Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Нова друкарська справа" на постанову та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012 року у справі господарського суду № 26/5005/14341/2011 Дніпропетровської областіза заявою ПАТ "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Нова друкарська справа" про визнання банкрутом розпорядник майна Попружко О.В.в судовому засіданні взяли участь представники :

від боржника:ОСОБА_5 (довіреність від 08.06.2011 року № 05/юр)від боржника:не з'явилисявід арбітражного керуючого:ОСОБА_6 (довіреність від 20.03.2012 року № 71)

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2011 року за заявою ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження про банкрутство ТОВ "Нова друкарська справа" (далі -боржника) за загальною процедурою відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (2343-12) (далі -Закону).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012 року визначено розмір вимог ПАТ "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Нова друкарська справа" на суму 2 607 758, 56 грн. із яких не забезпечено заставою 1 672 758, 56 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 6 місяців, до 10 липня 2012 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Попружко О.В., якого зобов'язано здійснити певні дії, пов'язані з процедурою розпорядження майном боржника; кандидатуру арбітражного керуючого Шапка В.І. на призначення розпорядником майна відхилено; зобов'язано ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк оголошення про порушення справи про банкрутство; попереднє судове засідання зобов'язано провести до 10 квітня 2012 року; зобов'язано скликати перші загальні збори кредиторів до 20 квітня 2012 року; засідання господарського суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке провести до 10 липня 2012 року. (том 1, а.с. 103-107).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, боржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, мотивуючи повним забезпеченням іпотекою грошових вимог ініціюючого кредитора.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Нова друкарська справа" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012 року залишено без змін з підстав доведення ініціюючим кредитором обставин, що частина грошових вимог кредитора, яка перевищує 300мінімальних розмірів заробітної плати не є забезпечена заставою майна боржника (том 2, а.с. 79-82).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ "Нова друкарська справа" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 3-1, 7, 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 41 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників скаржника та ініціюючого кредитора, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Частиною 3 статті 6 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частинами 4, 9, 11 статті 11 Закону визначається, що в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника; кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги; визначає розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, дату складення реєстру вимог кредиторів, дату попереднього засідання суду та інші етапи процедури банкрутства у справі.

Статтею 101 ГПК України передбачено обов'язок суду апеляційної інстанції за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглянути справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно з частинами 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, що 03.03.2008 року між попередником ініціюючого кредитора та фізичною особою ОСОБА_8, було укладено Генеральну угоду № 5 (надалі за текстом "Генеральна угода") та договір про відкриття валютної кредитної лінії № 06.16-5/08-КЛ (надалі за текстом "Кредитний договір"), відповідно до умов якого ОСОБА_8 було надано кредит в сумі 250 000 доларів США, строком на 1 рік до 03 березня 2009 року із сплатою 13,5% річних за користування кредитними коштами.

03 березня 2008 року між ініціюючим кредитором та боржником було укладено договір поруки №06.16-5\08-ДП2. Відповідно до умов п.п.4-7 договору поруки №06.16-5\08-ДП2 від 03 березня 2008 року у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором поручитель (Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова друкарська справа") та позичальник (ОСОБА_8) відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі що і позичальник, включаючи сплату кредитних процентів за користування кредитом, комісій пені, інших платежів передбачених кредитним договором, відшкодування збитків. У разі відсутності коштів у поручителя для виконання своїх зобов'язань за договором, банк має право звернути стягнення на майно поручителя згідно норм чинного законодавства.

Судами встановлено, що на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_8 по договору відкриття валютної кредитної лінії №06.16-5/08-КЛ від 03 березня 2008 року, між кредитором боржником 03 березня 2008 року було укладено іпотечний договір №06.16-5/08, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстраційний номер 224 (надалі за текстом -іпотечний договір). У відповідності до п.1.1. іпотечного договору, боржник надає кредитору у якості забезпечення виконання позичальником ОСОБА_8 зобов'язань в повному обсязі за Генеральною угодою, кредитним договором про відкриття валютної лінії №06.16-5/08-КЛ нерухоме майно, а зокрема:

- нежиле приміщення - цілісний майновий комплекс "Новомосковська Друкарня", що складається з: приміщення друкарні "А" заг. пл. 693 кв. м., вхід в погріб "Б" - 3,6 кв.м., склад "Г" загальною площею 70,3 кв.м.; гараж-склад "Д" - 59,1 кв.м., огорожа "1-4", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Заставна вартість майнового комплексу визначена сторонами згідно пункту 1.4 договору іпотеки -1 838 200грн. (том 1, а.с. 11)

ОСОБА_8 свої обов'язки по поверненню кредиту та відсотків за користування кредитом згідно графіку погашення кредиту не виконав.

Судами встановлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2010 року у справі №2-630/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_10, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова друкарська справа" на користь кредитора суму заборгованості за кредитним договором 2 606 028,56 гривень (основний борг -250 000 доларів США, заборгованість по відсоткам - 31 032 доларів США або 248 566,22 грн., заборгованість по пені складає 334 472 грн., заборгованість по пені за несвоєчасне повернення відсотків за 1 кредитом за період з 05 лютого 2009 року по 30 вересня 2009 року 20 489,39 грн. ), 1700 грн. -держмита, 30 грн. - витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу (том 1, а.с. 14-15).

Судами встановлено порушення виконавчого провадження відділом Відділом державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції 31 січня 2011 року на підставі виконавчих листів, виданих на виконання зазначеного судового рішення та накладення арешту на нерухоме майно боржника - цілісний майновий комплекс "Новомосковська Друкарня", проведення його оцінки, згідно якої його вартість склала 935 000 грн.

Судами встановлено, що 27 липня 2011 року зазначене виконавче провадження було закрито виконавчою службою у зв'язку з тим, що від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова друкарська справа" Резніка С.О. надійшла заява про повернення виконавчого документа на підставі частини 2 статті 67 Закону України "Про виконавче провадження" (початок процедури самоліквідації боржника) (том 1, а.с. 61).

Розглядаючи справу в підготовчому засіданні суд першої інстанції прийняв до уваги оцінку заставного майна боржника відповідно до здійсненої оцінки в ході виконавчого провадження на суму 935 000грн., визначивши в цілому решту заборгованості за зазначеним рішенням як таку, яка не забезпечена заставою майна боржника та може бути підставою для порушення справи про банкрутство -на суму 1672758,56грн.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд дійшов висновку про те, що для визначення обсягу заставного забезпечення можна керуватися заставною вартістю цілісного майнового комплексу боржника, визначеною за згодою сторін згідно пункту 1.4 договору іпотеки №06.16-5/08 від 03 березня 2008 року яка становить 1 838 200грн. Внаслідок чого апеляційний суд дійшов висновку про те, що сума не забезпечених заставою грошових вимог боржника складає 769558,56грн.

Однак, в порушення статей 1, 6 Закону апеляційним судом не проаналізовано структуру боргу, не забезпеченого заставою майна боржника, оскільки згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2010 року у справі №2-630/10 було стягнуто пені на загальну суму 354961,39грн. та не встановлено яка сума безспірної заборгованості в розумінні зазначених норм права може бути підставою для порушення справи про банкрутство та чи перевищує вона 300мінімальних розмірів заробітної плати на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

Також апеляційним судом жодним чином не мотивовано задоволення або відхилення заяви боржника про призначення судової експертизи на предмет визначення ринкової вартості цілісного майнового комплексу боржника, переданого в іпотеку ініціюючому кредитору згідно Договору іпотеки №06.16-5/08 від 03 березня 2008 року, що є порушенням статті 43 ГПК України (том 2, а.с. 67-68).

Колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що висновки мотивувальної частини постанови апеляційного суду про прийняття заставного забезпечення майна боржника на суму 1 838 200грн. згідно пункту 1.4 договору іпотеки №06.16-5/08 від 03 березня 2008 року та залишок не забезпечених заставою вимог боржника на суму 769558,56грн. не узгоджуються з висновками резолютивної частини постанови апеляційного суду про залишення в цілому без змін ухвали суду першої інстанції від 10.01.2012року, оскільки, судом першої інстанції така заборгованість визначена на суму 1 672 758, 56грн.

За таких обставин, постанову апеляційного суду не можна вважати законною та обґрунтованою, її слід скасувати, направивши справу на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи суду належить розглянути заяву боржника про можливість призначення судової експертизи визначення ринкової вартості заставного майна боржника, визначити розмір безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора (за винятком пені та штрафних санкцій), які не забезпечені заставою майна боржника та дослідити їх на предмет відповідності вимогам статті 6 Закону щодо перевищення 300розмірів мінімальної заробітної плати на момент порушення справи про банкрутство. З урахуванням зазначеного та застосувавши норми законодавства про банкрутство, апеляційному суду слід зробити висновки про обґрунтованість порушення провадження у справі про банкрутство, встановити розмір безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора, які є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, диференціювавши їх від пені, яка не включається до грошових вимог, за якими порушується провадження у справі про банкрутство.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу ТОВ "Нова друкарська справа" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року у справі №26/5005/14341/2011 скасувати. Апеляційну скаргу ТОВ "Нова друкарська справа" з матеріалами справи № 26/5005/14341/2011 передати на новий апеляційний розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.