Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Артек-Союз" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2012 року у справі № 5002-32/3614-2011 Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону, м. Севастополь, в інтересах держави, в особі: 1) Міністерства оборони України, м. Київ; 2) Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, м. Севастополь, до Приватного підприємства "Артек-Союз", м. Сімферополь, за участю третьої особи -академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова, м. Севастополь, про стягнення 96 079,28 грн.,

за участю представників сторін:

Генеральної прокуратури України -Кривоклуб Т.В. (посв. № 118);

Міністерства оборони України -ОСОБА_5 (дов. № 220/746/д від 16.11.11);

Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської -не з'явились;

відповідача -не з'явились;

третьої особи -не з'явились,

У серпні 2011 року Заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПП "Артек-Союз" про стягнення 96 079,28 грн.

Вказував, 25.09.06 між Севастопольським військово-морським інститутом ім. П.С. Нахімова (постачальником), ПП "Артек-Союз" (субспоживачем) та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською (отримувачем) був укладений договір № 159, яким сторони погодили, що постачальник здійснює постачання електричної енергії субспоживачу, а субспоживач сплачує спожиту електроенергію отримувачу на підставі виставлених ним рахунків.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати спожитої електроенергії, що негативно впливає на матеріальний стан Міністерства оборони України, в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, Заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону просив стягнути з відповідача на користь Міністерства оборони України, в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 21.09.11, 153 956,48 грн. боргу за період з квітня по серпень 2011 року.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2011 року (суддя Барсукова А.М.) в позові відмовлено.

Постановлено визнати недійсним договір про поставку електроенергії від 25.09.06, укладений між Севастопольським військово-морським інститутом ім. П.С. Нахімова, ПП "Артек-Союз" та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською.

Рішення обґрунтоване посиланнями на те, що зазначений договір укладений зі сторони Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки останній не мав повноважень (ліцензії) для постачання електричної енергії, що у відповідності з вимогами ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою до визнання вказаного договору недійсним, тому у позивача відсутнє право вимоги стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем обов'язків за недійсним договором.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2012 року (колегія суддів у складі: Черткової І.В. -головуючий, Гонтаря В.І., Плута В.М.) рішення скасовано, постановлено нове рішення про часткове задоволення позову.

Постановлено стягнути з ПП "Артек-Союз" на користь Міністерства оборони України, в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської 64 684,05 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

постанова мотивована посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині оплати спожитої електроенергії у квітні, червні 2011 року, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті боргу.

постанова в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення боргу за спожиту відповідачем електроенергію у травні, липні, серпні, обґрунтована посиланнями на те, що акти приймання-передачі обсягів спожитої відповідачем електроенергії за вказаний період останнім не підписані, тому рахунки за цей період на оплату електроенергії позивачем виставлені відповідачу необґрунтовано.

У касаційній скарзі ПП "Артек-Союз", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1, 13, 24 Закону України "Про електроенергетику" та ст.ст. 43, 83 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 25.09.06 між Севастопольським військово-морським інститутом ім. П.С. Нахімова (постачальником), ПП "Артек-Союз" (субспоживачем) та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською (отримувачем) був укладений договір № 159, яким сторони погодили, що постачальник здійснює постачання електричної енергії субспоживачу, а субспоживач сплачує спожиту електроенергію отримувачу на підставі виставлених ним рахунків.

Постачальник зобов'язаний надавати отримувачу щомісячно узгоджену з субабонентом довідку про фактичні витрати електроенергії (п. 2.2 договору).

Отримувач грошових коштів зобов'язаний здійснювати нарахування платежів субабонентові за фактично спожиту електроенергію за дійсними тарифами (п. 2.11 договору).

Пунктом 6.4 договору сторони погодили, що рахунок-акт за надані послуги складається отримувачем грошових коштів на підставі довідки про фактичне споживання електроенергії, яка надається постачальником і узгоджується з субспоживачем та надається субспоживачеві в строк до 25 числа поточного місяця.

Згідно п. 6.5 договору субспоживач здійснює 100 % оплату за витрачену електроенергію протягом п'яти днів після отримання рахунку від отримувача грошових коштів.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) -п. 1 ст. 530 ЦК України.

Апеляційним судом встановлено, що на виконання пунктів 2.2, 6.4 договору були складені акти (довідки) про використану електроенергію ПП "Артек-Союз" за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року включно.

Проте, акти про використану електроенергію за травень 2011 року, за липень 2011 року та за серпень 2011 року представником ПП "Артек-Союз" не підписані.

Водночас апеляційним судом встановлено, що на підставі вказаних актів про використану електроенергію ПП "Артек-Союз" за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською були виставлені рахунки-акти виконаних робіт: № 299 від 05.05.11 на суму 33 221, 26 грн. -за квітень 2011 року; № 335 від 01.06.11 на суму 29 666, 64 грн. -за травень 2011 року; № 412 від 04.07.11 на суму 31 462, 79 грн. -за червень 2011 року; № 477 від 10.08.11 на суму 31 432, 37 грн. -за липень 2011 року та № 511 від 01.09.11 на суму 28 173, 42 грн. -за серпень 2011 року.

Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською неодноразово надсилалися на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості за зазначеними рахунками (т. 1, а.с. 42, 49, 56, 58), які залишились відповідачем без відповіді та без задоволення.

Таким чином, врахувавши положення п.п. 2.2, 6.4, 6.5 договору, суд апеляційної інстанції правильно встановив та виходив з того, що строк виконання зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії у квітні 2011 року та червні 2011 року відповідно до рахунків-актів № 299 від 05.05.11 та № 412 від 04.07.11 настав, що стало обґрунтованою підставою до задоволення вимог про стягнення боргу за спожиту відповідачем електричну енергію у вказаному періоді.

Встановивши невідповідність актів про використану електроенергію у травні 2011 року, липні 2011 року та серпні 2011 року положенням п.п. 2.2, 6.4, 6.5 договору, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відмову в задоволенні вимог про стягнення боргу за спожиту відповідачем електричну енергію в зазначеному періоді.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Разом з тим, відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що договір № 159 не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки Севастопольський військово-морський інститут ім. П.С. Нахімова не має відповідних повноважень (ліцензії) для постачання електричної енергії.

Проте, погодитись з таким висновком місцевого суду не можна, оскільки як вбачається зі змісту вказаного договору, останній не регулює відносини постачання електричної енергії, в розумінні ст. 1 Закону України "Про електроенергетику", а регулює лише порядок відшкодування витрат за спожиту відповідачем електроенергію, при використанні приміщення з метою організації харчування особового складу Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова.

Крім того, питання дійсності чи недійсності зазначеного договору не має суттєвого значення для вирішення спору, предметом якого є стягнення коштів за фактично спожиту відповідачем та оплачену іншою особою електроенергію.

Споживання електроенергії відповідачем є конклюдентною дією, яка породжує обов'язок її оплати, незалежно від оформлення таких правовідносин відповідним договором.

Зазначеним обставинам в їх сукупності, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, місцевим господарським судом відповідна правова оцінка не надавалась, що вплинуло на правильність встановлення дійсних правовідносин сторін та вирішення спору по суті.

Твердження скаржника про відсутність правових підстав до стягнення з ПП "Артек-Союз" вартості спожитої електроенергії у квітні 2011 року та червні 2011 року, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом касаційної інстанції, тому дані твердження слід залишити поза увагою суду.

Суд апеляційної інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111-7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Артек-Союз" залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2012 року у справі № 5002-32/3614-2011 залишити без змін.