ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" травня 2012 р. Справа № 27/204
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs20859029) ) ( Додатково див. рішення господарського суду міста Києва (rs19219676) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Могил С.К. (головуючий), Вовк І.В., . Кондратова І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року у справі № 27/204 за позовом Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп" до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація -112 Голосіївського району", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі його структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", про внесення змін до договору,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про внесення змін до договору на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень, та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 13.11.2007 року № 38, укладеного між ними, шляхом викладення пункту 2.1.2 договору у такій редакції: "Щомісяця надавати Користувачу рахунки по сплаті експлуатаційних та комунальних послуг, згідно розрахунків витрат з урахуванням теплового навантаження системи опалення вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень УДВП "Ізотоп", що становить: Qоп = 0,004 Гкал/год." у зв'язку з істотною зміною обставин, пов'язаних з перерахунком теплового навантаження позивача та можливістю зміни умов договору, які впливають на розмір плати за послуги, оскільки така можливість для внесення змін до договору, за погодженням з виконавцем, передбачена законом.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року (суддя Дідиченко М.А.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року (судді: Яковлєв М.Л., Жук Г.А., Тарасенко К.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та позов задовольнити.
Відзиви на касаційну скаргу від відповідача та третьої особи до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що постачання теплової енергії до приміщення, яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Горького, 152 здійснюється на підставі договору від 01.11.2007 року № 530060 укладеного між акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (постачальник) та комунальним підприємством "ЖЕО -112" Голосіївської районної у м. Києві ради, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
13.11.2007 року між сторонами було укладено договір на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень, та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № 38 з метою технічного обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання посередницьких послуг по забезпеченню користувача холодним водопостачанням (ХВП), гарячим водопостачанням (ГВП), центральним опаленням (ЦО), водовідведенням за адресою: вул. Горького, 152, загальна площа 57, 7 кв.м.
Згідно п.п. 2.1.1, 2.1.2 цього договору КП "ЖЕО 112" є посередником між користувачем та постачальниками, що забезпечують потреби користувача в холодному водопостачанні (ХВП), гарячому водопостачанні (ГВП), центральному опаленні (ЦО), водовідведенні та зобов'язане щомісяця надавати користувачу рахунки по сплаті експлуатаційних та комунальних послуг, згідно розрахунків витрат пропорційно займаній площі по відношенню до всієї (житлової чи нежитлової) площі будинку.
УДВП "Ізотоп" здійснило перерахунок теплового навантаження своїх тепломереж та визначило, що теплове навантаження нежитлових приміщень позивача площею 57,5 кв.м. становить 0,004 Гкал/год.
Технічним рішенням від 07.12.2010 року № 31/9/6307 щодо проекту теплопостачання передбачено розподіл навантаження системи опалення між житловою частиною будинку та вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями УДВП "Ізотоп" в розмірі 0,066 Гкал/год.
23.12.2010 року позивач направив відповідачеві лист № 01-01/1648 з пропозицією внести зміни до договору № 38 від 13.11.2007 року. У відповідь на зазначений лист позивача, відповідач листом № 513 відмовив позивачеві у зміні умов договору.
Відповідач звернувся до ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" з проханням провести обстеження зазначеного житлового приміщення. 15.02.2011 року ПАТ "Київенерго" складено акт № 502-110, в якому зазначено, що теплове навантаження житлової частини зазначеного будинку відповідно до проекту складає Q=3,29 Г кал./год. ПАТ "Київенерго" в особі СВП "Енергозбут Київенерго" зазначає, що згідно з проектом загальне теплове навантаження на систему опалення житлових будинків (за адресою вул. Горького, 150, 152, 154, 156, 158, 160) та відповідно відсоток житлової частини залишається без змін, тому проектне навантаження на опалення приміщень позивача застосовується тільки для розподілу нарахувань за спожиту нежитловими приміщеннями теплову енергію в межах тарифу інших споживачів, а тому не має підстав для внесення змін до договору на постачання теплової енергії зазначеної вище будівлі.
15.07.2011 року позивач склав проект додаткової угоди № 1 від 15.07.2011 року до договору № 38 від 13.11.2007 року та надіслав відповідачеві рекомендованим листом 19.07.2011 року з пропозицією її підписання, від якої відповідач відмовився з посиланням на відсутність підстав для зміни умов договору.
Предметом даного судового розгляду є вимоги споживача до виконавця про внесення змін до договору на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень, та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території укладеного між ними, шляхом викладення пункту 2.1.2 договору у такій редакції: "Щомісяця надавати Користувачу рахунки по сплаті експлуатаційних та комунальних послуг, згідно розрахунків витрат з урахуванням теплового навантаження системи опалення вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень УДВП "Ізотоп", що становить: Qоп = 0,004 Гкал/год." у зв'язку з істотною зміною обставин, пов'язаних з перерахунком теплового навантаження позивача та можливістю зміни умов договору, які впливають на розмір плати за послуги, оскільки така можливість для внесення змін до договору, за погодженням з виконавцем, передбачена законом.
Висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові про внесення змін до договору на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень, та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території щодо визначення теплового навантаження системи опалення нежитлових приміщень позивача мотивовано недоведеністю істотної зміни обставин, з яких сторони виходили при укладенні договору, недоведеністю порушення інтересів позивача та необґрунтованістю вимог про внесення змін до спірного договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 і 4 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (630-2005-п) , послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення
За пп. 8 п. 29 зазначених Правил (630-2005-п) споживач має право на внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги.
Абзацом 2 п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 (1198-2007-п) , визначено, що у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Судами обох інстанцій встановлено, що договором № 530060 (п. 8 додатку № 2 до договору) визначено нарахування вартості спожитої теплової енергії відповідно до вимог норм чинного законодавства, договором на технічне обслуговування № 38 передбачено лише обов'язок відповідача надавати користувачу рахунки по сплаті експлуатаційних та комунальних послуг, та позивачем не доведено наявності істотної зміни обставин, яка є підставою для внесення змін до спірного договору згідно зі ст. 652 ЦК України, і сторонами не узгоджено внесення таких змін до договору.
Доводи касаційної скарги щодо посилання на пп. 8 п. 29 Правил № 630 (630-2005-п) не беруться до уваги, оскільки згідно з наведеним положенням внесення змін до договору, що впливають на розмір плати за послуги, передбачає наявність обов'язкового погодження з виконавцем внесення таких змін до договору, проте фактичних обставин такого погодження позивачем не наведено та попередніми судовими інстанціями у справі не встановлено.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові про внесення змін до договору на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень, та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території у зв'язку з недоведеністю правових підстав для внесення таких змін ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків суду.
За таких обставин, оскаржені судові рішення обох інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року -без змін.
Головуючий суддя
Судді
С.Могил
І.Вовк
І.Кондратова