головуючого судді Хандуріна М.І.,суддів: Білошкап О.В., Погребняка В.Я. розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 року у справі № 5002-11/5227-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом до відповідач 1 відповідач 2 Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" Товариства з обмеженою відповідальністю "Полянка" Ялтинська міська радапро про встановлення безстрокового платного земельного сервітуту за участю представників: від Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" - Давиденко А.О. дов. № 140 від 23.04.2012 року

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.12.2011 року у справі № 5002-11/5227-2011 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" (далі -ПАТ "Будинок творчості "Актор") задоволено.

Встановлено ПАТ "Будинок творчості "Актор" безстроковий платний земельний сервітут щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 33 (кадастровий номер 0111900000:01:004:0061) площею 0,1228 га, що належить на праві власності Ялтинській міській раді, і в даний час находиться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю "Полянка" (далі - ТОВ "Полянка") на підставі договору оренди від 24.03.2011 року, щодо частини цієї земельної ділянки, площею 0,0236 га, відповідно з межами, наведеними червоним кольором в додатку 1 до Висновку № 3473 судової будівельно-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.12.2011 року.

Зазначено, що межі сервітуту пл. 0,0236 га необхідно встановити по межовій лінії ділянки від т.5 - т.6 - т.7 - т.8 - Б, згідно кадастрового плану земельної ділянки пл. 0,1228 га, як це вказано червоним кольором в додатку 1 до Висновку № 3473 судової будівельно-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.12.2011 року.

Земельний сервітут встановлено на наступних умовах:

- для обслуговування та безперебійної експлуатації нежитлових приміщень корпусу літ. "Ц", (приміщень для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31), розташованих за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського 35, такого змісту:

1) право цілодобового проходу та проїзду представників, працівників, відпочиваючих та відвідувачів ПАТ "Будинок творчості "Актор" по вищенаведеній земельній ділянці;

2) право цілодобового проходу та проїзду представників, працівників, відпочиваючих, відвідувачів та їх транспортних засобів, які використовуються в цілях і в інтересах ПАТ "Будинок творчості "Актор" та таких осіб по визначеній вище земельній ділянці;

3) право цілодобового доступу, входу і виходу на територію нежитлових приміщень корпусу літерою Ц, а саме: приміщень для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31 по визначеній вище земельній ділянці.

Встановлено, що ПАТ "Будинок творчості "Актор" в особі його працівників, відвідувачів, відпочиваючих і представників мають право користуватися частиною вищевказаних земельних ділянок у межах прав, наданих сервітутом. Встановлено плату за сервітут в повному розмірі орендної плати за земельну ділянку, відведену під сервітут, виходячи з розміру орендної плати за один квадратний метр, що сплачує ТОВ "Полянка". Встановлено, що даний Сервітут не підлягає відчуженню. Встановлено, що даний Сервітут не позбавляє власника земельної ділянки права користування, володіння і розпорядження земельною ділянкою.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 року у справі № 5002-11/5227-2011 апеляційну скаргу ТОВ "Полянка" задоволено. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.12.2011 року у справі № 5002-11/5227-2011 скасовано.

Прийнято у справі нове рішення: ПАТ "Будинок творчості "Актор" у задоволені позовних вимог про встановлення цілодобового безстрокового платного земельного сервітуту по земельній ділянці (кадастровий номер 0111900000:01:004:0061) площею 0,1228 га у м. Ялта по вул. Дражинського, 33, що знаходиться в оренді у ТОВ "Полянка", відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 року у справі № 5002-11/5227-2011, ПАТ "Будинок творчості "Актор" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 року у справі № 5002-11/5227-2011 скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.12.2011 року у справі № 5002-11/5227-2011 залишити в силі.

При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 32, 35, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 30-1 Закону України "Про планування та забудову територій".

ТОВ "Полянка" надіслало відзив на касаційну скаргу ПАТ "Будинок творчості "Актор" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 року у справі № 5002-11/5227-2011, в якому зазначає, що рішення першої інстанції прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно скасував дане рішення та відмовив в позові ПАТ "Будинок творчості "Актор".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі державного акту на право постійного землекористування І-КМ № 000525, від 06.07.2001 року Рада театральних діячів Російської Федерації є землекористувачем земельної ділянки площею 2,68 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського 35.

У державному акті на право постійного землекористування І-КМ № 000525 від 06.07.2001 року вказано цільове використання земельної ділянки -для обслуговування "Будинку творчості "Актор".

На підставі вказаного державного акту ПАТ "Будинок творчості "Актор" здійснив будівництво рекреаційного корпусу № 4 в літ. Ц, який у відповідності із діючим законодавством, ввів у експлуатацію та оформив право власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 25.12.2010 року, серія САС № 705186, згідно з яким, ПАТ "Будинок творчості "Актор" належать на праві приватної власності нежитлові приміщення загального користування корпусу № 4 в літ. Ц загальною площею 1800,9 кв. м. (у тому числі приміщення для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31), розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського 35. Свідоцтво видано на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 23.12.2010 року № 2383.

Вказані факти не ставилися під сумніви та не спростовані відповідачами.

Також, між Радою театральних діячів Російської Федерації та ПАТ "Будинок творчості" "Актор" укладено договір про спільну діяльність від 15.01.2005 року, згідно якого ПАТ "Будинок творчості" "Актор" здійснює будівництво на відведеній Раді земельній ділянці та оформлює на себе право власності на збудовані об'єкти нерухомого майна. До того ж, відповідно до цього договору, ПАТ "Будинок творчості" "Актор" сплачував земельний податок за вказану земельну ділянку, у тому числі протягом 2011 року, про що надав у судове засідання копії платіжних доручень.

Також, згідно Виписки із технічної документації по нормативній грошовій оцінці зазначеної земельної ділянки Управління Держкомзему м. Ялта від 02.03.2011 року № 8552/10-25-2, її користувачем є ПАТ "Будинок творчості "Актор".

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Будинок творчості Актор" є фактичним користувачем вказаної земельної ділянки у зв'язку із легальним розміщенням на ній його об'єктів нерухомості, які збудовані та право власності на які набуто у відповідності з законодавством, а також, на підставі державного акту на право постійного землекористування І-КМ № 000525 від 06.07.2001 року, у якому вказано цільове використання земельної ділянки -"для обслуговування "Будинку творчості "Актор".

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що планом забудови ПАТ "Будинок творчості "Актор", іншою землевпорядною документацією не передбачено іншої можливості для забезпечення обслуговування та безперебійної експлуатації нежитлових приміщень корпусу літ. "Ц" ПАТ "Будинок творчості "Актор", окрім як скрізь частину відведеної в оренду ТОВ "Полянка" земельної ділянки.

Зазначене, зокрема, підтверджується Висновком судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі № 5002-11/4486-2011 № 3473, відповідно до якого, для забезпечення проходу та під'їзду до нежитлових приміщень корпуса літ. "Ц" (приміщень для зберігання плавчих засобів та інвентарю № 1-31), необхідно встановити земельний сервітут пл. 0,0236 га відносно земель Ялтинської міської ради, які передано в оренду ТОВ "Полянка", як це вказано в додатку №1 до висновку червоним кольором.

Межі сервітуту пл. 0,0236 га необхідно встановити по межовій лінії ділянки від т.5 - т.6 - т.7 - т.8 - Б, згідно кадастрового плану земельної ділянки пл. 0,1228 га, як це вказано в додатку №1 до висновку червоним кольором.

Як свідчать матеріали справи, відповідачі не надали належного обґрунтування, що прохід та проїзд до земельної ділянки позивача можливий іншим чином ніж це вказано в Висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що проїзд і прохід до нежитлових приміщення корпусу літерою Ц, а саме: приміщень для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31, розташованих за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського 35, іншим способом, окрім як через земельну ділянку Ялтинської міської ради, яка знаходиться в оренді у ТОВ "Полянка", є неможливим.

Позивач, ПАТ "Будинок творчості Актор", рекомендованим листом від 15.10.2011 року, запропонував відповідачу 1 -ТОВ "Полянка" встановити земельний сервітут та укласти договір про встановлення земельного сервітуту. Позивачем також було направлено усі необхідні для встановлення земельного сервітуту документи на адресу відповідача-1.

Також, ПАТ "Будинок творчості Актор" рекомендованим листом вих. № 299 від 16.08.2011 року запропонував відповідачу 2 -Ялтинській міській раді, встановити земельний сервітут та укласти договір про встановлення земельного сервітуту. Позивачем також було направлено усі необхідні для встановлення земельного сервітуту документи на адресу відповідача - 2.

Судом першої інстанції встановлено, що на час розгляду справи, на адресу позивача, не надходило відповіді від відповідачів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) речовими правами на чуже майно є, зокрема право користування (сервітуту).

Земельний сервітут регулюється спеціальними правилами ст.ст. 98 - 102 Земельного кодексу України (далі -ЗК України). Положення ЦК України (435-15) можуть поширюватися на відносини щодо земельного сервітуту лише в тих випадках, коли вони не врегульовані нормами земельного законодавства.

У відповідності зі ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту -це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

За змістом ч. 2 ст. 100 ЗК України, земельний сервітут встановлюється між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. Якщо власники (користувачі) сусідніх ділянок не дійшли згоди щодо встановлення земельного сервітуту, то в такому випадку власник (користувач) повинен звернутися до суду з заявою про встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачем ПАТ "Будинок творчості "Актор" вчинено самозахват частини земельної ділянки Ялтинської міської ради, що межує із земельною ділянкою ТОВ "Полянка".

Такого висновку господарський суд апеляційної інстанції дійшов на підставі постанови Ялтинського міського суду АР Крим від 13.10.2011 року у справі № 2а-10367/2011 за позовом заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради до її виконавчого комітету, яким визнано недійсним рішення виконкому Ялтинської міської ради № 2383 від 22.12.2010 року в частині реєстрації права власності за ПАТ "Будинок творчості "Актор" на підпірну стінку № 139 у м. Ялта по вул. Дражинського 35, яка фактично знаходилась поза межами земельної ділянки, яка надана в користування Раді театральних діячів РФ (т.1 а.с. 76-77).

Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів Вищого господарського суду України погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

постанова Ялтинського міського суду АР Крим від 13.10.2011 року у справі № 2а-10367/2011, на яку послався господарський суд апеляційної інстанції, не набрала законної сили, оскільки позивачем 27.10.2011 року була подана апеляційна скарга до Ялтинського міського суду, розгляд справи № 2а-10367/2011 в Севастопольському апеляційному адміністративному суді ще триває.

Крім того, господарський апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що постанова Ялтинського міського суду АР Крим від 13.10.2011 року у справі № 2а-10367/2011 стосується справи № 5002-11/5227-2011.

Як правомірно було встановлено судом першої інстанції, позивач просив встановити сервітут не на підпірну стіну № 139, а з метою забезпечення проходу і під'їзду до корпусу № 4 в літ. Ц загальною площею 1800,9 кв.м. (а саме до приміщень для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31, які є складовою приміщень підвалу I та приміщень підвалу II згідно Технічного паспорту на підвал Ялтинського бюро технічної інвентаризації №15895 та відповідними свідоцтвами та витягами з БТІ), право власності на які ніким не оскаржується та не відмінялося.

Крім того, позивач просить встанови сервітут відносно власного майна, до переліку якого, підпірна стіна № 139 не входить. Підпірна стіна № 139 є інженерною спорудою, яка лише виконує функцію підтримання у технічному стані дороги по вул. Дражинського та корпусу літ. Ц, що підтверджується висновком Кримського Республіканського підприємства "Протизсувне управління" від 23.11.2011 року. Таким чином, вірогідність скасування реєстрації на одну підпірну стіну не стосується предмету спору у даній справі, бо проїзд та прохід до нежитлових приміщень (а не підпірної стіни) позивача неможливий іншим чином, ніж через земельну ділянку, що належить Ялтинській міській раді, що було доведено позивачем.

Відповідно до ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до п. 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) вирішуючи спори про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється відносно певного об'єкта і не залежить від власників цих об'єктів, оскільки його дія зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої його встановлено, до іншої особи (ч.1 ст. 401 ЦК України, ч.1 ст. 101 ЗК України). Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Предметом договору про встановлення сервітуту є встановлення сервітуту відносно певної земельної ділянки.

З аналізу зазначених норм вбачається, що потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом, наприклад, пройти чи проїхати до своєї земельної ділянки, користуватися належною йому будівлею тощо.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів у справі в їх сукупності достовірно встановлено, а апеляційним судом не спростовано той факт, що прохід і проїзд до будівель, що належить ПАТ "Будинок творчості "Актор" неможливий іншим способом, ніж через встановлення безстрокового платного земельного сервітуту стосовно земельної ділянки, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 33 (кадастровий номер 0111900000:01:004:0061).

Наведене свідчить про об'єктивну неможливість задоволення потреб позивача у проході та проїзді транспортних засобів до своєї земельної ділянки іншим способом, аніж встановленням земельного сервітуту щодо частини відведеної в оренду ТОВ "Полянка" земельної ділянки.

Зважаючи на те, що підставою скасування рішення суду першої інстанції стало неправильне застосування апеляційним судом ст. ст. 98-100 ЗК України та ст.ст. 321, 401 - 404 ЦК України, а судом першої інстанції встановлено наявність передбачених законом підстав для встановлення земельного сервітуту і ці обставини не спростовано апеляційним судом, то рішення суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним та підлягає залишенню без змін.