головуючого Полякова Б. М. суддів Коваленка В. М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Артема - Рачка Р.В. на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2012 року у справі № 20/181б за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре" Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Артема про банкрутство Представники учасників судового провадження в судове засідання не з'явились

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.02.2012 року (суддя Кірпа Т. С.) скаргу на дії ліквідатора Рачок Р. В. задоволено частково та зобов'язано ліквідатора банкрута Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Артема Рачок Р. В. виключити із ліквідаційної маси банкрута для передачі майна Об'єднанню громадян співвласників земельних та майнових паїв с. Михайлівна "Громада" відповідно до встановленого переліку.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2012 року (головуючий суддя: Богатир К. В., судді: Дучал Н. М., Склярук О. І.) ухвалу Господарського суду Луганської області від 16.02.2012 року змінено частково, викладено п. 2 резолютивної частини ухвали в іншій редакції, а саме скаргу на дії Рачок Р. В. задоволено частково та зобов'язано ліквідатора банкрута Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Артема Рачок Р. В. виключити із ліквідаційної маси банкрута зазначене майно, відмовлено у задоволені скарги щодо зобов'язання ліквідатора передати виключене із ліквідаційної маси майно - Спілці власників земельних та майнових паїв с. Михайлівка "Громада", а в іншій частині ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Ліквідатор Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Артема - Рачок Р.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати раніше прийняті рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку винесену у справі ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду від 03.07.2006 року у справі про банкрутство Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Артема визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора -арбітражного керуючого Рачок Р. В.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором були проведені дії в ліквідаційній процедурі та включено спірне майно до ліквідаційної маси.

Від голови Громади надійшла скарга на дії ліквідатора про зобов'язання ліквідатора виключити з ліквідаційної маси банкрута майно, яке належить співвласникам колишнього АСГ ім. Артема та було передано для використання СТОВ ім. Артема в його підприємницькій діяльності, зобов'язання ліквідатора передати Спілці громадян співвласників земельних та майнових паїв с. Михайлівка "Громада" майно.

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно частини 4 статті 25 Закону про банкрутство дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду, зокрема, особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Так, формування та включення до ліквідаційної маси усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлення в ході ліквідаційної процедури передбачено вказаними нормами ч. 1 т. 25 та ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство та відноситься до повноважень ліквідатора банкрута.

Отже, оспорюючи правомірність віднесення майна до ліквідаційної маси, особа, яка заявляє відповідну скаргу, повинна підтвердити належність їй цього майна (на праві власності або господарського відання) шляхом надання відповідних правовстановлюючих документів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Артема - Рачок Р.В. не надано доказів в підтвердження права власності на оспорюване майно, яке було включено до ліквідаційної маси.

Співвласниками майна колишнього АСГ також не надали належних доказів, в підтвердження права власності на конкретне спірне майно.

Обґрунтовуючи неправомірність внесення ліквідатором спірного майна до ліквідаційної маси банкрута, посилається на рішення Кремінського районного суду.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Верховного суду України від 15.09.2010 року провадження у справі про визнання права власності на майно за співвласниками припинено.

Таким чином висновок суду апеляційної інстанції про зобов'язання ліквідатора банкрута СТОВ ім. Артема виключити із ліквідаційної маси банкрута спірне майно являється правомірним, оскільки доказів в підтвердження права власності на спірне майно сторонами не надано не було.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Донецького міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2012 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Артема - Рачка Р.В. на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2012 року у справі № 20/181б -залишити без задоволення.