головуючого Мачульського Г.М., суддів Бакуліної С.В., Уліцького А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської областіна ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 р. у справі №30/17-4960-2011 Господарського суду Одеської області за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" до Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" про стягнення збитків за участю представників

- позивача:ОСОБА_4 (довіреність від 14.05.2012р.)- відповідача:ОСОБА_5 (довіреність від 29.12.2011р.)- прокуратури:Ступак Д.В.(посвідчення № 307), -

Звернувшись у суд з даним позовом в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" (далі -позивач), заступник прокурора Одеської області (далі -прокурор) просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" (далі -відповідач) 24301111,93 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було втрачено передане йому на зберігання зерно позивача, чим завдано збитків в розмірі 22665877,129 грн. вартості втраченого майна, а також 1635234,806 грн. коштів, перерахованих позивачем відповідачу за зберігання майна, яке на час перерахування коштів було відсутнє.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.02.2012р. позов задоволено.

При апеляційному розгляді справи відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі та направлення справи до слідчих органів, мотивуючи його тим, що в ході розслідування кримінальної справи за фактом нестачі зерна прокуратурою Суворівського району міста Одеси були вилучені всі первинні документи бухгалтерського обліку, що мають значення для об'єктивного встановлення всіх обставин у господарській справі, та впливають на оцінку доказів в ній.

Оскарженою ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Філінюк І.Г., судді Шевченко В.В., Головей В.М.) клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволено, провадження у справі зупинено, матеріали справи постановлено направити до слідчих органів Прокуратури Одеської області.

В касаційній скарзі прокурор просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін оскаржену ухвалу Одеського апеляційного господарського суду, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів, викладених у ній.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржену ухвалу, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів (п.2 ч.2 ст.79 вказаного кодексу).

Отже, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) передбачає два види зупинення провадження у справі - обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Однак, виходячи зі змісту норми статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 31.01.2006 р. зі справи Господарського суду Черкаської області №08/3013.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що приписами статті 90 частини четвертої Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено можливість надсилання повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

Разом з тим, частина перша статті 43 названого Кодексу містить вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно ж до приписів статті 43 вказаного кодексу сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч.2). Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (ч.3).

Відтак, виходячи з наведеним приписів правових норм зупинення провадження у справі на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України має здійснюватись у разі наявності обставин, що перешкоджають повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності.

Зупиняючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що всі первинні документи бухгалтерського обліку вилучені органом досудового слідства та знаходяться на дослідженні експерта, який проводить судово-економічну експертизу в межах розслідування кримінальної справи.

Також, цей суд виходив з того, що як на підставу для задоволення позову прокурор посилався на акт перевірки наявності зерна від 02.09.2011р., згідно якого нестачу зерна пшениці виявлено на підставі візуального огляду та обміру.

Крім того, суд пославсь на те, що згідно акту перевірки Котовської об'єднаної державної інспекції від 13.02.2012 р., проведеної на підставі листа Державної фінансової інспекції в Одеської області від 08.02.2012р, підтвердити наявність зерна інтервенційного фонду врожаю 2007р. по бухгалтерському обліку ТВД «Затишанське ХПП» не має можливості в зв'язку з вилученням Службою безпеки України підтверджуючих документів.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції що вказані обставини перешкоджають повно і об'єктивно розглянути в господарському судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а відтак це може бути правовою підставою для зупинення провадження у справі.

Разом з тим, суд касаційної інстанції критично оцінює доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі, стосовно того, що факт нестачі зерна вже встановлено під час порушення кримінальної справи, вважаючи, що ця обставина не потребує доведенню.

Так, відповідно до приписів частини п'ятої статті 42 Господарського процесуального кодексу України навіть висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відтак, доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі, про те, що факт нестачі зерна вже встановлено під час порушення кримінальної справи, не ґрунтується на приписах наведеної норми права, а відтак є безпідставним.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що на відміну від розслідування кримінальної справи, порушеної стосовно нестачі зерна, де вчиняються необхідні процесуальні дії, спрямовані на повне і об'єктивне встановлення всіх обставин справи, як-то проведення судово-економічної експертизи, забезпечення дослідження первинних документів бухгалтерського обліку, у даній господарській справі прокурор як на підставу для задоволення своїх вимог посилається лише на акт перевірки наявності зерна від 02.09.2011р., згідно якого, як встановлено судом апеляційної інстанції, нестачу зерна пшениці виявлено на підставі візуального огляду та обміру, при тому, що як зазначив суд апеляційної інстанції в оскарженій ухвалі, згідно акту перевірки Котовської об'єднаної державної інспекції від 13.02.2012 р., проведеної на підставі листа Державної фінансової інспекції в Одеської області від 08.02.2012 р., підтвердити наявність зерна інтервенційного фонду врожаю 2007р. по бухгалтерському обліку ТВД «Затишанське ХПП» не має можливості в зв'язку з вилученням Службою безпеки України підтверджуючих документів, то у даній господарській справі, на відміну від зазначеної кримінальної, дії прокурора щодо звернення із касаційною скаргою не можна вважати такими, що спрямовані на повне і об'єктивне встановлення всіх обставин справи в їх сукупності.

З урахуванням викладеного, виходячи з мотивів, зазначених судом апеляційної інстанції в оскарженій ухвалі, право суду зупинити провадження у справі, передбачене приписами п.2 ч.2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з його обов'язком, передбаченим статтею 43 цього кодексу, щодо створення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства з метою сприяння отримання та дослідження доказів, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, а також кореспондується з обов'язком суду щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, визначеним частиною першою статті 43 названого Кодексу.