розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-побутовий комплекс "Зоряний" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року за заявою про роз'яснення судового рішення у справі №38/303-40/223-45/13 господарського суду міста Києва за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укпрофоздоровниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-побутовий комплекс "Зоряний", треті особи: Федерація профспілок України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

за участю представників:

Прокуратури: Красножон О.М., посв. № 24,

Позивача: ОСОБА_7, дов. № 399 від 11.11.2011 року,

Відповідача 1: не з'явився,

Відповідача 2: Лащук В.А., керівник,

Третіх осіб: ОСОБА_9, дов. № 11/01-42/777 від 28.04.2012 року.

Заступник Генерального прокурора України (далі -Прокурор) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі -ФДМУ, Позивач) до Київського відділення акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" (далі - АТ "Укрпрофоздоровниця"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-побутовий комплекс "Зоряний" (далі -TOB "ВПК "Зоряний", Відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу відділення санаторію ім. 1-го Травня, укладеного між АТ "Укрпрофоздоровниця" та TOB "Зоряний" 04.10.1993 року.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 06.11.2007 року та від 20.01.2008 року, було здійснено заміну Відповідача -Київського відділення акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" на Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі -ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", Відповідач 1) та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -Федерацію профспілок України (далі - ФПУ, Третя особа 1), ОСОБА_2 (далі -ОСОБА_2, Третя особа 2), ОСОБА_10 (далі -ОСОБА_10, Третя особа 3), ОСОБА_4 (далі -ОСОБА_4, Третя особа 4) та ОСОБА_5 (далі -ОСОБА_5, Третя особа 5).

Справа розглядалась судами неодноразово.

Після скасування прийнятих у справі судових рішень постановою Вищого господарського суду України від 01.09.2009 року, справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2010 року, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року та Вищого господарського суду України від 04.08.2010 року, позов Прокурора було задоволено, а саме: визнано недійсним договір купівлі-продажу відділення санаторію ім. 1-го Травня від 04.10.1993 року та зобов'язано ТОВ "ВПК "Зоряний" і ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" повернути одне одному все одержане за вказаним договором.

На виконання вказаного судового рішення господарським судом міста Києва 25.08.2010 року було видано відповідний наказ № 38/303-40/223-45/13, який надійшов до виконання до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі -ВДВС).

В наступному, постановою ВДВС від 04.07.2011 року було закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 38/303-40/223-45/13 від 25.08.2010 року, у зв'язку з його виконанням.

Разом з тим, 01.11.2011 року ТОВ "ВПК "Зоряний" подало до господарського суду міста Києва заяву про роз'яснення його рішення від 16.03.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року, у прийнятті до розгляду заяви ТОВ "ВПК "Зоряний" про роз'яснення судового рішення, відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, та уточненнях до неї, ТОВ "ВПК "Зоряний", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме -ст. 89 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі і направити справу на новий судовий розгляд.

Прокурор, у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог Відповідача 2, викладених у касаційній скарзі, просить відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

В даному випадку, як зазначалося вище, рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2010 року, яке набрало законної сили та надійшло до виконання до ВДВС, згідно виданого господарським судом наказу № 38/303-40/223-45/13 від 25.08.2010 року, було виконано, у зв'язку з чим, постановою вказаного органу від 04.07.2011 року виконавче провадження з примусового виконання наказу № 38/303-40/223-45/13, було закінчено.

У зв'язку з цим, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, встановивши обставини справи і, зокрема, про те, що на час звернення Відповідача 2 до господарського суду міста Києва із заявою про роз'яснення судового рішення від 16.03.2010 року у даній справі виконавче провадження по примусовому виконанню останнього було закінчено, у зв'язку з його виконанням, що підтверджується постановою ВДВС від 04.07.2010 року, з урахуванням вимог ст. 89 ГПК України, дійшов висновку про відмову у прийнятті такої заяви.

На думку колегії суддів касаційної інстанції висновки суду апеляційної інстанції про залишення без змін ухвали господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року про відмову у прийнятті заяви про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2010 року, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційної інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-побутовий комплекс "Зоряний" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року у справі № 38/303-40/223-45/13 -без змін.