головуючий суддя: судді: Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О. за участю представників: від прокуратури: Громадський С.О. посв. №42; від позивача: ОСОБА_5 дов. №5136/15/14-11 від 10.11.2011р. від відповідача 1: не з'явився; від відповідача 2:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Міністерства інфраструктури України на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2012р. (складена 16.03.2012р.) у справі господарського суду № 13-29-8-15/136-09-4435 Одеської областіза позовом Заступника прокурора Одеської області м. Одеса в інтересах держави в особі: Міністерства інфраструктури України м. Київ до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам" м. Одеса; 2. Державного підприємства "Чорноморський яхт-клуб" Приморський район про визнання недійсним договору про спільну діяльність та додаткових угод до нього

Заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам" про визнання недійсними договору №1/2006 від 06.02.2006р. про спільну діяльність та додаткових угод до нього №1 від 18.08.2006р., №2 від 01.11.2006р., №3 від 25.12.2007р. та №4 від 25.12.2008р.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.01.2012р. (складене 25.01.2012р.), у справі №13-29-8-15/136-09-4435 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Визнано недійсними договір №1/2006 від 06.02.2006р. про спільну діяльність укладений між Державним підприємством "Чорноморський яхт-клуб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам" та додаткові угоди до нього №1 від 18.08.2006р., №2 від 01.11.2006р., №3 від 25.12.2007р. та №4 від 25.12.2008р.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2012р. (складена 16.03.2012р.) у справі №13-29-8-15/136-09-4435 зазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Заступник прокурора Одеської області та Міністерство інфраструктури України з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодились та звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами в яких просять скасувати зазначену постанову та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржники посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.05.2012р. касаційні скарги прийняті до провадження та призначені до розгляду.

Ухвалою від 11.06.2012р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам" про продовження строку розгляду касаційних скарг у справі № 13-29-8-15/136-09-4435, продовжив строк розгляду на п'ятнадцять днів та оголосив перерву в судовому засіданні до 25.06.2012р.

У зв'язку з виходом судді Євсікова О.О. із відпустки, розпорядженням секретаря першої судової палати від 25.06.2012р. №03.07-05/450 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Прокопанич Г.К., судді: Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

З урахуванням приписів ст. 111-5, 111-8 ГПК України, п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 (v0018600-11) , у разі зміни складу суду розгляд справи починається з спочатку.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2012р. розгляд касаційних скарг відкладено на 09.07.2012р.

У своїх письмових відзивах на касаційні скарги відповідачі просили оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційні скарги -без задоволення.

09.07.2012р. до Вищого господарського суду України надійшло клопотання від першого відповідача про відкладення розгляду касаційних скарг у зв'язку з неможливістю прийняти участь в призначеному судовому засіданні касаційної інстанції.

Зазначене клопотання відхилено судовою колегією через скорочені строки розгляду касаційних скарг встановлених ст. 111-8 ГПК України.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 09.07.2012р. з'явились прокурор та представник позивача, які підтримали вимоги касаційних скарг. Відповідачі уповноважених представників - не направили. Явка визнавалась не обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційних скаргах, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Міністерства інфраструктури України підлягають задоволенню.

Як встановлено в судовому порядку та підтверджується матеріалами справи, 06.02.2006р. між Державним підприємством "Чорноморський яхт-клуб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам" укладений договір №1/2006 про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони зобов'язались об'єднати свої вклади без створення юридичної особи та спільно діяти з метою одержання прибутку і досягнення спільної мети.

В подальшому між зазначеними сторонами укладені додаткові угоди до вказаного договору №1 від 18.08.2006р., №2 від 01.11.2006р., №3 від 25.12.2007р. та №4 від 25.12.2008р., якими було змінено, скасовано та викладено в новій редакції деякі з умов зазначеного Договору.

Пунктом 13.1 зазначеного договору визначено, що він вступає в дію з моменту його підписання сторонами після обов'язкового попереднього погодження з Міністерством транспорту та зв'язку України та продовжує свою дію терміном на 20 років, тобто до 06.02.2026р.

Також господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Міністерство транспорту та зв'язку України, розглянувши проект спірного договору, листом №745/16/10-06 від 03.02.2006р. повідомило Державне підприємство "Чорноморський яхт-клуб", що принципово не заперечує щодо укладення зазначеного договору, однак за умови усунення недоліків та надання до Управління державної власності Мінтрансзв'язку відповідних додаткових документів, які зазначені у тексті зазначеного листа.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статутом Державного підприємства "Чорноморський яхт-клуб" визначено, що воно є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності, входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України (Орган управління майном) та підпорядковується Державному департаменту морського і річкового транспорту.

Пунктом 4.2 вказаного статуту передбачено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном за погодженням з Органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.

На відміну від апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов до вірного та обґрунтованого висновку, що Державне підприємство "Чорноморський яхт-клуб" не отримало погодження органу управління державним майном, яким є позивач, на укладення спірного договору, як це передбачено законом, договором та статутом Державного підприємства "Чорноморський яхт-клуб", оскільки позивач своїм листом від 03.02.2006р. № 745/16/10-06 повідомив, що принципово не заперечує щодо укладення зазначеного договору за певних умов.

Господарський суд першої інстанції дійшов до вірного та обґрунтованого висновку, що в силу приписів ст. 33, 34 ГПК України відповідачами не було доведено належними та допустимими доказами, що після виконання умов позивача дозвіл на укладання договору вважається наданим, а договір є погодженим, оскільки матеріали справи не містять доказів належного погодження з боку позивача кінцевої редакції договору про спільну діяльність між відповідачами.

Крім того, місцевий господарський суд вірно визначився, що оскільки заперечень та зауважень на лист ДП "Чорноморський яхт-клуб" не надходило, це не є ознакою надання позивачем погодження, а відтак, договір про спільну діяльність від 06.02.2006р. № 1/2006, а також додаткові угоди від 18.08.2006р. № 1, від 01.11.2006р. № 2, від 25.12.2007р. № 3, від 25.12.2008р. № 4 були укладені без відповідного письмового погодження з органом управління майном.

До того ж, як вірно було зазначено господарським судом першої інстанції, зазначені додаткові угоди суттєво погіршують стан учасника спільної діяльності Державного підприємства "Чорноморський яхт-клуб" в частині отримання прибутку та сприяють його значному зменшенню.

Відповідно до п. 5.3 договору вартість внесків сторін визначається незалежною експертизою відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) та чинної методики оцінки вартості майна у порядку, встановленому Фондом державного майна України.

З урахуванням зазначеного, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку, що договір № 1/2006 про спільну діяльність між Державним підприємством "Чорноморський яхт-клуб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам" від 06.02.2006р. та додаткові угоди до нього від 18.08.2006р. № 1, від 01.11.2006р. № 2, від 25.12.2007р. № 3, від 25.12.2008р. № 4 укладені між Державним підприємством "Чорноморський яхт-клуб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам" від 06.02.2006р. підлягають визнанню недійсними, оскільки незалежна оцінка майнових прав у вигляді прав користування майном ДП "Чорноморський яхт-клуб" здійснена станом на 16.02.2006р., в той час, як зазначений договір про спільну діяльність був укладений 06.02.2006р. До того ж вищевказаний договір про спільну діяльність був укладений без визначення вартості внеску Державного підприємства "Чорноморський яхт-клуб", що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 111-7 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним,вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2012р. (складена 16.03.2012р.) у справі №13-29-8-15/136-09-4435 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2012р. (складене 25.01.2012р.), у справі №13-29-8-15/136-09-4435 -залишенню без змін.