головуючого судді Поліщука В.Ю. (доповідач), суддів: Заріцької А.О., Міщенка П.К., за участю представників: від ДПІ у Печерському районі м. Києва: ОСОБА_4 -представник (довіреність від 05.03.2012 року); від ТзОВ "Гольфстрім-2010": не з'явились; від ТзОВ "БК "Континенталь": не з'явились; від ліквідатора: не з'явились; розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 4 квітня 2012 року, у справі № 42/77Б Господарського суду Донецької області, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольфстрім-2010" (м. Донецьк), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Континенталь" (м. Донецьк), про банкрутство, -

У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гольфстрім-2010" (далі за текстом -ТзОВ "Гольфстрім-2010") звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Континенталь" (далі за текстом -ТзОВ "Будівельна компанія "Континенталь"), оскільки останнім не сплачена заборгованість в розмірі 360 000 грн. 00 коп. за опротестованим векселем.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.10.2011 року у справі № 42/77Б порушено провадження у справі, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Стрельнікова Сергія Олександровича.

Постановою Господарського суду Донецької області від 01.02.2012 року у справі № 42/77Б (суддя -Попов О.В.) ТзОВ "Будівельна компанія "Континенталь" внаслідок фінансової неспроможності визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці до 01.05.2012 року; призначено ліквідатором ТзОВ "Будівельна компанія "Континенталь" арбітражного керуючого Стрельнікова С.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року у справі № 42/77Б (головуючий суддя -М'ясищев А.М., судді: Будко Н.В., Москальова І.В.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі за текстом -ДПІ у Печерському районі м. Києва).

Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року у справі № 42/77Б, ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначений судовий акт, справу направити до господарського суду апеляційної інстанції для розгляду по суті. При цьому, заявник касаційної скарги посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 1, 6, 7, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 60 ГК України, ст. ст. 1, 33, 34, 43, 91 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2012 року, згідно зі ст. 111-4 ГПК України, касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні за участю уповноважених представників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ДПІ у Печерському районі м. Києва касаційну скаргу підтримала за наведених у ній підстав, просила її задовольнити, ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року скасувати, а справу направити до господарського суду апеляційної інстанції для розгляду по суті. На виконання вимог ухвали Вищого господарського суду України від 28.05.2012 року представник ДПІ у Печерському районі м. Києва надала оригінал апеляційної скарги, який долучено до матеріалів справи.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111-13 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України встановлено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Згідно з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду Донецької області від 01.02.2012 року про визнання ТзОВ "Будівельна компанія "Континенталь" банкрутом, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ДПІ у Печерському районі м. Києва, на момент звернення до господарського суду апеляційної інстанції, не є стороною у справі про банкрутство, оскільки не набуло статусу кредитора.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції з таким висновком господарського суду апеляційної інстанції не погоджується та вважає його передчасним з огляду на наступне.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Обмежившись посиланням на наведені вище норми та встановленням обставин щодо незвернення ДПІ у Печерському районі м. Києва з кредиторськими вимогами, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги податкового органу на постанову господарського суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом.

Однак, по переконанню колегії суддів касаційної інстанції, апеляційним господарським судом не були взяті до уваги, з наданням відповідної оцінки, положення ст. 210 ГК України.

Згідно зі ст. 210 ГК України (яка має назву "Кредитори неплатоспроможних боржників"), кредиторами неплатоспроможних боржників є суб'єкти, зазначені в ч. 1 ст. 209 цього Кодексу, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, у апеляційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначає, що ТзОВ "Будівельна компанія "Континенталь" звітувало йому подаючи податкові декларації в 2007, 2008, 2009, 2010 роках та у ІІ кварталі 2011 року, а також подавало декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року, чому (з урахуванням дати порушення провадження у цій справі про банкрутство) також не надано належної оцінки.

Крім того, апеляційний господарський суд, вказуючи, що оскаржуваною постановою не було вирішено питання про права та обов'язки ДПІ у Печерському районі м. Києва, не надав оцінки процесуальним діям господарського суду першої інстанції, зокрема, щодо обов'язку господарського суду повідомити податковий орган про порушення справи про банкрутство та встановленого Податковим кодексом України обов'язку податкового органу у разі порушення справи про банкрутство здійснити перевірку.

Так, копія ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство надсилається боржнику, кредитору (кредиторам) та іншим учасникам провадження, які беруть або мають право взяти участь у цій справі (власнику майна, органу, уповноваженому управляти майном боржника, органу місцевого самоврядування та іншим), державному органу з питань банкрутства, органу державної податкової служби, місцевому суду загальної юрисдикції та органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника, державному реєстратору, що здійснює реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року (v0015700-09) ).

Згідно зі ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Наведені вище обставини мали наслідком передчасний висновок апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги.

Водночас, по переконанню колегії суддів касаційної інстанції, під час розгляду апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі у справі під час слухання господарським судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України (1798-12) підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо, при цьому, буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою має припинити апеляційне провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали господарського суду апеляційної інстанції від 04.04.2012 року та направлення справи № 42/77Б до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.