розглянувши касаційну скаргу заступника військового прокурора Військово-Морських сил України на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2011 року та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року

у справі № 5002-11/3584.1-2011(5002-8/4537-2010) господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України

2) Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України

3) Державного підприємства Міністерства оборони України "Військовий радгосп "Євпаторійський"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський"

треті особи -1) Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим

2) Фонд майна Автономної Республіки Крим

3) Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

про витребування земельної ділянки із незаконного володіння

У вересні 2010 року військовий прокурор Євпаторійського гарнізону, виступаючи в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, державного підприємства Міністерства оборони України "Військовий радгосп "Євпаторійський" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський", просив витребувати земельну ділянку загальною площею 2497,5 га, розташовану на землях Добрушинської сільської ради Сакського району із незаконного володіння відповідача та повернути її до сфери володіння держави в особі Міністерства оборони України, посилаючись, що ніякі рішення або договори щодо переходу будь яким особам права користування вищенаведеною земельною ділянкою не приймались.

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим суду від 29 листопада 2010 року (суддя Чумаченко С.А.) у справі № 5002-8/4537-2010 позов задоволено частково. Витребувано земельну ділянку загальною площею 1498 га, розташовану на землях Добрушинської сільської ради Сакського району, із володіння товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" (а.с. 89-94, том 1).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 року (головуючий Євдокімов І.В., судді Антонова І.В., Котлярова О.Л.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2010 у справі № 5002-8/4537-2010 скасоване. У позові заступнику військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини району Міністерства оборони України державного підприємства Міністерства оборони України "Військовий радгосп "Євпаторійський" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" відмовлено у повному обсязі (а.с. 58-65, том 2).

Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2011 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2010 року у справі № 5002-8/4537-2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

Судом касаційної інстанції зазначено про допущені під час розгляду справи порушення норм процесуального та матеріального права.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2011 року (суддя Потопальський С.С.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року (головуючий Градова О.Г., судді Латинін О.А., Маслова З.Д.) у задоволенні позову відмовлено.

Оскаржені судові акти мотивовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" стало правонаступником прав та обов'язків державного підприємства військового підприємства радгоспу "Євпаторійський" щодо переданого йому в оренду цілісного майнового комплексу, в тому числі щодо земельної ділянки, на якій він розміщений.

Не погодившись з прийнятими судовим актами, заступник військового прокурора Військово-Морських сил України звернувся з касаційною скаргою, просив скасувати оскаржені судові рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись, на неправильне застосування та незастосування статей 116, 125, 126 Земельного кодексу України та статті 796 Цивільного кодексу України.

У судове засідання 16.05.2012 року представники позивачів - Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Військовий радгосп "Євпаторійський", третіх осіб не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивачів та третіх осіб.

Колегія суддів, вислухавши прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 квітня 2001 року Добрушінською радою народних депутатів на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Добрушінської сільської ради №б/н від 03 листопада 2000 року військовому радгоспу "Євпаторійський" наданий державний акт серії ІІ-КМ №002136 на право постійного користування землею - земельною ділянкою площею 2497,5 га в межах згідно з планом землекористування. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №157. Ці обставини сторони не оспорюються та це підтверджується засвідченою копією державного акту (а.с. 10-11 т. 1).

08 вересня 2009 року наказом Міністра оборони України №451 припинена діяльність вказаного радгоспу шляхом його приєднання до вказаного товариства (а.с. 59-61 т. 1). Але до наступного часу відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про реорганізацію шляхом приєднання радгоспу до товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" не внесено. Це підтверджується наказами Міністра оборони України про припинення діяльності радгоспу та про призначення директором радгоспу певних осіб, витягом та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 59-62, 18-21 т. 1).

24 липня 2008 року наказом Міністра оборони України №368 вирішено перейменувати державне підприємство військовий радгосп "Євпаторійський" в державне підприємство "Євпаторійське" (а.с. 139-140 т. 2). Разом з тим, відомостей про перейменування до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено (а.с. 17-21 т. 1, а.с. 132-135 т. 2).

06.06.2005 року між орендодавцем - Фондом майна Автономної Республіки Крим (а.с. 14 т. 4) та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" у простій письмовій формі укладений договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства військового радгоспу "Євпаторійський". За вказаним договором орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в оренду строком до 05 червня 2008 року включно цілісний майновий комплекс вказаного державного підприємства вартістю 1.845,6 тис.грн. станом на 31 березня 2005 року, в тому числі основні фонди залишковою вартістю - 1.715,9 тис.грн. (а.с. 8-15 т. 2).

У відповідності з пунктом 1.5 договору цілісного майнового комплексу цей договір є підставою для виникнення у орендаря права користування земельними ділянками, на яких розміщено державне підприємство військовий радгосп "Євпаторійський", відповідно до чинного законодавства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за домовленістю сторін строк дії договору продовжено та до наступного часу вказаною земельною ділянкою фактично користується товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" шляхом вирощування на площі 1743,7 га сільськогосподарських зернових культур, інша частина використовується під сільськогосподарськими спорудами, дорогами тощо, що відповідачем не оспорювалось (а.с. 84 т. 1).

Також судом апеляційної інстанції надана належна оцінка посиланням прокурора та позивачів на те, що відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів земельною ділянкою площею 2.497,5 га сільськогосподарського призначення, яка надана в постійне користування державному підприємству військовий радгосп "Євпаторійський" та зазначено, що спірні правовідносини підлягають врегулюванню спеціальними нормами матеріального права.

Відповідно до статті 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що об'єктами оренди за цим Законом є цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданим йому державою державною земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

З огляду на вищезазначене суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що державне підприємство військовий радгосп "Євпаторійський" є землекористувачем земельної ділянки площею 2497,5 га, на якій знаходяться будівлі або інші споруди, ця земельна ділянка необхідна для досягнення мети орендаря цілісного майнового комплексу, а тому він на час дії договору оренди цілісного майнового комплексу отримав право користування вказаною земельною ділянкою, тобто він, користується земельною ділянкою правомірно - законно, з відповідною правовою підставою (договір оренди цілісного майнового комплексу).

Згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Тобто, в силу ст. 33 ГПК України обов'язок доведення обставин покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, прокурором не було доведено, що відповідачем використовується земельна ділянка всупереч вимогам закону.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Доводи касаційної скарги прокурора про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового акту не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу заступника військового прокурора Військово-Морських сил України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2011 року та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року у справі № 5002-11/3584.1-2011(5002-8/4537-2010) залишити без змін.