головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В., Сибіги О.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на постанову від 26.01.2012 року Одеського апеляційного господарського суду у справі № 20/17-3379-2011 господарського суду Одеської області за позовом Державної судноплавної компанії "Укртанкер" до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" простягнення 165266,04 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: не з'явилисьвід відповідача:ОСОБА_4 (довіреність №Ю-1-18/12 від 22.05.2012р.)

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Щавинська Ю.М.) від 07.11.2011 року у справі № 20/17-3379-2011 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 108389,73 грн. боргу за користування майном за договором позички, 1083,90 грн. витрати по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Михайлов М.В., судді -Ярош А.І., Журавльов О.О.) від 26.01.2012 року у справі №20/17-3379-2011 рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2011 року змінено, викладено п.2 резолютивної частини наступним чином: "Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на користь Державної судноплавної компанії "Укртанкер" 108389 грн. 73 коп. боргу за користування майном за договором позички, 52113 грн. 08 коп. збитків, 1503 грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 229 грн. 20 коп. витрати на ІТЗ судового процесу"; в решті частині рішення Господарського суду залишено без змін; стягнуто з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на користь Державної судноплавної компанії "Укртанкер" 1605, 06 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2012 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Заслухавши у судовому засіданні, пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У серпні 2011 року Державна судноплавна компанія "Укртанкер" звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про стягнення заборгованості за користування майном згідно договору позички № 0Д-1396 від 08.12.2006 року у сумі 108390,00 грн. та завданих збитків у сумі 56876,04 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили із такого.

Згідно договору позички №ОД-1396 від 08.12.2006 року ДСК "Укртанкер" передала, а ДСК "ЧМП" прийняла територію складу паливно-мастильних матеріалів, розташованого м. Одеса, вул. Моторна, 4, із спорудами, що знаходяться на нім, будівлями та майном, згідно додатку №1 та Акта прийому-передачі від 05.12.2006 року. Разом з цим майном були передані і піддони, які зберігаються на території складу, загальною кількістю 960 штук та балансовою вартістю 5700 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.01.2011 року у справі №25-22/207-08-5563, яке набрало законної сили, даний договір був розірваний.

Після незалежної оцінки, проведеної за ініціативою ДСК "Укртанкер" у 2007 році, майна ДСК "Укртанкер", яке знаходиться на складі паливно-мастильних матеріалів, була збільшена його вартість. Так вартість 960 штук піддонів була оцінена в 40000 грн. (а.с.68-69).

Актом КРУ в Біляївському районі №350-040/65 від 02.09.2008 року ДСК "Укртанкер" було вказано на необхідність проведення в бухгалтерському обліку результатів незалежної оцінки. Після чого, первинна вартість 960 штук піддонів стала 45700 грн.

Відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії ДСК "Укртанкер" від 18.03.2011 року нестачу піддонів на суму 25082,10 грн. необхідно стягнути в судовому порядку у розмірі передбаченому Постановою КМУ від 22.01.1996 року №116 (116-96-п) у сумі 50168,56 грн.

В результаті інвентаризації, проведеної у ході ревізії, виявлено раніше не зафіксовану нестачу майна Компанії, а саме піддонів у кількості 558 штук первісною вартістю 25082,10 грн., залишковою вартістю 16210,20 грн., чим завдано збитків Компанії згідно розрахунку, передбаченому постановою КМУ від 22.01.1996 року №116 (116-96-п) у сумі 50168,56 грн. (а.с.36, 37). Ця сума була встановлена станом на 29.03.2011 року.

Відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2011 року №9/17-1868-2011, між ДСК "Укртанкер" та ДСК "ЧМП" був складений Акт прийому-передачі майна від 11.08.2011 року за договором позички №ОД-1396 від 08.12.2006 року, у якому представники двох підприємств зафіксували факт недостачі піддонів кількістю 558 штук.

У розрахунку позивача (а.с.28) збитки розраховані станом на 11.08.2011 року та складають 52113,08 грн. Розрахунок перевірений судом, відповідає порядку вирахування збитків, встановленому постановою КМУ від 22.01.1996 року №116 (116-96-п) .

Розрахунок складений позивачем на підставі бухгалтерських документів, перевірений КРУ, тому за оцінкою суду саме він та акт КРУ є належними доказами збитків, заподіяних позивачу; всі інші фінансові документи, що є у справі, незалежно від різної балансової вартості піддонів, є іншими документами, що підтверджують заподіяння збитків позивачу.

Таким чином, висновок судів про правомірність вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором та збитків є правомірним; зміст касаційної скарги фактично зводиться до посилань на недоведеність встановлених судом обставин справи та непогодження з оцінкою доказів.

Довід касаційної скарги стосовно того, що постанова КМУ №116 від 22.01.1996 року (116-96-п) розповсюджується тільки відносно підприємства і його працівників, не відповідає змісту пункту 1 затвердженого нею порядку, відповідно до якого цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2012 року у справі №20/17-3379-2011 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2012 року у справі №20/17-3379-2011 -без змін.