Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Ковтонюк Л.В.

суддів: Львова Б.Ю.

Мамонтової О.М.

за участю представників сторін: Томіна О.В., Попович Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 у справі господарського суду № 5015/5357/11 Львівської області за позовомсуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4до командитного товариства "ЕГО" простягнення 209 125,00 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.11.2011 (суддя Синчук М.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 (колегія у складі суддів: Мельник Г.І., Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2012, суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 та рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2011 як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

У вересні 2009 року суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_4 заявлено до господарського суду Львівської області позов до Командитного товариства "ЕГО" (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.10.2011 та заяви про уточнення позовних вимог від 07.11.2011) про стягнення 209 125 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач послався на те, що за умовами укладеного між позивачем як замовником та командитним товариством "ЕГО" як виконавцем договору № 5 інк.від 11.05.2009 ним було поставлено яйця інкубаційні кросу "Росс-308" м'ясного напрямку в обумовленій кількості 60 120 шт. та оплачено вартість послуг інкубації яєць, вакцинації добових курчат бройлера та послуги по транспортуванню в сумі 27 400 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 12 від 31.05.2009. 03.06.2009 комісійно було складено акт про закладку яєць в інкубатор відповідача в кількості 59 559 шт., за винятком яєць, які були відібрані при пересортуванні. Проте відповідач передав позивачу лише 15 580 голів добових курчат бройлерів, що підтверджується накладною від 24.06.2009 та актом приймання продукції за кількістю та якістю від 24.06.2009, внаслідок чого позивач не одержав доходів, які одержати у разі належного виконання відповідачем свої зобов'язань, який не передав позивачу ще 29 875 голів добових курчат бройлерів, вартість яких складає 209 125 грн.

Дослідивши надані сторонами докази, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вказаний висновок відповідає чинному законодавству України та матеріалам справи.

Викладені в касаційній скарзі обставини місцевий та апеляційний господарські суди дослідили повно та правильно дали їм юридичну оцінку.

За таких умов підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 у справі № 5015/5357/11 залишити без змін.