Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів: Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" Харківської міської ради Генеральної прокуратури України розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року справі № 5023/9057/11 господарського суду Харківської області за позовом Харківської міської радидо Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" треті особи за участю проУправління земельних відносин Харківської міської ради Головне управління Держкомзему у Харківській області Прокурора м. Харкова стягнення збитків

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2012 р. (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що позивачем не доведено наявність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення, що робить неможливою відповідальність відповідача.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 р. (судді: Пуль О.А., Камишева Л.М., Лакіза В.В.) рішення господарського суду Харківської області від 12 січня 2012 року у справі № 5023/9057/11 скасовано.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна Кераміка" (ПрАТ "СБК") (буд. 2-Б, вул. Микільсько-слобідська, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 21129873) на користь Харківської міської ради (буд. 7, майдан Конституції, м. Харків, 61200, код 04059243) збитки в розмірі 7535262,74 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав встановленим факт використання відповідачем земельної ділянки площею 18,0740 по вул. Довгалевській, 27, в м. Харкові, без правовстановлюючих документів з огляду на: акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.10.2011 р. та від 29.11.2011 р.; протокол про адміністративне правопорушення від 29.11.2011 р. № 002511; приписи (з вимогою усунення порушення земельного законодавства) від 11.10.2011 р. № 003704 та від 29.11.2011 р. № 004989, тому дійшов висновку про порушення відповідачем вимог чинного земельного законодавства щодо використання земельної ділянки без договору оренди земельної ділянки та наявність підстав для нарахування та стягнення збитків (неодержаного доходу) у розмірі 7535262,74 грн..

Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Скаржник доводить, що судом апеляційної інстанції порушено ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України, оскільки перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним, тому використання землі без правовстановлюючих документів як підстава для відповідальності законом не передбачена; порядок визначення збитків встановлюється Кабінетом Міністрів України, тому посилання суду апеляційної інстанції на порядок, затверджений рішенням міської ради є неправомірним та суперечить ст. 157 ЗК України; судом порушено ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України, так як підстави для обґрунтування складу цивільного правопорушення стосувалися притягнення до адміністративної відповідальності, позивач не довів збитків у вигляді упущеної вигоди, а його припущення про можливість отримання прибутку не є підставою для стягнення таких збитків; судом порушено ст. 623 ЦК України, оскільки не з'ясовано вжиті позивачем заходи для одержання прибутку та уникнення збитків; не враховано, що відповідачем сплачувався земельний податок за вимогами п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, ст. 15 Закону України "Про плату за землю".

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору у справі є вимога про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, що завдані внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що в порушення рішення Харківської міської ради від 21.11.2007 р. № 250/07 відповідач не укладав з радою договору оренди земельної ділянки та використовував її без правовстановлюючих документів, тому вважає, що використання земельної ділянки з порушенням вимог ст.ст. 125, 206 ЗК України є підставою для відшкодування збитків.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду апеляційна інстанція дійшла висновків про наявність підстав вважати відповідача відповідальним за збитки у спірних земельних правовідносинах.

При цьому суд виходив з тих обставин, що Харківською міською радою відповідно до "Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю", затвердженого рішенням Харківської міської ради №130/09 від 24.06.2009 р. та на підставі Акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Довгалевській, 27, № 2294/11 від 19.08.2011 р. було проведено розрахунок розміру заподіяних територіальній громаді збитків, про що складено Акт про визначення збитків № 194 від 02.09.2011 р. З даного розрахунку вбачається, що неодержаний Харківською міською радою (позивачем) дохід за використання ПрАТ "СБК"земельної ділянки площею 18,0740 по вул. Довгалевській, 27, в м. Харкові без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, складає 7 535 262,74 грн..

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом, дійшла висновку, що судами не встановлено всебічно та повно всіх обставин справи, зокрема, враховуючи вимоги позову щодо не одержаного доходу, пов'язаних з вжиттям позивачем заходів щодо одержання доходів у вигляді орендної плати чи заходів, спрямованих на уникнення збитків.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним.

Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 (284-93-п) , відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Таким чином, предметом правового регулювання норм ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 (284-93-п) , є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

п. "д" ч. 1 ст. 156 ЗК України встановлює, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Збитки відшкодовуються особою, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених Главою 24 ЗК України (2768-14) , та за процедурою, передбаченою Порядком № 284 (284-93-п) .

Відповідно до ч.4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Як вбачається з встановлених обставин відповідно до рішення Харківської міської ради від 21.11.2007 № 250/07 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" не встановлено строку, протягом якого на відповідача міг би покладатися обов'язок укласти договір оренди стосовно займаної земельної ділянки.

Вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Судам слід установити обставини, пов'язані з ухиленням від укладення договору оренди землі згідно з рішенням Харківської міської ради від 21.11.2007 р., для висновку про наявність вини відповідача у завданні позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати) на спірну суму внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.

Судом не з'ясовано обставин які заходи щодо одержання доходів у вигляді орендної плати вживалися позивачем, а також заходи, спрямовані на уникнення збитків, зокрема, які обставини вказують, що позивач звертався вимогою виконати рішення та укласти договір оренди земельної ділянки, а в разі ухилення відповідача - з вимогою про спонукання до укладення договору оренди або про звільнення земельної ділянки, що зайнята без правовстановлюючих документів чи вирішувала питання про скасування свого рішення, яке не виконано.

Отже, висновок судів як про недоведеність всіх обов'язкових елементів для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (протиправної поведінки; розміру шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача) так і про наявність підстав для застосування відповідальності не ґрунтується на виконанні вимог ст. 43 ГПК України.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції, відповідно до приписів ст. 111-7 ГПК України, обмежений в повноваженнях встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, чи відхилені ним, оскаржувані судомі рішення першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа -передачі до суду першої інстанції на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р. та рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2012 р. у справі № 5023/9057/11 господарського суду Харківської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду Харківської області.