Головуючого суддіЗапорощенко М.Д.суддівШевчук С.Р., Владимиренко С.В. перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012р. у справі№ 25/223-10(39/113-09) господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Київської регіональної дирекції" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" простягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 90 142 141,63 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:- - позивача ОСОБА_4, дов. № 591/11.5.2 від 03.08.2011- відповідачаОСОБА_5, дов. б/н від 03.05.2012

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 р., у справі № 25/223-10 (39/113-09) було задоволено позов публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Київська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", стягнуто з ТОВ "Вікторія" на користь ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Київська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" заборгованість за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/385к від 20.09.2006р. в розмірі 117 103 507, 70 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011 р. у справі № 25/223-10 (39/113-09) скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011 р., а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

30.11.2011 року ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Київська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив стягнути з ТОВ "Вікторія" прострочену заборгованість за кредитом за період з 01.02.2009 р. по 23.11.2011 р. у сумі 87 886 700 грн. і прострочену заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, нарахованих з 25.09.2008 р. по 30.10.2011 р. у сумі 37 241 989, 13 грн., а всього 125 128 689, 13 грн.

30.11.2011 року ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Київська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" звернувся з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку статей 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно в межах ціни позову у розмірі 125 128 689,13 грн. Заява обґрунтована тим, що загальна вартість майна, переданого в заставу в якості забезпечення виконання умов кредитного договору складає 89 508 755,30 грн., проте відповідно до висновку експертної оцінки, який був підготовлений структурним підрозділом банку, ринкова вартість заставного майна станом на 18.05.2011р. становить 58 705 887,00 грн. при наявній заборгованості відповідача за кредитним договором у загальній сумі 125 128 689,13 грн. Таким чином, вартість заставного майна недостатня для погашення кредитної заборгованості відповідача. Крім того, відчуження відповідачем належного йому майна може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

01.02.2012 року ТОВ "Вікторія" звернулось в господарський суд з заявою про зупинення провадження у даній справі в зв'язку з розглядом в господарському суді справи № 16/5005/689/2012 про тлумачення пункту 2.4 договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/385к від 20.09.2006 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2012 року (суддя Подобєд І.М.) було відмовлено у вжитті заходів до забезпечення позову у зв'язку з відсутністю у справі фактичних даних про наміри ТОВ "Вікторія" здійснити продаж чи інше відчуження власного майна з метою ухилення від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором. Крім того зазначено, що в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором укладені договори іпотеки та застави Цією ж ухвалою від 01.02.2012 р. провадження у справі було зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, оскільки предметом спору у справі №16/5005/689/2012 є тлумачення положень кредитного договору про нарахування процентів за користування кредитом, а предметом у справі № 25/223-10(39/113-09) є заборгованість по вказаним процентам за цим же кредитним договором, що свідчить про неможливість розгляду даної справи № 25/223-10(39/113-09) до вирішення пов'язаної з нею справи № 16/5005/689/2012.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. (у складі головуючого Чохи Л.В., суддів Антоніка С.Г., Чимбар Л.О.) у справі № 25/223-10(39/113-09) задоволено апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк", скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2012 р., накладено арешт на рухоме та нерухоме майно ТОВ "Вікторія" в межах позовних вимог в загальній сумі 125 128 689,13 грн., в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. у справі № 25/223-10(39/113-09), вважаючи, що судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права, ТОВ "Вікторія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. у справі № 25/223-10(39/113-09) та зупинити виконання оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в порядку касації.

В обґрунтування скарги посилається на ст. ст. 43, 99 ГПК України, положення постанов Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 та № 18, а також зазначає, що загальна вартість заставного майна за іпотечним договором та договором застави від 20.09.2006 р. перевищує суму позовних вимог, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для забезпечення позову в даній справі. Крім того, скаржник вважає, що справу № 25/223/10(39/113-09) неможливо розглянути до вирішення пов'язаної з нею господарської справи № 16/5005/689/2012.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. у даній справі в зв'язку з відсутністю доказів звернення позивача до органів Держаної виконавчої служби та пред'явлення оскаржуваної постанови до виконання.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу від 07.05.2012 р., в якому доводи відповідача вважає необґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено достатні підстави для вжиття заходів до забезпечення позову, зазначає, що вартість заставного майна не забезпечує виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. Вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовані положення ч. 1 ст. 79 ГПК України. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. у справі № 25/223/10(39/113-09) - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При прийнятті постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. у справі № 25/223-10(39/113-09) про скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2012 р. про відмову у вжитті заходів до забезпечення позову та зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з тих підстав, що згідно з наданими позивачем експертними оцінками вартість заставного майна, яка складає у загальній сумі 58 705 887,00 грн., недостатня для погашення заборгованості відповідача за кредитним договором, оскільки сума заявлених позовних вимог становить 125 128 689,13 грн. Крім того, стан господарської та фінансової діяльності товариства погіршився, про що свідчать справи про його банкрутство, що порушувались господарським судом Дніпропетровської області. Зазначено про відсутність правових підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення судом іншої господарської справи № 16/5005/689/2012, оскільки рішення суду у вказаній справі не буде мати преюдиціальне значення для даної справи № 25/223-10(39/113-09) відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, а обставини щодо підстав та умов нарахування процентів, передбачених п. 2.4 кредитного договору № 10-0604/385к від 20.09.2006 р. входять до предмету доказування у даній справі.

Таким чином, Дніпропетровський апеляційний господарський суд у постанові від 05.03.2012 р. у даній справі дійшов висновку про наявність правових підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ "Вікторія" в межах збільшених позовних вимог на суму 125 128 689,13 грн. та про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадженні у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про наявність таких обставин може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки, чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не було надано доказів вчинення відповідачем дій, які свідчать про наміри здійснити продаж або інше відчуження власного майна з метою ухилення від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 10-0604/385к від 20.09.2006 р., а саме лише припущення такої можливості не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову. Крім того, в забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором укладені іпотечний договір від 20.09.2006 р. та договір застави від 20.09.2006 р., предметом іпотеки та застави яких є тепличний комплекс та основні засоби, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул.Річкова, буд. 50. Висновки щодо експертної оцінки вказаного заставного майна, підготовлені структурним підрозділом банку, обґрунтовано не були прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки вартість предмета застави, щодо якої не було досягнуто згоди між заставодержателем та заставодавцем, встановлюється на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Також, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 р. у справі № Б24/458-09, на наявність якої посилався суд апеляційної інстанції, заяву ПП "Вторсплав" про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вікторія" залишено без розгляду.

Щодо відмови в задоволенні заяви про зупинення провадження у даній справі до вирішення судом іншої господарської справи № 16/5005/689/2012, то колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Враховуючи тотожність суб'єктного складу та пов'язаність предметів спору у справах № 25/223-10(39/113-09) та № 16/5005/689/2012, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду справи № 16/5005/689/2012, будуть мати преюдиціальне значення для справи № 25/223-10(39/113-09) і можуть вплинути на результати розгляду даної справи.

З урахуванням вищевикладеного, в зв'язку з недоведеністю позивачем наявності обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі уразі задоволення позову, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ "Вікторія" в межах позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував та перевірив обставини справи та виніс законну і обґрунтовану ухвалу, в зв'язку з чим постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012р. підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2012 р. у справі № 25/223-10(39/113-09) -залишенню в силі.