Доповідач -суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г.- головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія "Рентабуд"

на рішення господарського суду міста Києва

від 21.04.2011 року

та постанову Київського апеляційного господарського

суду від 23.01.2012 року

у справі № 8/90

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сервус Сістемз Інтегрейшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія "Рентабуд"

про спонукання до вичення дій

за участю представників:

позивача - Селіванової А.Г.

відповідача - не з"явились

В березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервус Сістемз Інтегрейшн" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рентабуд" про зобов'язання останнього прийняти приміщення за договором суборенди № 1/02-10 від 01.02.2010 року, укладеним між сторонами, в зв'язку з припиненням його дії з 07.01.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року (суддя Катрич В.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 року (судді: Рєпіна Л.О., Корсакова Г.В., Сулім В.В.), позов задоволено зобов'язано відповідача прийняти приміщення за договором суборенди № 1/02-10 від 01.02.2010 року, укладеним між сторонами, в зв'язку з припиненням його дії з 07.01.2011 року.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рентабуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, мотивуючи скаргу тим, що справу розглянуто судами за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце судових засідань та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2011 року порушено провадження у даній справі, яку призначено до розгляду на 07.04.2011 року. Вказана ухвала надіслана сторонам лише 30.03.2011 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотньому її боці.

07.04.2011 року представник відповідача у судове засідання не з"явився, в зв"язку з чим місцевим господарським судом відкладено розгляд справи на 21.04.2011 року о 14:50 год., про що винесено відповідну ухвалу.

Докази надіслання сторонам ухвали від 07.04.2011 року про відкладення розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

Проте, згідно протоколу судового засідання від 07.04.2011 року у даній справі її розгляд відкладено на 15.04.2011 року о 14:30 год.

Разом з тим, 21.04.2011 року за відсутності представника відповідача судом першої інстанції оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст цього рішення підписано судом лише 12.08.2011 року, тобто майже через чотири місяці з дня оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Відтак, судом першої інстанції порушено вимоги частин 1, 3 статті 69 ГПК України, згідно яких спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 року призначено до розгляду на 23.01.2012 року.

В матеріалах справи наявний конверт про надіслання відповідачу ухвали про призначення до розгляду апеляційної скарги, яка повернута поштовою установою суду апеляційної інстанції за закінченням терміну зберігання.

23.01.2012 року Київським апеляційним господарським судом прийнято постанову про залишення без змін рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 4-2 ГПК України однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.

В силу статті 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами, до яких належить право брати участь в господарських засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Статтею 77 цього ж Кодексу надано право господарському суду відкласти розгляд справи у зв"язку з нез"явленням представників сторін у судове засідання.

Проте, при вирішенні даного спору по суті, господарські суди першої й апеляційної інстанцій не забезпечили відповідачу можливості реалізувати вказані процесуальні права, оскільки розглянули справу за відсутності його повноважного представника, належним чином не повідомленого про час і місце судових засідань.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Таким чином, розглянувши справу за відсутності відповідача, суди попередніх інстанцій не повідомили його належним чином про час і місце судових засідань та не забезпечили йому рівних з позивачем процесуальних прав, чим допустились порушень пункту 2 частини 3 статті 129 Конституції України та статей 4-2, 4-3, 22, 75, 77 ГПК України.

Наведене є порушенням норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , які зобов'язують суд забезпечувати сторонам рівність перед законом і судом (ст. 4І), змагальність сторін (ст. 4і).

Отже, порушення норм процесуального права призвело до неповного з'ясування місцевим та апеляційним господарськими судами суттєвих обставин справи, що є підставою до скасування судових актів, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду належить врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві обставини справи, встановити дійсні права й обов'язки сторін, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5- 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рентабуд" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 року у справі № 8/90 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.