимоги від 18.07.2006 p., між Акціонерним товариством "SOFISU S.A." та Компанією "CENGART FINANCIAL INC.".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. (складена 25.11.2013р.) у справі №907/399/13 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду частково змінено шляхом виключення п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 р.: "Визнати відсутнім у Компанії "CENGART FINANCIAL INC." (P.O. Box 3321, Road Town, Tortola, British Virgin Islands) права вимагати та отримувати грошові кошти за Договором лізингу №5/99 від 12.07.1999 року, укладеним між акціонерним товариством "SOFISU S.A." та товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", та договором про відступлення права вимоги від 18.07.2006 pоку, укладеним між акціонерним товариством "SOFISU S.A." та компанією "CENGART FINANCIAL INC.". В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2014 р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу Компанія "CENGART FINANCIAL INC." Просило залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 27.01.2014 р. з'явився представник позивача. Відповідачі уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 12.07.1999 р. між Акціонерним товариством "SOFISU S.A." (лізингодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" (лізингоодержувачем) оформлений договір лізингу №5/99.

Пунктом 7.3 договору лізингу сторонами визначено, що до відносин між сторонами застосовується право України.

05.11.2001 р. між цими ж сторонами підписана додаткова угода №1 до вищезазначеного договору, відповідно до умов якої сторони домовились про перегляд винагороди лізингодавця та внесли зміни до складу та графіку лізингових платежів.

Додатковою угодою №2 від 26.12.2001 р. до договору лізингу сторони підтвердили розмір заборгованості лізингоодержувача за договором лізингу, а також порядок її погашення лізингоодержувачем.

09.12.2002 р. між Акціонерним товариством "SOFISU S.A." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" підписана додаткова угода №3 до договору лізингу, відповідно до умов якої сторони встановили розмір заборгованості лізингоодержувача за договором лізингу, а також дійшли згоди щодо прощення нарахованого боргу зі сплати лізингової винагороди в сумі 613 723 дол. США.

Додатковою угодою №4 від 01.10.2003р. до договору лізингу сторони дійшли згоди щодо перенесення строку погашення заборгованості лізингоодержувача, а додатковою угодою №5 від 30.03.2004 р. до договору лізингу були викладені у новій редакції адреса та реквізити АТ "SOFISU S.A." (Швейцарія).

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.07.2006 р. між АТ "SOFISU S.A." (попередній кредитор) та Компанією "CENGART FINANCIAL INC." (новий кредитор) оформлено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого попередній кредитор безвідклично переуступає новому кредитору всі права вимагати та отримувати від боржника (ТОВ "Закарпатполіметали") виплату повної суми боргових зобов'язань, яка існує на дату укладання цього договору та яка виникне в майбутньому, яку останній має або мав би перед попереднім кредитором згідно з умовами договору лізингу №5/99 від 12.07.1999 p., включаючи вартість отриманого обладнання та вартість винагороди за отримане в лізинг обладнання.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, із системного аналізу положень законодавства, яке регулює правовідносини за договором лізингу, вірно визначився, що оскаржуваний договір лізингу не містить багатьох істотних умов, які повинні міститися в даному виді договору для його укладення.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (v0011600-13) не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини, в яких відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами). Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) .

Отже, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до вірного та обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для визнання договору лізингу №5-99 від 12.07.1999 р. недійсним, оскільки останній є неукладеним з огляду на те, що сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов.

З урахуванням встановленої неукладеності договору лізингу, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, вірно визначився, що неукладений договір не породжує для сторін будь-яких прав та обов'язків, а відтак обґрунтовано зазначив, що договір про відступлення прав вимоги також слід вважати неукладеним, тобто таким, що не відбувся.

Господарським судом апеляційної інстанції не враховано, що ст. 20 ГК України містить такий спосіб захисту прав та законних інтересів, як визнання відсутнім права.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 2 ст. 111-9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції повністю і прийняти нове рішення.

Згідно з п. 2 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія касаційної інстанції дійшла до висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. (складена 25.11.2013 р.) у справі №907/399/13 підлягає частковому скасуванню в частині виключення п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 р. : "Визнати відсутнім у Компанії "CENGART FINANCIAL INC." (P.O. Box 3321, Road Town, Tortola, British Virgin Islands) права вимагати та отримувати грошові кошти за Договором лізингу №5/99 від 12.07.1999 р., укладеним між Акціонерним товариством "SOFISU S.A." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", та договором про відступлення права вимоги від 18.07.2006p., укладеним між Акціонерним товариством "SOFISU S.A." та Компанією "CENGART FINANCIAL INC.".

В цій частині рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 р. (складене 30.09.2013 р.) у справі №907/399/13 - залишається без змін.

В іншій частині постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. (складена 25.11.2013 р.) у справі №907/399/13 - залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" - частково задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. (складена 25.11.2013р.) у справі №907/399/13 - скасувати частково в частині виключення п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 р. : "Визнати відсутнім у Компанії "CENGART FINANCIAL INC." (P.O. Box 3321, Road Town, Tortola, British Virgin Islands) права вимагати та отримувати грошові кошти за Договором лізингу №5/99 від 12.07.1999 р., укладеним між Акціонерним товариством "SOFISU S.A." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", та договором про відступлення права вимоги від 18.07.2006p., укладеним між Акціонерним товариством "SOFISU S.A." та Компанією "CENGART FINANCIAL INC.".