головуючого Заріцької А.О.,суддів Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову та рішення Київського апеляційного господарського суду від 7 березня 2012 року господарського суду міста Києва від 21 грудня 2011 року у справі господарського суду № 61/488 міста Києва за позовом до ОСОБА_4 товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Пульс" про ліквідацію юридичної особи за участю представників:

ОСОБА_4 ОСОБА_1,

ОСОБА_2 ОСОБА_3,

Рішенням господарського суду міста Києва від 21 грудня 2011 року (суддя: Івченко А.М.) ОСОБА_4 у задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Пульс" ( далі - ТОВ "МП "Пульс") про ліквідацію юридичної особи, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 березня 2012 року (колегія суддів: Смірнова Л.Г.- головуючий, Тищенко О.В., Чорна Л.В.) рішення господарського суду від 21 грудня 2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 110 ЦК України, ст. 35 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги виходячи з наступного.

ОСОБА_4 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про ліквідацію ТОВ "Мале підприємство "Пульс". Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що згідно Статуту ТОВ "Мале підприємство "Пульс" (далі -ТОВ "МП Пульс") від 23 листопада 2005 року вона є його єдиним учасником. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 6 вересня 2011 року у справі № 2-3/2011 визнано недійсними установчі документи ТОВ "Мале підприємство "Пульс", свідоцтва про державну реєстрацію та про перереєстрацію ТОВ "Мале підприємство "Пульс". Рішенням апеляційного суду Сумської області від 27 жовтня 2011 року вказане рішення міськрайонного суду у справі № 2-3/2011частково залишено без змін. Позивач зазначила, що рішення міськрайонного суду від 6 вересня 2011 року мотивоване тим, що при створенні ТОВ "Мале підприємство "Пульс" його учасниками було допущено порушення, які не можливо усунути, однак, ухвалюючи вказане рішення Роменський міськрайонний суд Сумської області рішення про ліквідацію підприємства, як юридичної особи не прийняв.

Вирішуючи даний господарський спір господарські суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 6 вересня 2011 року у справі № 2-3/2011 частково задоволено позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ТОВ "Мале підприємство "Пульс" та ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інших, і визнано неукладеним та недійсним установчий договір від 6 лютого 1992 між ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про утворення Малого підприємства "Пульс", а також визнано недійсними:

- установчий договір ТОВ "Мале підприємство "Пульс" перереєстрований розпорядженням Роменського міського голови від 10 вересня 2002 № 370;

- Статут ТОВ "Мале підприємство "Пульс" перереєстрований розпорядженням Роменського міського голови від 10 вересня 2002 № 370;

- нову редакцію Статуту ТОВ "Мале підприємство "Пульс", затвердженого загальними зборами учасників 23 листопада 2005 року;

- свідоцтво про державну перереєстрацію СПД і юридичної особи ТОВ "Мале підприємство "Пульс" видане Виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області 10 вересня 2002 року;

- свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Мале підприємство "Пульс" серії АОО № 644889 виданого державним реєстратором Гусєвим М.М. номер запису 16311200000000221 від 10 вересня 2002 року;

- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Мале підприємство "Пульс" серії АОО № 645127 виданого державним реєстратором Гусєвим М.М. номер запису 16311050004000221 від 10 вересня 2002 року.

А також, скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Мале підприємство "Пульс", зареєстрованих державним реєстратором 25 листопада 2005 року;

визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на спадщину, видане 5 листопада 1997 року державним нотаріусом Роменської державної нотаріальної контори Олійник А.Д., в частині розміру та вартості прийнятої спадщини, вказаними у свідоцтві спадкоємцями;

визнано право власності в порядку спадкування, на Мале підприємство "Пульс" вартістю 198 316 грн., яке належало ОСОБА_15 на момент його смерті за ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по 1/3 частки за кожною;

зобов'язано ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в порядку виконання цього рішення суду протягом одного місяця з дня вступу його в законну силу привести установчі документи підприємства у відповідність до норм діючого законодавства. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 27 жовтня 2011 року у даній цивільній справі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 6 вересня 2011 року скасовано в частині визнання неукладеним та недійсним установчого договору від 6 лютого 1992 року між ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про утворення Малого підприємства "Пульс", та в частині зобов'язання ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у порядку виконання рішення суду протягом одного місяця з дня вступу його в законну силу привести у відповідність до норм діючого законодавства установчі документи підприємства. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову про ліквідацію юридичної особи місцевий господарський в обґрунтування рішення суд послався на те, що оскільки ОСОБА_17 та ОСОБА_4 не набули ні корпоративних прав, ні права власності на Мале підприємство "Пульс", а також не набули права на частки в статутному фонді Малого підприємства "Пульс", в них не було права на перереєстрацію підприємства, що спричинило недійсність установчих документів ТОВ "Мале підприємство "Пульс", а відтак, у ОСОБА_4 не виникло права на звернення з вимогою про ліквідацію вказаного товариства.

Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що порушення які могли мати місце під час створення та функціонування товариства, станом на 12 грудня 2011 року усунуті, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого засновниками (учасниками) юридичної особи - ТОВ "Мале підприємство "Пульс", є ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

З урахуванням встановленого та вимог позивача, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що оскільки рішення суду у цивільній справі № 22-ц-1885/2011 набрало законної сили і відповідно до його висновків ОСОБА_4 не є учасником ТОВ "Мале підприємство "Пульс", вона не має права ініціювати ліквідацію юридичної особи ТОВ "Мале підприємство "Пульс".

Згідно п. 2 ч. 1 і ч. 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

З положень вказаної норми вбачається, що лише орган, який здійснює державну реєстрацію та учасники юридичної особи можуть ініціювати до суду питання про ліквідацію юридичної особи в результаті визнання недійсною її реєстрації через допущені у створенні порушення, які не можна усунути.

Розглянувши справу відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції також врахував обставини встановлені судом першої інстанції і обґрунтовано погодився з його висновками про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За наведених вище обставин колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що господарські суди першої та апеляційної інстанції на підставі встановлених обставини справи дійшли правильного висновку про безпідставність заявлених вимог, доводи касаційної скарги висновків господарських судів попередніх інстанцій не спростовують і посилань на обставини, які б об'єктивно свідчили про незаконність оскаржуваних судових актів не містять.