Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мирошниченка С.В. (головуючий), Барицької Т.Л., Хрипуна О.О.розглянув касаційну скаргуОСОБА_4на постановувід 02.02.2012

Київського апеляційного господарського суду

у справі № К15/109-11 господарського суду Київської областіза позовомОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" третя особа: Державний реєстратор виконавчого комітету Білоцерківської міської радиза участю ОСОБА_5 про визнання недійсними окремих положень Статуту товариства

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_6,

відповідача -Мерзлова А.П.

третьої особи -не з'яв.,

ОСОБА_5 -ОСОБА_5

Рішенням господарського суду Київської області від 29.11.2011 (суддя Рябцева О.О.) позов задоволено. Визнано недійсним пункт 17.11 Статуту ТОВ "Агроком", затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 16 від 21.04.2008), та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 23.04.2008 зі змінами до установчих документів, зареєстрованими 15.12.2008, 24.06.2009 та 28.09.2009.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 (колегія суддів у складі: суддя Кошіль В.В. -головуючий, судді Моторний О.А., Шапран В.В.) вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 02.02.2012, а рішення господарського суду першої інстанції від 29.11.2011 залишити в силі. Скарга мотивована тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням такого.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ "Агроком" діє на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 16 від 21.04.2008), та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 23.04.2008. Державна реєстрація змін до установчих документів проводилась 15.12.2008, 24.06.2009 та 28.09.2009. Зазначені зміни вносилися в статтю 11 Статуту (статутний капітал) шляхом підписання змін до Статуту.

Частиною 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Відповідно до ст. 11 Статуту відповідача, в останній редакції, що затверджена загальними зборами учасників (протокол № 20 від 22.09.2009), та зареєстрована державним реєстратором 28.09.2009, статутний капітал відповідача формується коштами та майном і розподіляється на частки між засновниками: ОСОБА_5 -1258364,50 грн., що становить 6,9% статутного капіталу; ОСОБА_7 -1258364,50 грн., що становить 6,9% статутного капіталу, ОСОБА_8 -1258364,50 грн., що становить 6,9% статутного капіталу; ОСОБА_4 -12766016,67 грн., що становить 70% статутного капіталу; ОСОБА_10 -1696056,50 грн., що становить 9,3% статутного капіталу.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Згідно з п. 17.1 Статуту відповідача збори учасників - вищий керівний орган товариства.

Відповідно до п. 17.11. Статуту відповідача збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (їх представники), що володіють у сукупності більш як 90% голосів, а при вирішенні питань, які потребують одностайності - всі учасники.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що положення п. 17.11. Статуту відповідача встановлює інші правила щодо визначення кворуму ніж ті, що встановлені ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", та є таким, що суперечить закону.

Сукупності встановлених у справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку і, з урахуванням вимог ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог. При цьому, суд правомірно зазначив, що оспорюваний п. 17.11. не суперечить приписам ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", оскільки зазначена норма містить лише положення про те, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Таким чином, ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" містить положення про мінімальний розмір відсотків, необхідних для того, щоб загальні збори учасників вважалися повноважними, а саме більш як 60 відсотків голосів, тоді як вказана стаття не містить обмежень щодо того, що кількість відсотків голосів, необхідних для того, щоб загальні збори часників вважалися повноважними, може встановлюватись у більшому розмірі, як в даному випадку встановлено в п. 17.11. Статуту відповідача.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 у справі № К15/109-11 залишити без змін.