Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Запорощенка М.- доповідач суддів: Акулової Н. Владимиренко С. розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтеркомсервіс +", с. Муроване Львівської області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.02.12 р.на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.12 р.у справі № 5015/7253/11(10/233(10)) господарського суду Львівської області за позовом Приватного підприємства "Бізнес-СВ", м.Львів до Виконавчого комітету Сокальської міської ради, м.Сокаль Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львівза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Приватного підприємства "Інтеркомсервіс +", с.Муроване Львівської області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком-Сервіс", м.Львів За участю Прокуратури Львівської області та РВ ФДМ України у Львівській області про визнання недійсним рішення ВК Сокальської міської ради Львівської області №386 від 02.11.2010 р."Про затвердження Акту комісії по безхозних відходах та прийняття на баланс міської ради безхозних відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна"; визнання недійсним рішення ВК Сокальської міської ради Львівської області № № 387 від 02.11.2010 р. "Про реалізацію відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" ; визнання права власності Приватного підприємства "Бізнес-СВ" на залізоцинковмісні відходи, що зберігаються у шлаконакопичувачах за адресою: Львівська область, м.Сокаль, вул.Яворницького, 105 за участю представників сторін: від позивача: Биць І.А., за довіреністю від відповідача: не з'явився від третіх осіб: не з'явився від скаржника: Єсип І.І., керівник від прокуратури:Ступак Д.В.

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.12.2010р. у справі № 10/233 (10) (суддя Довга О.І.) позовні вимоги ПП «Бізнес-СВ»до ВК Сокальської міської ради задоволено повністю. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області № 386 від 02.11.2010 р. "Про затвердження Акту комісії по безхозних відходах та прийняття на баланс міської ради безхозних відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна", визнано недійсним рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області № 387 від 02.11.2010 р. "Про реалізацію відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна", визнано за приватним підприємством "Бізнес-СВ" право власності на залізоцинковмісні відходи, що зберігаються у шламонакопичувачах за адресою: Львівська область, м.Сокаль, вул. Яворницького,105 (том І -а.с. 78-81).

29.11.2011р. заступник прокурора Львівської області звернувся до господарського суду із заявою про перегляд вищезгаданого рішення за нововиявленими обставинами (том ІІІ - а.с. 10-13).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.02.2012р. у справі 5015/7253/11 (суддя Довга О.І.) по перегляду рішення від 02.12.2010р. у справі № 10/233 (10) за нововиявленими обставинами дане рішення залишено без змін.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.12р. ухвалу господарського суду Львівської області від 28.02.2012 року у справі № 5015/7253/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

Не погодившись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.12р. у справі № 5015/7253/11(10/233(10)), Приватне підприємство "Інтеркомсервіс +", звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про, з урахуванням змін до касаційної скарги від 09.07.12р., скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.12р. та ухвали Господарського суду Львівської області від 28.02.12р. у справі № 5015/7253/11(10/233(10)), з вимогою прийняти нове рішення, яким рішення від 02.12.10р. Господарського суду Львівської області по справі № 10/233(10) скасувати; рішення виконкому Сокальської міської ради Львівської області № 386 від 02.11.10р. "Про затвердження Акту комісії по безхозних відходах ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" та рішення № 387 від 02.11.10р. "Про реалізацію відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" цієї ж ради, залишити в силі.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції, при прийнятті оскарженої ухвали, неправильно застосовано норму ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, безпідставно не визнано в якості нововиявленої обставини отримана 27.03.12р. прокуратурою інформація щодо приналежності спірного майна державі. Також, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що головуюча в суді 1-ї інстанції - О.І.Довга перебуває у родинних стосунках з позивачем, а саме співзасновником ПП "Бізнес-СВ" С.Сорокіним, що на думку заявника є прямим порушенням вимог ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Рішенням господарського суду Львівської області від 02.12.2010р. у справі № 10/233 (10) (суддя Довга О.І.) позовні вимоги ПП «Бізнес-СВ»до ВК Сокальської міської ради задоволено повністю. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області № 386 від 02.11.2010 р. "Про затвердження Акту комісії по безхозних відходах та прийняття на баланс міської ради безхозних відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна". визнано недійсним рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області № 387 від 02.11.2010 р. "Про реалізацію відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна". визнано за приватним підприємством "Бізнес-СВ" право власності на залізоцинковмісні відходи, що зберігаються у шламонакопичувачах за адресою: Львівська область, м.Сокаль, вул. Яворницького,105 (том І -а.с. 78-81). Дане рішення набрало законної сили (том ІІ -а.с. 111-114, 164-167).

29.11.2011р. заступник прокурора Львівської області звернувся до господарського суду із заявою про перегляд вищезгаданого рішення за нововиявленими обставинами (том ІІІ - а.с. 10-13). Прокурор, нововиявленою обставиною у даній справі вважає лист РВ ФДМУ у Львівській області за № 10-11-06235 від 27.10.2011р., у якому повідомлялось про те, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про відходи", Держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий, а також в інших випадках, передбачених законом. Залізоцинковмісні шлами, які були накопичені за період функціонування ДП "Сокальський завод хімічного волокна" в процесі перетворення останнього у відкрите акціонерне товариство не увійшли до його статутного капіталу і залишились у державній власності.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.02.2012р. у справі 5015/7253/11 (суддя Довга О.І.) по перегляду рішення від 02.12.2010р. у справі № 10/233 (10) за нововиявленими обставинами дане рішення залишено без змін (том ІІІ -а.с. 88-92).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.12р. ухвалу господарського суду Львівської області від 28.02.2012 року у справі № 5015/7253/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

Приймаючи оскаржені судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що викладені у вищезазначеному листі РВ ФДМУ по Львівській області обставини не спростовують того факту, що ПП «Бізнес-СВ»набуло право власності на залізоцинкові відходи на підставі укладеного 25.12.2009р. договору купівлі-продажу, який станом на момент розгляду заяви прокурора є чинним. Також суди встановили, що наведена у листі інформація нічим не підтверджується. Зокрема заявником не надано доказів, того, що станом на момент укладення договору купівлі-продажу відходів, останні перебували у державній власності чи перебувають зараз, оскільки з долучених представником прокуратури Львівської області до матеріалів апеляційного провадження копій архівних документів стосовно майна, яке увійшло до статутного капіталу ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна»не вбачається, що спірні відходи не увійшли до статутного фонду товариства.

Проте, судова колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з оглядом на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами; підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду .

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При цьому прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Так, суди попередніх інстанцій об'єктивно не розглянули доводів, які заявлені прокурором та не дослідили документи в обґрунтування цих доводів, зокрема накази Фонду державного майна (№990 від 07.06.01р., № 617 від 14.06.01р.), не надали їм належної правової оцінки щодо існування цих документів на час розгляду справи та вплив їх змісту на суть спору у даній справі. Не встановили, з урахуванням вказаних документів та розпорядження Кабінету Міністрів України №577-р від 25.07.07р. (577-2007-р) , правового статусу відходів, що є предметом даного спору, та в ракурсі цих обставин не надали оцінки укладеному договору купівлі-продажу.

Крім того, не приймаючи лист Фонду державного майна України адресований прокуратури в якості нововиявленої обставини, суди попередніх інстанцій не дослідили суті викладеної у цьому листі та наявну в ньому інформацію щодо існування відповідних актів, які на державному рівні регулюють правовий статус та приналежність спірних відходів. При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що суди не звернули уваги на той факт, що лист РВ ФДМУ у Львівській області за № 10-11-06235 від 27.10.2011р. є лише носієм інформації про наявність у даній справі нововиявлених обставин, які судами, в порушення норм процесуального права, зокрема Розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , взагалі не досліджувалися.

У відповідності до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що господарський суд у розгляді даної справи припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то прийняте по суті справи рішення ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах, які входять до предмету доказування, а отже неможливо зробити висновок про правильність застосування господарським судом норм матеріального права.

Порушення судом першої інстанції вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повноти з'ясування обставин справи, неповне дослідження предмету і правової природи позову унеможливило правильне застосування приписів матеріального і процесуального законодавства і є підставою скерування справи для нового розгляду судом першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтеркомсервіс +", с.Муроване Львівської області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.12р. та ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.02.12р. у справі № 5015/7253/11(10/233(10)) скасувати.

Справу № 5015/7253/11(10/233(10)) направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.