Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Добролюбової Т.В. суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О, за участю представників сторін за первісним позовом: прокуратури: позивача відповідача третіх осіб-1-3 третьої особи-4 розглянувши матеріали касаційної скарги Рудак О.В. -прокурор ГПУ, посв. НОМЕР_2 ОСОБА_5 -дов від 07.05.12 ОСОБА_6 -дов. від 21.12.11, ОСОБА_7 -дов. від 21.12.11 не з'явились, повідомлені належно ОСОБА_8 -дов. від 10.11.11 Виробничо-комерційного підприємства "Спектр-СІП" у формі товариства з обмеженою відповідальністюна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.01.12у справі №8/147-10за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Спектр-СІП" у формі товариства з обмеженою відповідальністюдо треті особиВідкритого акціонерного товариства "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії 1.Сумська міська рада 2.Приватна виробнича комерційна фірма "Кальтаір" 3. Виконавчий комітет Сумської міської ради 4. Міністерство інфраструктури Українипро стягнення 105 684, 21 грн.за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філіїдоВиробничо-комерційного підприємства "Спектр-СІП" у формі товариства з обмеженою відповідальністютретя особа Сумська міська радаза участю Генеральної прокуратури Українипровизнання недійсними договорів Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.05.12 розгляд справи відкладався до 24.05.12.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 23.05.12 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

Виробничо-комерційне підприємство "Спектр-СІП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії 105684,21 грн. шкоди, заподіяної внаслідок незаконного користування земельними ділянками за період з листопада 2007 року до серпня 2009 року. Позов обґрунтований приписами статті 1166 Цивільного кодексу України, статей 116, 123- 126 Земельного кодексу України.

Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії ПАТ "Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту") звернулося із зустрічною позовною заявою про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 10.04.00 та від 13.03.02, укладених між Сумською міською радою та ВКП "Спектр-СІП". В обґрунтування зустрічного позову товариство посилалося на те, що на час укладення спірних договорів під'їзні колії та стрілочні переводи знаходились у державній власності, а тому оспорювані угоди спрямовані на незаконне використання державної власності в комерційних цілях ВКП "Спектр-СІП". Це, на думку позивача є підставою для визнання таких договорів недійсними.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.03.11 (суддя Лугова Н.П.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.11 (судді: Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Камишева Л.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено. Клопотання ВКП "Спектр-СІП" про застосування строку позовної давності відхилено. Господарський суд, вмотивовуючи рішення, виходив з недоведеності позивачем факту спричинення йому шкоди відповідачем та розміру такої шкоди. Водночас суд дійшов висновку про відсутність підстав, з якими закон пов'язує визнання оспорюваних договорів недійсними.

За касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії ПАТ "Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" Вищий господарський суд України переглянув оскаржувані судові акти та постановою від 09.08.11 (судді: Дроботова Т.Б., Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.) постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.11 і рішення Господарського суду Сумської області від 10.03.11 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог скасував, і в цій частині справу направив на новий розгляд до Господарського суду Сумської області. Решту рішення та постанови залишив без змін. Касаційну скаргу задовольнив частково.

При новому розгляді справи, рішенням Господарського суду Сумської області від 01.11.11 (суддя Зражевський Ю.О.) зустрічний позов задоволено. Визнано недійсними договори оренди земельної ділянки від 10.04.00 та від 13.03.02, укладені між Сумською міською радою і ВКП "Спектр-СІП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Господарський суд дійшов висновку, що оспорювані угоди спрямовані на незаконне використання державної власності в комерційних цілях ВКП "Спектр-СІП".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.12 (судді: Шепітько І.І., Медуниця О.Є, Пелипенко Н.М.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Виробничо-комерційне підприємство "Спектр-СІП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося з касаційною скаргою та доповненнями до неї, до Вищого господарського суду України, в якій (з урахуванням змін, зроблених представником скаржника у судовому засіданні) просить скасувати рішення і постанову у справі в частині задоволення зустрічного позову, та справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник наголошує на порушенні судами приписів статей 67 Земельного кодексу України, статті 325 Цивільного кодексу України, статей 4-3, 22, 82-1, 111-12 Господарського процесуального кодексу України. Підприємство не погоджується з висновком судів про те, що спірні земельні ділянки належать до земель транспорту. Окрім того, на думку підприємства, є недоведеним факт приналежності спірних колій до державної власності. Скаржник зазначає, що судами безпідставно не було розглянуто клопотання позивача за первісним позовом про зупинення провадження у справі.

Від Відкритого акціонерного товариства "Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі з мотивів у них викладених, а касаційну скаргу -без задоволення.

Від Міністерства інфраструктури України судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить залишити судові акти у справі без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення учасників процесу, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.04.00 між Сумською міською радою - орендодавцем та ВКП "СПЕКТР-СІП" в формі ТОВ - орендарем укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 1,7638 кв.м, яка знаходиться на вул. Тополянська, 21-а, в м. Суми. На земельній ділянці розміщені під'їзні колії та споруди їх обслуговування. Згідно з пунктом 2.1 договору земельна ділянка надається в оренду з метою несільськогосподарського використання під розташування дорожніх колій. Договір укладається на строк до 28.04.24 (пункт 2.2 договору). Судами також установлено, що 13.03.02 між Сумською міською радою -орендодавцем та ВКП "СПЕКТР-СІП" в формі ТОВ - орендарем був укладений ще один договір оренди земельної ділянки. За умовами цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 8006 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул.1-ї Заводська. На земельній ділянці знаходиться колія залізниці. Згідно з пунктом 2.1 договору земельна ділянка надається в оренду з метою несільськогосподарського використання під розміщення залізниці (землі залізничного транспорту). Строк договору оренди до 20.06.11. Суди установили, що на вказаних земельних ділянках знаходяться: колія №18, стрілочний перевід №144, довжиною 348 м (призначення - до підприємства із забезпечення нафтопродуктами); колії №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, стрілочні переводи №118, №122, №124, №126, №128, №130, №132, №136, №138, №140, №142, довжиною 2323 м (призначення -до Сумського комбінату хлібопродуктів); колії №14, №15, стрілочні переводи №108, №146, №150, довжиною 715 м (призначення -до ВАТ "Сумивтормет"); колія №21, стрілочний перевід №42, довжиною 172 м (призначення -ділянка з'єднання із залізничними коліями загального користування с. Суми); колія №21, стрілочні переводи №102, №158, №160, №162, №164, №166, №174, довжиною 1542 м, (призначення -до підприємства теплових мереж). Господарські суди в процесі розгляду спору установили, з підтвердженням матеріалами справи, що спірні колії є державною власністю, вони не вибували у встановленому законом порядку із державної власності (це установлено і судовими рішеннями у справі №17/119-07). Спірні земельні ділянки, на яких розміщені під'їзні колії відносяться до земель транспорту. Разом з тим, установили суди і те, що оспорювані угоди були укладені без належним чином оформленого та затвердженого проекту відведення земельних ділянок, кадастрового плану земельних ділянок з відображенням обмежень у їх використанні та встановленні земельних сервітутів. Як убачається з матеріалів справи, предметом зустрічного позову є вимога Відкритого акціонерного товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 10.04.00 та від 13.03.02, укладених між Сумською міською радою та ВКП "Спектр-СІП". Скаржником оскаржуються судові акти у справі в частині задоволення вимог зустрічного позову про визнання недійсними договорів оренди землі від 10.04.00 та від 13.03.02. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , цим Законом, Цивільним кодексом України (435-15) , іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент укладення оспорюваних договорів). За приписами статті 4 названого Закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній власності), держави. За приписами статті 5 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи України, у власності яких перебувають земельні ділянки. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень. Рішення про надання в оренду земельних ділянок зазначені органи державної влади приймають при попередньому погодженні цих питань на сесіях відповідних рад. Відповідно до вимог статті 19 Земельного кодексу України від 13.03.1992 року (чинного на момент укладення оспорюваних договорів) надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації. Відведення земельних ділянок для потреб громадян провадиться за кошти державного та місцевих бюджетів на замовлення сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. Умови і строки розробки проектів відведення земельних ділянок і перенесення їх меж у натуру (на місцевість) визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт. Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. Клопотання про відведення ділянок, що надаються Верховною Радою України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів. Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка. Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель. Разом з тим, за приписами статті 15 Закону України "Про оренду землі" проект відведення земельної ділянки є невід'ємним додатком до договору оренди. Відповідно до приписів статті 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Викладене узгоджується з приписами статті 69 Земельного кодексу України 1990 року. Згідно з приписами статі 31 Земельного кодексу України (2768-14) (чинного на час укладення спірних договорів) вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів. Вилучення земель провадиться за рішенням сільської, селищної Ради народних депутатів. Приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, установив, що спірні земельні ділянки, передані в оренду за оспорюваними договорами, відносяться до земель залізничного транспорту, а відтак ці угоди укладені з порушенням законодавства, що регулює спірні правовідносини; оспорювані угоди укладені за відсутності затвердженого проекту відведення земельних ділянок; на спірних земельних ділянках розташовані під'їдні колії, які є державною власністю і вони у встановленому законом порядку із державної власності не вибували (це також установлено судовими рішеннями у справі №17/119-07). Водночас господарські суди установили та це підтверджено матеріалами справи, що державне майно (спірні колії) перебувають на балансі та в оперативному управлінні ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". Відтак, як установили господарські суди, оспорювані угоди спрямовані на незаконне використання державної власності в комерційних цілях ВКП "Спектр-СІП" та укладені з порушенням вимог закону (статей 32, 68 Земельного кодексу України, приписів Закону України "Про оренду землі" (161-14) ). Згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу УРСР (чинного на час укладення оспорюваних правочинів) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. Відповідно до приписів частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Враховуючи встановлені господарськими судами обставини, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для задоволення вимог зустрічного позову. Довід скаржника про те, що судами помилково, на його думку, не було розглянуто клопотання про зупинення провадження у даній справі не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки спростовується матеріалами справи. Решта доводів касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, та не спростовують встановленого судами. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови у справі в оскарженій частині та задоволення касаційної скарги. В частині відмови у задоволенні первісного позову судові акти у справі скаржником не оскаржені, а відтак судом касаційної інстанції не переглядаються.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.12 у справі №8/147-10 залишити без змін.

Касаційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства "Спектр-СІП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.