головуючого:Першикова Є.В.,суддів:Данилової Т.Б., Ходаківської І.П.,розглянулакасаційну скаргу приватного підприємства "Діоніс" (далі -Підприємство)на постанову Одеського апеляційного господарського судувід27.03.12у справі№ 12/17-2188-2011господарського судуОдеської областіза позовомПідприємствадофізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (далі -Підприємець)простягнення 1 953 969,76 грн.,та за зустрічним позовом ПідприємцядоПідприємствапростягнення 475 635,00 грн.В засіданнях взяли участь представники:

- Підприємства:не з'явились; - Підприємця:не з'явились.

Ухвалою від 13.04.12 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П., касаційну скаргу Сільради від 21.02.12 № 10/02-36 було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.05.12.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 24.05.12 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 24.05.12 представники сторін не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 24.05.12 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови направляється учасникам судового процесу поштою в установленому законом порядку.

Рішенням від 15.08.11 господарського суду Одеської області (суддя -Цісельський О.В.) у задоволенні позову Підприємства відмовлено повністю.

Зустрічний позов Підприємця задоволено частково.

Стягнуто з Підприємства на користь Підприємця 335 124,57 грн. - збитків, 3 329,90грн. -державного мита та 165,20 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою від 11.10.11 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Шевченко В.В., суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.) апеляційну скаргу Підприємства частково задоволено.

Пункти 2, 3, 4 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 15.08.11 частково скасовано та викладено їх в одному пункті під номером два в наступній редакції: "Зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до приватного підприємства "Діоніс" про стягнення збитків в розмірі 475 260 грн. -залишити без задоволення".

В решті рішення від 15.08.11 господарського суду Одеської області залишено без змін.

Стягнуто з Підприємця на користь Підприємства 1 675, 62 грн.

Постановою від 21.02.12 Вищого господарського суду України касаційну скаргу Підприємця задоволено.

Постанову від 11.10.11 Одеського апеляційного господарського суду скасовано, а рішення від 15.08.11 господарського суду Одеської області залишено в силі.

Ухвалою від 20.12.11 господарського суду Одеської області (суддя Цісельський О.В.) заяву Підприємства про поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення від 15.08.11 господарського суду Одеської області за нововиявленими обставинами відхилено, та відповідну заяву повернуто заявнику без розгляду.

Постановою від 27.03.12 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Михайлова М.В. суддів: Ярош А.І., Мацюра П.Ф.) апеляційну скаргу Підприємства на ухвалу від 20.12.11 господарського суду Одеської області залишено без задоволення, а ухвалу від 20.12.11 господарського суду Одеської області -без змін.

Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції мотивовані тим, що відмовляючи у задоволенні первинного позову Підприємства та частково задовольняючи зустрічний позов Підприємця господарський суд поклав в основу своїх висновків рішення від 13.05.11 господарського суду Одеської області по справі № 26/17-1338-2011 та постанову від 30.06.11 Одеського апеляційного господарського суду по цій же справі. На підставі судових актів по справі № 26/17-1338-2011 суд встановив, що Підприємцем зобов'язання за договором № 16-07-2010 від 16.07.10 не порушувались, натомість, саме Підприємство в односторонньому порядку відмовилось від поставок винограду чим порушило свої зобов'язання по договору та спричинило шкоду Підприємцю у вигляді неотриманого прибутку. У зв'язку з цим суд відмовив Підприємству у стягненні шкоди з Підприємця та частково задовольнив зустрічний позов Підприємця. Судові інстанції взяли до уваги те, що визначена заявник в якості нововиявленої обставини постанова від 18.10.11 Вищого господарського суду України по справі № 26/17-1338-2011 (якою скасовано рішення попередніх судових інстанцій та прийнято нове рішення про відмову в позові) прийнята під час перебування директора Підприємства у відрядженні (з 18.10.11 по 30.11.11), однак представник Підприємства приймав участь у судовому засіданні 18.10.11 а тому мав достатньо часу для звернення з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у встановлений законом строк.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову апеляційної інстанції та ухвалу місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про перегляд рішення від 15.08.11 господарського суду Одеської області за нововиявленими обставинами, та задоволення позовних вимог Підприємства у повному обсязі і відмову у позові Підприємця.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженої постанови апеляційним судом було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 238 Цивільного кодексу України, ст.ст. 53, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 16.07.10 між Підприємцем і Підприємством укладено договір № 16-07-2010 (далі -Договір) за умовами якого Підприємець зобов'язався поставити, а Підприємство прийняти та оплатити виноград урожаю 2010 року європейських сортів в наступному асортименті та кількості: сорт винограду -Європейських сортів (в основному сорт винограду "Шардоне") з відсотковим утриманням цукру не нижче 17 г/м3 (п.1.2.1 договору) та примірна кількість товару 500 тон +/- 10% від зазначеної примірної кількості товару за вибором покупця; примірна кількість товару, вказана в цьому договору може бути змінена покупцем в сторону зменшення в односторонньому порядку на будь-яку кількість товару.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється продавцем у строк до 30.10.10 рівномірними партіями товару по мірі дозрівання відповідних сортів винограду, тобто з моменту дозрівання та до 30.10.10.

Судами враховано, що рішенням від 13.05.11 господарського суду Одеської області та постановою від 30.06.11 Одеського апеляційного господарського суду по справі № 26/17-1338-2011 встановлено, що Підприємство фактично відмовилося в односторонньому порядку від поставок винограду, що змусило Підприємця здійснити дії по реалізації невикористаного винограду ТОВ "Дунайський", переробити 53,42 тони (53 420 кг) винограду на виноматеріал та списати 105 000 кг винограду.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою від 18.10.11 Вищого господарського суду України у справі № 26/17-1338-2011 було скасовано рішення від 13.05.11 господарського суду Одеської області та постанову від 30.06.11 Одеського апеляційного господарського суду по цій же справі та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Підприємця відмовлено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Отже, суд на підставі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України може переглянути прийняте ним судове рішення за наявності двох умов в їх комплексному зв'язку: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору (обставини, які не могли бути відомі заявникові). При цьому, слід враховувати, що за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення.

Вирішуючи питання щодо істотності значення для справи нововиявлених обставин, суд має керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, тобто оцінювати наведені заявником обставини за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони не пізніше одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, але вказаний строк є процесуальним, тому відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України суд може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин його пропуску. При цьому, суд не може пов'язувати право відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

В той же час, при розгляді клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку суд має виходити не тільки з причин, вказаних в такому клопотанні, але й з фактичних обставин справи, які зумовили пропущення цього строку.

Однак вказане не було враховано попередніми судовими інстанціями при винесенні оскаржуваних судових рішень.

Як на нововиявлену обставину Підприємство посилається на прийняття постанови від 18.10.11 Вищим господарським судом України у справі № 26/17-1338-2011, якою було скасовано рішення від 13.05.11 господарського суду Одеської області та постанову від 30.06.11 Одеського апеляційного господарського суду по цій же справі та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Підприємця відмовлено. Тобто заявником вказано на те, що постановою Вищого господарського суду України скасовано судові рішення, враховані під час прийнятті рішення у даній справі.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що директор Підприємства знаходився у відрядженні з 18.10.11 по 30.11.11, у зв'язку з чим представник погодити з ним питання щодо звернення до суду з заявою про перегляд справи № 12/17-2188-2011 за нововиявленими обставинами не мав можливості.

Відхиляючи клопотання сторони про відновлення пропущеного строку, суди першої та апеляційної інстанції передчасно прийшли до висновку про те, що Підприємство, як сторона по справі знало про обставини на які воно посилається як на нововиявлені з 18.10.11, та у представника Підприємства у період з 18.10.11 по 19.11.11 були повноваження як у законного представника Підприємства з усіма правами, які надані законом позивачу, в тому числі на подачу заяв за нововиявленими обставинами, оскільки суди не надали належної правової оцінки посадовій інструкції юрисконсульта від 05.01.11, як підставу поважності причин пропуску строку, у зв'язку з відсутністю погодження директора Підприємства на здійснення певних дій.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що діюче процесуальне законодавство визначає, що строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи, а тому пропуск строку внаслідок неможливості подати заяви з дотриманням вимог ст. 238 Цивільного кодексу України при поданні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не може розглядатися як такий, що вчинений без поважних причин.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували визначені обставини справи та дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для відновлення пропущеного строку на подання заяви.

За таких обставин оскаржувані ухвала суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій не можуть бути визнані законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає направленню на розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про її прийняття.